Постанова 4855 № 640/7733/20
від 27.07.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7733/20 Головуючий у І інстанції - Скочок Т.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року у справі за позовом Державного концерну «Укроборонпром» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Державний концерн «Укроборонпром» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2019-07-22-002557-b, оприлюднений 18.03.2020. В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного висновку, оскільки станом на 22.07.2019, коли ДК "Укроборонпром" було розміщено оголошення про проведення закупівлі, та 12.09.2019, коли було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, в електронній системі закупівель поле "джерело фінансування" було відсутнє, а тому Позивач об`єктивно не міг вказати дану інформацію в оголошенні про проведення процедури закупівлі та повідомленні про намір укласти договір, у зв`язку з тим, що поле "джерело фінансування" з`явилось лише з 01.11.2019, про що свідчить повідомлення на офіційному порталі "Prozorro". При цьому, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 затверджено форму оголошення про проведення відкритих торгів, в якій вимоги, встановлені до нього, є значно ширшими, ніж у Законі України "Про публічні закупівлі", відтак, не зазначення в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів джерел фінансування закупівлі не може свідчити про порушення ним порядку оприлюднення інформації про закупівлю та повідомлення про намір укласти договір. Крім того, підстави для відхилення пропозиції ТОВ "Ернст енд Янг Аудиторські послуги" були відсутні, оскільки тендерна пропозиція останнього повністю відповідає вимогам додатку 4 до тендерної документації, а колізія між вимогами п. 8 розділу 2 додатку 1 та вимогами п. 14 додатку 4 до тендерної документації є по суті технічною помилкою самого замовника. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державний концерн «Укроборонпром» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром»», в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державним концерном «Укроборонпром» оголошено відкриті торги «ДК 021:2015 - 79210000-9 «Бухгалтерські та аудиторські послуги» (послуги незалежного аудиту Державного концерну «Укроборонпром» та його підприємств із залученням міжнародних експертів). Участь у вказаних торгах прийняли ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» та ТОВ «БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА», серед яких останнє обрано переможцем, з яким укладено договір про закупівлю від 01.10.2019 № UOP-2-162-D-19-193/19. Наказом Державної аудиторської служби України від 02.03.2020 № 53 «Про початок моніторингу закупівель», відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 9 Положення про державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено розпочати моніторинг закупівель, відповідно до переліку, що додається, у якому, зокрема, зазначено про моніторинг закупівлі за унікальним номером UA-2019-07-22-002557-b (дата оприлюднення: 22.07.2019), та за його результатами складено Висновок про результати моніторингу закупівлі від 18 березня 2020 року №
147. Зазанченим висновком, за результатами аналізу питання правильності заповнення форм документів, затверджених уповноваженим органом, встановлено порушення Позивачем вимог п. 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490; за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог п.п. 1 і 4 ч. 1 ст. 30 та ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказаним висновком Держаудитслужбою зобов`язано здійснити заходи щодо розірвання договору, відповідно до законодавства, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Вважаючи права порушеними через прийняття Відповідачем вказаного висновку, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент здійснення Позивачем оголошення спірних відкритих торгів «Джерело фінансування», незважаючи на зміст Наказу № 490, Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено як обов`язковий реквізит такого оголошення, а тому не зазначення останнього Позивачем в оголошенні не може свідчити про порушення процедури закупівлі. Проте, за змістом положень тендерної документації учаснику торгів одночасно слід було надати як довідку, так і документи, що підтверджують те, що не менш як п`ятнадцять працівників мають принаймні один документ, що засвідчує проходження повної програми сертифікації, виданий однією з організацій, що є членом Міжнародної федерації бухгалтерів (ШАС), а саме: Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА), Американським інститутом сертифікованих громадських бухгалтерів (АІСРА), Інститутом присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (ІСАЕW). ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» вказаних вимог виконано не було, оскільки останнім надано копії таких документів лише щодо 6 штатних працівників, а тому оскаржуваний висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 18.03.2020 № 147 є таким, що складений Відповідачем правомірно та у межах наданих йому повноважень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Відповідно до ч.ч. 1-10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом. Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Як вбачається з оскаржуваного висновку, за результатом моніторингу закупівлі встановлено зокрема, що замовник у порушення вимог п. 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 № 490 (далі - Наказ № 490) у формі оголошення про проведення відкритих торгів та, як наслідок, повідомленні про намір укласти договір не вніс інформації про джерело фінансування закупівлі. Згідно з п. 11 частини 1 ст. 8 Закону № 922-VIII серед основних функцій уповноваженого органу, зокрема, є розроблення та затвердження форми оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу). На виконання вказаних положень Закону № 922-VIII Наказом № 490 затверджено, зокрема, форму оголошення про проведення відкритих торгів. У формі оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженій Наказом № 490, під п. 10-2 зазначено «Джерело фінансування закупівлі». Зміни до вказаної форми внесено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463, який набрав чинності 03.05.2019. Отже, станом на момент оголошення Позивачем відкритих торгів форма оголошення про проведення відкритих торгів містила таку графу як «Джерело фінансування закупівлі». Листом «Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490» від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало роз`яснення, за якими інші вищезазначені пункти відображені в таких полях: «Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)». Проте, колегія суддів звертає увагу, що лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 «Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490» не встановлює будь-яких прав та обов`язків для Позивача, а лише встановлює порядок реалізації власного Наказу № 490, який у межах спірних правовідносин підлягає застосуванню Позивачем. Приписами частини 2 ст. 21 Закону № 922-VIII, в чинній на час розміщення Позивачем відповідного оголошення редакції, передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником. Отже станом на час здійснення Позивачем оголошення відкритих торгів «Джерело фінансування», незважаючи на зміст Наказу № 490, Законом № 922-VIII як обов`язковий реквізит такого оголошення визначено не було, а тому не зазначення останнього Позивачем в оголошенні не свідчить про порушення процедури закупівлі. Крім того, в оскаржуваному висновку зазначено, що учасник TOB «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» у своїй тендерній пропозиції, згідно з вимогами п. 5 розділу 2 додатку 1 до тендерної документації, надав відповідну довідку, в якій зазначив 16 штатних працівників, які мають документ, що засвідчує проходження повної програми сертифікації, який виданий Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА). При цьому, копії документів, які засвідчують проходження повної програми сертифікації, виданих Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА), надано лише на 6 штатних працівників, що не відповідає вимогам п. 8 розділу 2 додатку 1 до тендерної документації. Як вбачається з розділу 2 додатку 1 до тендерної документації, на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учаснику слід надати: - довідку учасника довільної форми про наявність у складі учасника не менше ніж ста працівників (з переліком та зазначенням їхніх повних імен, посад і стажу роботи за фахом), які безпосередньо залучатимуться до надання аудиторських послуг замовникові і працюють на умовах повної зайнятості та з якими укладений трудовий договір (п. 1); - довідку учасника довільної форми про наявність в учасника серед зазначених у довідці у п. 1 вище працівників не менш як п`ятнадцятьох працівників, які мають принаймні один документ, що засвідчує проходження повної програми сертифікації, виданий однією з організацій, що є членом Міжнародної федерації бухгалтерів (ШАС), а саме: Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА), Американським інститутом сертифікованих громадських бухгалтерів (АІСРА), Інститутом присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (ІСАЕW) (п. 5); - копії документів, що засвідчують проходження працівниками і міжнародними експертами, зазначеними у довідках у п. 5 і 6 вище, повної програми сертифікації, виданих однією з організацій, що є членом Міжнародної федерації бухгалтерів (ІРАС), а саме: Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА), Американським інститутом сертифікованих громадських бухгалтерів (АІСРА), Інститутом присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (ІСАЕW) (п. 8). На підставі наведеного, учасник торгів одночасно мав надати як довідку, так і документи, що підтверджують те, що не менш як п`ятнадцять працівників мають принаймні один документ, що засвідчує проходження повної програми сертифікації, виданий однією з організацій, що є членом Міжнародної федерації бухгалтерів (ШАС), а саме: Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА), Американським інститутом сертифікованих громадських бухгалтерів (АІСРА), Інститутом присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (ІСАЕW). Проте, ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» в порушення вказаних вимог було надано копії таких документів лише щодо 6 штатних працівників. Позивачем в апеляційній скарзі вказано, що зазначення кількості працівників на рівні 15 є технічною помилкою самого замовника. Разом з тим, самим Позивачем, як замовником, змін до тендерної документації у наведеній частині внесено не було. У зв`язку з наведениим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» тендерній документації замовника. Відповідно до п. 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. З урахуванням наведеного, прийнятий Відповідачем висновок про результати моніторингу закупівлі від 18.03.2020 № 147 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Державного концерну «Укроборонпром», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко