Постанова 4807 № 310/2651/20

Дата документу 27.07.2021 Справа № 310/2651/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний № 310/2651/20 Провадження №22-ц/807/2092/21 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів Дашковської А.В., Кочеткової І.В., за участю секретаря судового засідання Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в режимі відео конференції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Линник Світлани Вікторівни на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року, повний текст якого складено 10 березня 2021 року, в складі судді Кошевої О.А., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 02 березня 2020 року в період часу з 09.30 до 11.00 орієнтовно відбулося аварійне залиття частини житлових приміщень квартир № 29 та 30 теплоносієм системи централізованого опалення через від`єднання саморобного приладу опалення (регістру), встановленого в залі квартири № 33 , що підтверджується актом обстеження квартир № 30 , 33 житлового будинку АДРЕСА_1 , від 02 березня 2020 року. Внаслідок залиття, при проведенні візуального обстеження квартири №30 , що розташована на першому поверсі, штукатурка всієї площі стелі та частково стін у залі потемніла від залиття. У залі також виявлені незначні сліди затікання. Електропостачання квартири вимкнено. 04 березня 2020 року позивачем з метою визначення вартості ремонту було укладено договір з ФОП ОСОБА_3 та запрошено підрядника для огляду технічного стану квартири. За результатами огляду складено розрахунок витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню стану квартири (внаслідок залиття), згідно з яким вартість ремонту складає 29 558, 00 грн. Вартість послуг виконання робіт з визначення розрахунку витрат склала 4000, 00 грн., які сплачені нею на рахунок ФОП ОСОБА_3 . Відповідачем в добровільному порядку збитки не відшкодовані, від спілкування відмовляється, у зв`язку з чим вона вимушена за свої кошти розпочати ремонт та звернутися з цим позовом до суду. Також зазначає, що їй була завдана моральна шкода, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодженого належного їй майна та неможливості користування ним, порушення звичайного способу життя її родини, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Крім того, внаслідок залиття вона не має можливості проживати в квартирі, що їй належить, тому вона вимушена була орендувати житло. Оскільки, за розрахунком витрат, відновлювальний ремонт в її квартирі може зайняти близько шести місяців, нею орендовано житло до 02 вересня 2020 року, вартість оренди склала 65 521, 45 грн. Ураховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь майнову шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 99079, 45 грн., а також моральну шкоду в розмірі 15 000, 00 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 33 558, 00 грн. в рахунок стягнення майнової шкоди по відновленню стану квартири внаслідок залиття, 65 521, 45 за оренду іншого житла. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000, 00 грн. в рахунок стягнення моральної шкоди, а також судовий збір у розмірі 1140, 80 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне: Акт про залиття квартири від 02.03.2020 не є належним та допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди, оскільки в даному акті відсутні: прізвище, ім`я, по-батькові власника залитої квартири; перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; не зазначені конкретні особи, які допустили залиття квартири; відсутня печатка організації, яка обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання. Звертає увагу, що акт, наданий позивачем, та акт, який був наданий представнику відповідача ТОВ «КК «КомЕнерго-Бердянськ», відрізняються. Також суд не перевірив докази, що підтверджують унеможливлення проживання позивача в даній квартирі та необхідності орендувати житло; а також підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно орендувала житло та проживала в ньому. Крім того, суд повністю задовольнив вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири, але ніяких доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, позивач не надала суду. Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції, задовольняючи позов в повному обсязі, виходив з обґрунтованості позовних вимог, які підтверджені належними та допустимими доказами. Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу квартири від 15 квітня 2004 року, копією технічного паспорту (а.с. 7-9). 02 березня 2020 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до директора ТОВ «КК «КомЕнерго-Бердянськ», в якій зазначив що 02 березня 2020 року за адресою: АДРЕСА_6 , відбулось залиття з квартири № 33 з труб центрального опалення, в результаті чого кв. № 30 пошкоджена. Просив направити комісію для фіксації пошкоджень, які виникли в результаті залиття, та складення відповідного акта (а.с. 10). 02 березня 2020 року складено акт обстеження квартири АДРЕСА_7 , комісією у складі: головного інженера ТОВ «КК «КомЕнерго-Бердянськ» Івко П.П., інженера виробничо-технічного відділу ТОВ «КК «КомЕнерго-Бердянськ» ОСОБА_6 , та майстра технічної дільниці ОСОБА_7 у присутності власників квартири № 29 , 30 , 31 та орендаторів квартири № 33 , в якому зазначено наступне. При проведенні візуального обстеження квартири № 3 , що розташована на першому поверсі вказаного будинку, штукатурка всієї площі стелі та частково стін у залі потемніла від залиття. У спальні також виявлені незначні сліди затікання. Електропостачання квартири вимкнено. На момент проведення візуального обстеження квартири № 33 вказаного будинку, що розташована на другому поверсі над квартирою № 30 , виявлено, що у залі саморобний прибор (регістр) від`єднано від системи опалення будинку, у місці від`єднання (у муфті) від`єднано від системи опалення будинку, у місці від`єднання (у муфті) залишилися обломки пластикової труби. Пластикові трубопроводи системи опалення у вказаній кімнаті, які раніше були підведені до зазначеного радіатору, заглушені. За інформацією майстра технічної дільниці ОСОБА_7 аварійне залиття відбулось через випадкове від`єднання саморобного прибору опалення (регістру) у залі квартири № 33 , який був недостатньо міцно закріплений до стіни (в наявності всього два нижніх кріплення, верхнє кріплення відсутнє). В ході проведення обстеження проводилось фіксування за допомогою камери мобільного телефону (а.с. 11). 04 березня 2020 року між ОСОБА_2 (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено Договір № 03у/04-20, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає та оплачує, а Виконавець здійснює обстеження та розрахунок витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню стану квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12). Згідно з п. 1.2 Договору № 03у/04-20 розрахунок витрат здійснюється Виконавцем шляхом складання відповідної проектно-кошторисної документації або, у разі необхідності, здійснення незалежної оцінки з метою визначення вартості прямих збитків завданої шкоди об`єкту дослідження, про що укладається додаткова угода до даного Договору. 30 березня 2020 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 складено Акт приймання-передачі робіт до Договору № 03у/04-20, відповідно до якого Виконавець передає, а Замовник приймає виконані згідно з Договором № 03у/04-20 від 04 березня 2020 року акт обстеження наслідків залиття приміщень квартири, розрахунок витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню стану квартири; відомість ресурсів до розрахунку витрат в письмовій формі. Вартість виконуваних робіт по даному Договору складає 4000, 00 грн. Згідно з копією квитанції від 01.04.2020 ОСОБА_2 оплатила 4000, 00 грн. ОСОБА_3 послуги за договором № 03у/04-20 від 04 березня 2020 року (а.с. 16). Згідно з Актом обстеження наслідків залиття приміщень квартири від 04 березня 2020 року, складеним ФОП ОСОБА_3 , за результатами огляду встановлено під час залиття в квартирі № 30 постраждали конструктивні елементи/оздоблення/опорядження приміщень № 1,2,3 (нумерація за даними технічного паспорту): приміщення 1 - сліди вогкості на стелі на площі 4 кв.м., протікання по стінах близько 2 кв.м., шпалери намокли на площі близько 6 кв.м., відшаровуються від стін, міжкімнатна дверна коробка - волога, що може призвести до викривлення; приміщення 2 - значні сліди вогкості на стелі близько 26 кв.м., протікання по стінах, здуття окремих ділянок штукатурного шару стелі близько 1 кв.м., вологі плями на площі близько 4 кв.м., розводи або локальна зміна кольору пофарбування переважно по периметру стелі, зволоження електричних розподільних коробок, місць приєднання електричних приладів, наскрізне протікання теплоносія в місці примикання дверної коробки; приміщення 3 - сліди вогкості на стелі біля 4 кв.м., що межує з приміщенням №2, сліди підтікання по стіні близько 4 кв.м., деякі вологі плями, розводи або локальна зміна кольору пофарбування на протязі 4 м.п. (а.с. 15). Згідно з розрахунком витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню стану квартири (внаслідок залиття) за адресою: АДРЕСА_1 , вартість ремонтних робіт складає 29 558, грн. (а.с. 21-22). ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.05.2020 (а.с. 83). Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Відповідно до статті 322 ЦК України власник, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача підтверджується актом від 02 березня 2020 року, складеним відповідною комісією (а.с. 11), актом від 04 березня 2020 року, складеним ФОП ОСОБА_3 (а.с. 15). Доводи апеляційної скарги про те, що акт від 02 березня 2020 року не є належним доказом наявності вини відповідача у залитті квартири позивача, є безпідставними, оскільки акт відповідає основним критеріям його форми. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Так, в акті від 02 березня 2020 року містяться такі вихідні дані як: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилось залиття; подія, що трапилась; наслідки залиття; а також причини залиття. Тобто, наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі. Сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини не спростовані відповідачем, як і не спростовано належними та допустимими доказами її вини у залитті квартири позивача, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Також апеляційний суд враховує, що доказами залиття квартири позивача відповідачем є акт від 04 березня 2020 року, складений ФОП ОСОБА_3 , розрахунок витрат ремонтно-будівельни робіт по відновленню стану квартири № 30 , які також відповідачем не спростовані. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Твердження апеляційної скарги про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття належної їй квартири - безпідставні, оскільки у деліктних зобов`язаннях діє презумпція вини, а відповідач не довела свою невинуватість у заподіянні такої шкоди позивачу. Згідно з розрахунком витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню стану квартири (внаслідок залиття) за адресою: АДРЕСА_1 , вартість ремонтних робіт складає 29 558, грн. (а.с. 21-22). Вартість послуг з розрахунку витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню стану квартири АДРЕСА_1 , складає 4 000, 00 грн., які сплачені позивачем, що підтверджується належними та допустимими доказами. За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши факт залиття квартири, яка належить позивачу, причину та розмір завданої шкоди майну, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 33 558, 00 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що акт, наданий позивачем, було складено повторно (переписано) без відома відповідачів, оскільки він відрізняється від акта, який наданий відповідачем, безпідставні та не спростовують висновки суду. Так, Акт, який надано відповідачем (а.с. 73), складено 05 листопада 2020 року, тобто через 7 місяців після залиття квартири. Крім того, акт від 05 листопада 2020 року не спростовує факт залиття квартири № 30 власником квартири АДРЕСА_5 . Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне. Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Оскільки квартира позивача пошкоджена з вини відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири, яка пов`язана з розладом нормального життя позивача, переживаннями, пов`язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, враховуючи вік позивача. Проте, при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції недостатньо врахував конкретні обставини справи, ступінь вини відповідачки. Ураховуючи обставини справи, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає доцільним зменшити відшкодування моральної шкоди до 3 000 грн. Однак, колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, не може погодитися з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості оренди іншого житла в розмірі 65 521, грн.. Так, ОСОБА_2 в позові посилалась на те, що внаслідок залиття відповідачем належної їй квартири, вона не мала можливості проживати у вказаній квартирі та вимушена була орендувати житло на шість місяців, оскільки за розрахунком витрат ремонт міг зайняти саме шість місяців, а вартість оренди іншого житла склала 65 521, 45 грн. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що квартира була не придатна до проживання в ній. Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні Договір оренди квартири, та докази того, що ОСОБА_2 дійсно проживала в орендованій квартирі. Квитанції, надані позивачем (а.с. 28) про оплату ФОП ОСОБА_8 за послуги проживання на суму 16500, 45 грн. та на суму 49 000, 00 грн. не є належними та допустимими доказами на підтвердження необхідності орендувати позивачу інше житло у зв`язку з неможливістю проживання квартирі, яка була пошкоджена залиттям. З огляду на вищевказане, суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини справи, помилково дійшов висновку про доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості оренди іншого житла, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вимог. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення майнової шкоди за оренду іншого житла є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають. За таких обставин, колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає: скасуванню в частині вирішення позовних про стягнення майнової шкоди за оренду іншого житла в розмірі 65 521, 45 грн. з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині; та зміні рішення суд в частині визначення розміру моральної шкоди шляхом зменшення розміру моральної шкоди з 15 000, 00 грн. до 3000, 00 грн. в іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, судові витрати у цій справі підлягають перерозподілу. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволені на 31,2 %, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 355,90 грн. Із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 1177,30 грн. пропорційно задоволеним вимогам. Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже, ОСОБА_2 , на яку покладається більша сума судових витрат, має відшкодувати ОСОБА_1 різницю між зазначеними сумами, що становить 821,40 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Линник Світлани Вікторівни задовольнити частково. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року в частині вирішення позовних про стягнення майнової шкоди за оренду іншого житла скасувати та прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди за оренду іншого житла в розмірі 65 521, 45 грн. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 15 000, 00 грн. до 3 000, 00 грн. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 33 558, 00 грн. залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 821, 40 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 липня 2021 року. Головуючий О.М. Кримська Судді: А.В. Дашковська І.В. Кочеткова