Постанова 4855 № 640/18138/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18138/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 12.04.2021) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2020,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2020 № 0520580405, № 0520570405. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення камеральної перевірки не було проаналізовано податкову звітність позивача з ПДВ суцільним порядком, оскільки не враховано показники уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками, поданих позивачем 19.02.2020 за грудень 2019 року та від 13.03.2020 за січень 2020 року. Між тим, згідно зі змістом поданих позивачем декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них наведені в них показники співпадають. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначив, що висновками акту перевірки підтверджено порушення позивачем приписів податкового законодавства. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що уточнюючий розрахунок за грудень 2019 року на збільшення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) було подано 19.02.2020, то така сума від`ємного значення могла бути врахована в тому звітному періоді, в якому подано уточнюючий розрахунок, тобто в декларації за лютий 2020 року. Таким чином, підприємством несвоєчасно та неправомірно збільшена сума від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» зареєстровано в якості юридичної особи 26.11.2018; перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний). На підставі п. 200.10 ст. 200, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» за січень 2020 року, про що складено акт №6020/26-15-04-05 від 20.03.2020. Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 317050 грн та порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2020 року на суму 982 248 грн. До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав. Підприємством до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року віднесена сума ПДВ у розмірі 3 137 614 грн. При цьому, за даними декларації з ПДВ за грудень 2019 року (реєстр. №9332241672 від 20.01.2020) рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) складає 1 838 317 грн, тобто, відхилення становить 1 299 298 грн. Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2020 №7426/26-15 подані позивачем заперечення на акт перевірки не враховано. За наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 18.05.2020 №0520580405, згідно з яким за порушення п. 187.1 ст. 187 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 982 248 грн основного зобов`язання та нараховано 245 652 грн штрафних санкцій; № 0520570405, згідно з яким за порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 317 050 грн за січень 2020 року. Рішенням ДПС України від 29.07.2020 за результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Позивач, вважаючи протиправними вищевказані податкові повідомлення-рішення, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з пп.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на березень 2020 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Згідно з п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. З матеріалів справи вбачається, що камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» за січень 2020 року, про що складено акт №6020/26-15-04-05 від 20.03.2020, проведена на підставі п. 200.10 ст. 200, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві, тобто, з передбачених законодавством підстав, в передбачений п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строк. Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку. Згідно з п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Суд першої інстанції вірно вказав, що в даному випадку підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2020 року. Вказані висновки, в свою чергу, ґрунтуються на аналізі та співставленні даних рядків 16.1 та 21 податкових декларації з ПДВ за грудень 2019 року та січень 2020 року. Згідно з р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21 (в редакції станом на січень 2020 року), у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. В даному випадку значення рядків 16.1 та 21 двох декларацій не співпадають. Проте, згідно зі змістом акту перевірки контролюючим органом проаналізовано лише дані декларацій з ПДВ за грудень 2019 - січень 2020 року і не враховано іншу податкову звітність з ПДВ, зокрема, подані позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих 20.02.2020 (до декларації з ПДВ за грудень 2019 року) та 13.03.2020 (до декларації з ПДВ за січень 2020). Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Станом на час проведення камеральної перевірки 20.03.2020 вказані уточнюючі розрахунки вже були подані позивачем, і відповідач мав враховувати відповідні коригування у податковій звітності позивача для визначення результатів перевірки. Колегія суддів вказує, що до податкової звітності з податку на додану вартість належать як податкова декларація з податку на додану вартість з додатками, так і уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками. На момент проведення камеральної перевірки показників податкової звітності позивача за січень 2020 у віданні контролюючого органу була наявна податкова звітність платника з податку на додану вартість у вигляді двох податкових декларацій та двох уточнюючих розрахунків до податкових декларацій. При цьому, уточнюючий розрахунок слід вважати невід`ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України. З вищевикладеного вбачається, що на початок проведення камеральної перевірки показники податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2019 року та січень 2020 року мали узгоджені показники у арифметично-логічній парі - рядок 16.1 грудня 2019 року відповідав рядку 21 січня 2021 року. Відповідач не надав пояснення, чому дані уточнюючих розрахунків не були враховані ним під час проведення камеральної перевірки, між тим, внесені позивачем виправлення якраз і стосуються усунення розбіжностей між рядками 16.1 та 21 податкових декларацій з ПДВ за грудень 2019 року та січень 2020 року. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органо не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 18.05.2020 № 0520580405, № 0520570405 та їх відповідність приписам податкового законодавства, тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 26.07.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна