Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/13322/20
від 26.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/13322/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, ВСТАНОВИВ : Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо нарахування в інтегрованій картці Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" пені по податку на додану вартість в розмірі 26 799, 91 грн. - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А) відкоригувати дані інтегрованої картки Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" (код ЄДРПОУ 32967502; місцезнаходження: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Став`янка, буд. 99) шляхом виключення пені по податку на додану вартість у розмірі 26 799 (двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 91 коп. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем відносно Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" були прийнято низку податкових повідомлень-рішень, а саме: від 05.04.2019 № 0009251411, від 05.04.2019 № 0009231411, від 05.04.2019 № 0009241411 та від 05.04.2019 № 0009221411 Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 320/4019/19 позовні вимоги задоволені повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у вказаній справі скасовано та ухвалено нове судове рішення. Адміністративний позов задовольнити частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення № 0009221411 від 05.04.2019, № 0009241411 від 05.04.2019, № 0009251411 від 05.04.2019. Водночас, податкове повідомлення-рішення № 0009231411 від 05.04.2019 було скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 633 119 грн., у тому числі 412 431 грн. за основним платежем та 220 688 грн. за штрафними санкціями. В іншій частині позову відмовлено. У зв`язку із прийняттям апеляційною інстанцією вказаного рішення, податковим органом прийнято нове податкове-повідомлення рішення від 29.10.2020 № 0004321411, в якому позивачу визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 72 361,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 57 889,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 14 472,00 грн. Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 20.11.2020 № 9576, позивач 20.11.2020 погасив суму заборгованості в розмірі 72 361,00 грн. У подальшому, як зазначає позивач, підприємством встановлено, що в електронному кабінеті платника податків починаючи з 25.11.2020 відповідачем нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 224 176,71 грн. за період з 05.03.2019 по 29.10.2020. Після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив зменшення нарахування в інтегрованій картці ПрАТ "Лагода" пені по податку на додану вартість з 224 176,71 грн. до 26 799,91 грн., у зв`язку з чим позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). У свою чергу підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає пеню як сумму коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надає визначення податкового боргу та встановлює, що це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Отже, із системного аналізу вказаних норм вбачається, що позивач має сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом десяти календарних днів за днем отримання податкового повідомлення-рішення. При цьому, як було встановлено судом та підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 20.11.2020 № 9576, позивач сплатив суму боргу, яка була визначена у новому податковому повідомленні рішенні від 29.10.2020 № 0004321411. Таким чином, донараховані відповідачем грошові зобов`язання були сплачені позивачем протягом строку, встановленого Податковим кодексом України. Відповідно до вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Тобто, статтею 129 Податкового кодексу України в редакції чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження. При цьому, положення статті 129 Податкового кодексу України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Отже, об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка у розумінні пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сумою узгодженого податкового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк. Вказані положення Податкового кодексу України кореспондуються з наведеними положеннями підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливо лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто, при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені. Таким чином, враховуючи, що основні зобов`язання за податковим повідомленням рішенням від 29.10.2020 № 0004321411 були сплачені позивачем у встановлені законодавством строки, у податкового органу були відсутні підстави для нарахування пені на суму заниження податкових зобов`язань та за весь період такого заниження. Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881), інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції. Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 3 та 4 Порядку). Отже, до повноважень органів ДФС віднесено відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників. Враховуючи, що судом встановлена протиправність дій податкового органу щодо нарахування позивачу пені по податку на додану вартість за вказаний період, належним способом захисту прав позивача в даному випадку є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом виключення пені по податку на додану вартість у розмірі 26 799, 91 грн. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/999/19, від 12.02.2019 у справі № 820/6468/17, від 27.11.2018 у справі № 822/2591/17. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк