Постанова Хмельницький апеляційний суд № 689/1506/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 689/1506/20 Провадження № 22-ц/4820/1034/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 689/1506/20 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2021 року (суддя Мазурчак В.М.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У серпні 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. В обґрунтування позову зазначалось, що 20.02.2020 між АТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 0084_0530 у сумі 171 700 грн, строком 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19.02.2025. Позивач вказував, що свої зобов`язання перед позичальником банк виконав у повному обсязі та надав обумовлені кредитні кошти. В порушення норм чинного законодавства та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, допустив прострочення платежів. А тому, в силу п. 3.9.3.2 договору, строк повернення кредиту є таким, що настав, оскільки позичальник допустив прострочення виконання зобов`язань щодо погашення заборгованості на строк понад 58 календарних днів. Станом на 19.06.2020 за договором про споживчий кредит утворилась заборгованість в розмірі 194118,95 грн, в тому числі: 168837,6 грн - заборгованість за основним боргом; 24821,67 грн - проценти за користування кредитом; 216,50 грн - 3 % річних від прострочених сум по кредиту; 91,54 грн - 3 % річних від прострочених сум заборгованості по відсотках; 40,06 грн витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 111,58 грн - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2021 року позов АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит № 0086_0530 від 20 лютого 2020 року, що укладений між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , у розмірі 194118,95 грн, в тому числі: 168837,6 грн заборгованості за основним боргом; 24821,67 грн процентів за користування кредитом; 216,5 грн 3 % річних від прострочених сум по кредиту; 91,54 грн 3 % річних від прострочених сум заборгованості по відсотках; 40,06 грн витрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 111,58 грн витрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 2911,77 грн. Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального права. Апелянт не погоджується з висновком суду щодо суми виданого кредиту. Вказує, що суд помилково прийшов до висновку про те, що позичальнику були видані кредитні кошти у сумі 171700,00 грн, оскільки відповідно до виписки банк перерахував на поточний рахунок позичальника кошти в сумі 163115 грн. Апелянт зазначає, що сума отриманого ним кредиту є меншою, ніж зазначена у позові, а тому розрахунки щодо розміру заборгованості не відповідають дійсності. Вважає, що висновки викладені у оскаржуваному рішенні суду не відповідають обставинам справи. АТ «Державний ощадний банк України» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2021 року - без змін. Вважає апеляційну скаргу безпідставною і такою, що не містить доводів та обґрунтувань на предмет порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 20.02.2020 між АТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 0084_0530. Відповідно до п.п. 2.1-2.4.1 Договору про споживчий кредит, банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується належним чином використати і повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних в порядку та строки, визначені договором. Пунктом 2.2 договору передбачено, що кредит надається на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредитну на пізніше 19.02.2025. Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2861,67 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним, починаючи з вересня 2020 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок (п. 3.3.3 договору). Згідно з п.п. 4.3.1-4.3.4 договору, позичальник зобов`язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов`язання. У строки, обумовлені цим договором повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором. У випадку порушення умов цього договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки. Відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язання, що випливають з цього договору (а.с. 22-27). Відповідач у порушення п.п. 3.3.3, 4.3.2 кредитного договору, встановлених термінів повернення наданого кредиту (основної суми) та сплати відсотків за кредит не дотримався, в зв`язку з чим з квітня 2020 року у відповідача почала утворюватись заборгованість за кредитом. Пунктом 3.9.3 договору про споживчий кредит визначено, що строк повернення кредиту є таким, що настав і позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якого із наступних випадків: 3.9.3.2 - прострочення виконання зобов`язань позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісії на строк понад 58 календарних днів (а.с. 24). Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором № 0086_0530 від 22.02.2020 станом на 19.06.2020 виникла заборгованість за договором про споживчий кредит на загальну суму 194 118,95 грн, з яких: 168837,60 грн - заборгованість за основним боргом; 24821,67 грн - проценти за користування кредитом; 216,50 грн - 3 % річних від прострочених сум по кредиту; 91,54 грн - 3 % річних від прострочених сум заборгованості по відсотках; 40,06 грн - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 111,58 грн - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування. Задовольняючи позов АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з факту невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства. За змістом статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог банку, оскільки позичальник, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування коштами належним чином не виконав. Доводи апеляційної скарги про те, що сума кредиту отримана позичальником є меншою ніж зазначена в кредитному договорі, відповідно розрахунки щодо розміру заборгованості також не відповідають дійсності, є безпідставними, оскільки за змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. А умовами договору про споживчий кредит, погодженого сторонами, визначено, що сума кредиту становить 171 700 грн, і саме цю суму кредиту позичальник зобов`язався повернути. Згідно з п. 3.1.1.1 сплата позичальником комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 8585 грн здійснюється протягом 1 банківського дня з моменту підписання цього договору. Відповідно до п. 3.1.1.2 договору, банк здійснює договірне списання комісійної винагороди з поточного рахунку позичальника одночасно з зарахуванням на поточний рахунок суми кредиту. Крім того, заперечуючи розрахунку надані банком, відповідач не спростував їх належними доказами, своїх розрахунків не навів. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 27 липня 2021 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай