Постанова 4855 № 620/5172/20
від 28.07.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5172/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Кучми А.Ю. та Файдюка В.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року (повний текст складено 25 січня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді,- в с т а н о в и л а: Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив, з урахуванням змін: - визнати протиправним та скасувати п.6 наказу відповідача від 07.10.2020 №1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області»; - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.11.2020 №316 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0094110), поліцейського з логістики, збереження речових доказів і озброєння Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 (0094110) з 06.11.2020 на службі в поліції у спеціальному званні «старший сержант поліції» та на посаді поліцейського з логістики, збереження речових доказів і озброєння Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано п.6 наказу ГУ НП в Чернігівській області від 07.10.2020 №1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Чернігівській області від 06.11.2020 №316 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0094110), поліцейського з логістики, збереження речових доказів і озброєння Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, зі служби в поліції, поновлено ОСОБА_1 (0094110) з 23.11.2020 на службі в поліції у спеціальному званні «старший сержант поліції» та на посаді поліцейського з логістики, збереження речових доказів і озброєння Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області, стягнуто з ГУ НП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2020 по 18.01.2021 у розмірі 19951,71 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у позивача були відсутні підстави для проникнення до приватної власності - території домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , що було вчинено на виконання незаконного наказу своїх керівників. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція була обґрунтована тим, що жодних ознак протиправності або незаконності наказів і розпоряджень підполковника поліції ОСОБА_2 та його заступника майора поліції ОСОБА_3 не вбачалося, що не давало можливості сумніватися в їх правильності та позивачу не могло бути відомо про протиправність наказів своїх безпосередніх керівників аж до з`ясування всіх обставин події того дня та доставлення громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в приміщення Новгород-Сіверського відділу поліції та отримання від них пояснень. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та те, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом ГУНП в Чернігівській області від 04.09.2020 №1546 призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки за фактами викладеними в рапорті начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Ігоря Папченка від 04.09.2020 та листі Чернігівського управління ДВБ НП України, щодо неналежної організації службової діяльності в Новгород-Сіверському відділі поліції (далі - ВП) ГУНП в Чернігівській області, наявності грубих порушень в діях особового складу в рамках надзвичайної події, що мала місце 04.09.2020 (а.с.66). За результатами проведення службового розслідування Начальником ГУ НП в Чернігівській області полковником поліції ОСОБА_6 02.10.2020 затверджено висновок службового розслідування (а.с.58-65), в якому зафіксовано, що 04.09.2020 на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області подано рапорт начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області, у якому зазначено, що в ході проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій та порушення службової дисципліни керівництвом Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020 виявлено можливі факти неналежної організації роботи та порушення службової дисципліни добовими нарядами та окремими поліцейськими з числа особового складу Новгород-Сіверського відділу поліції. На підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 04.09.2020 №1546 за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області під час події, що трапилась в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020, було проведено службове розслідування. Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2020 близько 03:06 год. майор поліції ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння надав вказівку черговому Новгород-Сіверського відділу поліції зібрати особовий склад Новгород-Сіверського відділу поліції за сигналом «Тривога». З 03:20 год. до 03:45 год. до відділу поліції прибули поліцейські, серед яких був ОСОБА_1 , які отримали спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту (кайданки, ПР-73 та «Терен 4М»). В ході виникнення конфлікту, майором поліції ОСОБА_3 було застосовано засоби фізичного впливу по відношенню до гр. ОСОБА_4 , на якого було надягнуто кайданки, які були передані ОСОБА_7 . При цьому, підполковник ОСОБА_2 застосував заходи фізичного впливу до гр. ОСОБА_5 , повалив його на землю та наказав оперуповноваженому СКП майору поліції ОСОБА_8 вдягнути на останнього кайданки. Адвокатом гр. ОСОБА_5 було надано запис з камери відеоспостереження, яка розташована на території домогосподарства останнього. Переглядом зазначеного відеозапису встановлено, що на ньому видно як: о 04:10 год. до будинку входять начальник відділу поліції підполковник поліції ОСОБА_2 , заступник начальника майор поліції ОСОБА_3 , старший оперуповноважений СКП майор поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; о 04:12 год. майор поліції ОСОБА_7 разом із майором ОСОБА_3 виносять гр. ОСОБА_4 , який не пручається та перебуває у непритомному стані. Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_1 підтвердив факт перебування на території домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 за вказівкою начальника відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_2 . На додаткові запитання хто саме надав дозвіл на проведення огляду домогосподарства та будинку, лейтенант поліції ОСОБА_10 повідомив, що дозвіл надала дружина гр. ОСОБА_5 . Опитана в ході службового розслідування гр. ОСОБА_11 , повідомила, що вона перебуває у цивільному шлюбі з гр. ОСОБА_5 . У своїх поясненнях остання підтвердила факт протиправних дій поліцейських, нанесення ними тілесних ушкоджень її чоловіку ОСОБА_5 , а також проведення поліцейськими незаконного огляду будинку та домогосподарства. ОСОБА_11 у поясненнях від 22.09.2020, зазначила, що в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020 вона разом з дворічною донькою та десятирічним сином ночувала у себе вдома та прокинулася від криків у залі. Через незначний час поліцейські почали виводити її чоловіка з будинку (двоє поліцейських у формі тримали його за обидві руки). На руки чоловіка в області зап`ясть поліцейські вже на той час вдягнули кайданки, попередньо закрутивши руки за спину. Вона почала виходити за поліцейськими на крильце будинку та побачила, що поліцейські продовжують бити її чоловіка на сходах ганку будинку. Був момент, коли двоє чоловіків у формі поліцейських тримали її чоловіка за руки, а ОСОБА_3 завдавав удари руками по тулубу та голові її чоловіку. При цьому, поліцейські у формі жодним чином не перешкоджали побиттю її чоловіка ОСОБА_3 , а навпаки продовжували тримати її чоловіка за руки, на яких були кайданки, тим самим допомагаючи ОСОБА_3 у побитті її чоловіка. Поліцейські спробували підвісити на кайданках її чоловіка, але у них це не вдалося. Через незначний час до будинку зайшли чоловіки у формі нацполіції, які почали нишпорити по всіх кімнатах будинку, ретельно обшукуючи шухляди, шафи тощо. У висновку службового розслідування зазначено, що аналізуючи матеріали, зібрані в ході проведення службового розслідування (пояснення свідків, учасників подій, працівників поліції та відеозаписи з камер відеоспостерржень), дають підстави вважати, що в діях поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.162 та ст.365 КК України. Твердження поліцейських, що вони виконували наказ не є пом`якшувальними обставинами, оскільки відповідно до ч.4 ст.41 КК України "особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах". На явний злочинний характер даного наказу вказує те, що проведення огляду домогосподарства та будинку по АДРЕСА_1 відбувався всупереч вимог діючого законодавства та носить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.162 КК України. Також виконання поліцейськими явно злочинного наказу виражається в незаконному затриманні громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується відкриттям кримінального провадження №42020271170000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.371 КК України. Жодних процесуальних документів щодо затримання громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у відділі поліції складено не було, останні лише були записані до журналу обліку доставлених та запрошених осіб, до Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, де після перебування у відділі поліції залишили записи, щодо неправомірних дій поліцейських та отримання тілесних ушкоджень. О 06:51 год надійшло повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернувся ОСОБА_4 , якому встановлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ під питанням, садни обох верхніх кінцівок, з пояснень останнього, що його побили поліцейські. О 13:57 год та о 14:27 год. надійшли повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким встановлено діагнози: забійні садна обох кінцівок, щелепи, грудної клітини. Опитані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у своїх поясненнях підтвердили свої покази щодо вчинення протиправних дій окремими поліцейськими Новгород-Сіверського відділу поліції, а саме: вимагання грошових коштів, нанесення тілесних ушкоджень та незаконного затримання останніх 04.09.2020. Факт неправомірних дій поліцейських під час затримання громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердив опитаний у ході проведення службового розслідування гр. ОСОБА_15 , який став свідком зазначених подій, у ході яких також отримав тілесні ушкодження та о 06:00 год. звернувся до Новгород-Сіверської ЦРЛ, де останньому було встановлено діагноз: забій правої стопи, садна лівого коліна. Хто саме його штовхнув в результаті чого він отримав тілесні ушкодження, він не знає. 04.09.2020 близько 10:30 год. дана подія набрала суспільний резонанс та біля будівлі Новгород-Сіверського ВП ГУНП Чернігівської області зібралась група пікетувальників з числа місцевих жителів, в кількості близько 40 чоловік, які вимагали об`єктивного розгляду скарг на неправомірні дії поліцейських. Обставин, що пом`якшують дисциплінарний проступок не встановлено. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновків, зокрема, вважати відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, такими, що знайшли своє підтвердження; за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог с.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.3 ст.1, ч.4 та ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, в частині: вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник, за адресою: АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, а також незаконного проведено огляду домогосподарства за вищевказаною адресою оперуповноважений СКП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області поліцейський з логістики, збереження речових доказів і озброєння старший сержант поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Обставини вказані у Висновку службового розслідування також ґрунтуються на поясненнях поліцейських ОСОБА_16 від 21.09.2020, ОСОБА_17 від 21.09.2020, ОСОБА_18 від 21.09.2020, ОСОБА_19 від 21.09.2020, ОСОБА_20 від 21.09.2020, ОСОБА_21 від 21.09.2020, ОСОБА_22 від 21.09.2020, ОСОБА_23 від 21.09.2020, ОСОБА_7 від 21.09.2020, ОСОБА_24 від 01.10.2020, гр. ОСОБА_5 від 04.09.2020, гр. ОСОБА_4 від 04.09.2020, копіями електронних рапортів (а.с.67-96). Обставини, викладені у Висновку службового розслідування від 02.10.2020 також відображені у Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни керівництвом Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області від 04.09.2020 (а.с.97-101). Пунктом 6 наказу ГУНП в Чернігівській області від 07.10.2020 №1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області» (а.с.56-57) за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог с.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.3 ст.1, ч.4 та ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, в частині: вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник, за адресою: АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, а також незаконного проведено огляду домогосподарства за вищевказаною адресою оперуповноважений СКП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області поліцейський з логістики, збереження речових доказів і озброєння старший сержант поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Чернігівській області «По особовому складу» від 06.11.2020 №316о/с (а.с.127) сержанта поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 06.11.2020 було звільнено зі служби в поліції. Підстава: наказ ГУНП від 07.10.2020 №1428, висновок службового розслідування ГУНП від 02.10.2020. Наказом ГУНП в Чернігівській області «По особовому складу» від 23.11.2020 №327о/с внесено зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 06.11.2020 №316 о/с, зокрема текст викладено у новій редакції: «старшого сержанта ОСОБА_1 (0094110), поліцейського з логістики, збереження речових доказів та озброєння Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП вважати звільненим зі служби в поліції 23 листопада 2020 року» (а.с.139). Вважаючи своє притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачу не могло бути відомо про протиправність наказів своїх безпосередніх керівників аж до з`ясування всіх обставин події того дня та доставлення громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в приміщення Новгород-Сіверського відділу поліції та отримання від них пояснень, відповідачем не наведено обставин, факторів та критеріїв, за якими позивач об`єктивно у ситуації, що сталася повинен був і мав достатню можливість оцінити ситуацію по іншому та вживати інших заходів, а застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є неправомірним і непропорційним, оскільки в діях позивача відсутні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, тощо. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно з п.1-3 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейських; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відповідно до ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною 3 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут) поліцейський зобов`язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень, берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень, дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції, під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Керуючись ст. 38 Закону №580-VIII поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов`язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення; 3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні. Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном. Про застосування вказаного поліцейського заходу обов`язково складається протокол. Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач, виконуючи накази та вказівки керівництва здійснив огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Частиною 1 ст. Статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно частин 4 та 5 ст. 5 Статуту поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Матеріалами справи підтверджено, що 04.09.2020 близько 03:06 майор поліції ОСОБА_3 надав вказівку черговому Новгород-Сіверського відділу поліції старшому лейтенанту ОСОБА_22 зібрати особовий склад Новгород-Сіверського відділу поліції за сигналом «Тривога». З 03:20 до 03:45 04.09.2020 до відділу поліції прибули: старший о/у СКП майор поліції ОСОБА_7 , ДОП старший лейтенант поліції ОСОБА_25 , помічник чергового старший сержант поліції ОСОБА_24 , о/у СКП майор поліції ОСОБА_8 , поліцейський СРПП старший сержант поліції Правосуд К.О., о/у СКП капітан поліції ОСОБА_26 , о/у лейтенант поліції ОСОБА_10 , поліцейський з логістики старший сержант поліції ОСОБА_1 , ДОП старший лейтенант поліції ОСОБА_16 , начальник СРПП капітан поліції ОСОБА_27 та начальник СКЗ капітан поліції ОСОБА_20 , які, отримавши спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту (кайданки, ПР-73 та "Терен 4 М") та в подальшому прибули за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою перебували підполковник поліції ОСОБА_2 , майор поліції ОСОБА_3 та майор поліції ОСОБА_19 , котрі повідомили, що ОСОБА_5 зі спільником заподіяли їм тілесні ушкодження та викрали їхні особисті речі. Таким чином, позивачу було повідомлено про вчинення за адресою АДРЕСА_1 кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Статуту). Частиною 1 та 3 ст. 13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно частин 1-4 ст. 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Статуту). За приписами ч. 1 ст. 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Згідно частин 1-8 ст. 19 Статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За наслідками службового розслідування, відповідач прийшов до висновку про грубе порушення позивачем службової дисципліни, недотримання вимог с.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.3 ст.1, ч.4 та ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, в частині: вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник, за адресою: АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, а також незаконного проведення огляду домогосподарства за вищевказаною адресою. Під час службового розслідування позивач надав пояснення, в яких підтвердив факт перебування на території домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 за вказівкою начальника відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_2 для допомоги у пошуку документів, зайшовши за будинок, де знаходився слідчий СВ Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області Пилипей І.В., який повідомив, що шукає службове посвідчення, після чого позивач залишив подвір`я, що вбачається з пояснень позивача (а.с.69). Відповідачем не заперечуються обставини, наведені ОСОБА_1 у свої письмових поясненнях та зворотного з матеріалів справи не вбачається. При цьому, ні під час проведення службового розслідування, ні під час розгляду справи в суді, відповідачем не наведено обставин щодо наявності інших порушень з боку позивача, крім проведення огляду домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 на виконання незаконного (за твердженням відповідача) наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУ НП в Чернігівській області. В той же час, за адресою АДРЕСА_1 позивач прибув за викликом по сигналу «Тривога» з метою перешкоджання та попередження вчинення правопорушень, а також з`ясування обставин та причин виклику, опитування можливих свідків події, оцінки обстановки, при цьому жодних ознак протиправності або незаконності наказів і розпоряджень підполковника поліції ОСОБА_2 та його заступника майора поліції ОСОБА_3 до моменту прибуття на виклик не вбачалося, що не давало позивачу можливості сумніватися в їх відповідності Закону. Позивач вважав, що останніми явно була попередньо отримана згода власників (володільців) домогосподарства на перебування і вільне пересування його територією. Позивач був зобов`язаний на виклик чергового «Тривога» з`явитися за його вказівкою на зазначену адресу, оскільки це передбачено розділом ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 №357, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 за №443/34726, яким встановлено Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події. Позивач не був свідком протиправних дій працівників національної поліції, зокрема, нанесення будь-яких тілесних ушкоджень громадянам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і йому не могло бути відомо про протиправність наказів своїх безпосередніх керівників аж до складання висновків службового розслідування, після з`ясування всіх обставин події того дня та доставки громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в приміщення Новгород-Сіверського відділу поліції, та отримання від них пояснень. Наведені обставини не були враховано відповідачем під час проведення службового розслідування щодо позивача, а тому вказаний висновок не можна вважати таким, що прийнятий обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, внаслідок службове розслідування стосовно позивача проведено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, без встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та без можливості для позивача усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, а застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення є не відповідним та адекватним вчиненому позивачем проступку. Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності п.6 наказу відповідача від 07.10.2020 №1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області» та наказу ГУНП в Чернігівській області від 06.11.2020 №316 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції та наявності підстав для їх скасування і поновлення позивача на попередній роботі. Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до п.2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. За приписами абз.3 п.3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Пунктом 8 вищезазначеного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Відтак, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу обрахуванню підлягає сума заробітку за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 19951,71 грн (350,03 грн. х 57 календарних днів - кількість календарних днів з наступного дня після звільнення по день ухвалення рішення судом першої інстанції), з урахуванням довідки ГУ НП в Чернігівській області про розмір грошового забезпечення позивача (а.с.188). Жодних обґрунтувань щодо неналежного розрахунку судом першої інстанції середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача апеляційна скарга не містить. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 28 липня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді А.Ю.Кучма В.В.Файдюк