Постанова Чернівецький апеляційний суд № 723/1641/20
від 28.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2021 року м. Чернівці справа № 723/1641/20 провадження №22-з/822/57/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б. секретар Собчук І.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», товариства з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Турагенство», третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, про стягнення збитку за невиконання договору на туристичне обслуговування та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», товариства з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Турагенство» про стягнення збитку за невиконання договору на туристичне обслуговування та стягнення моральної шкоди. Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 липня 2021 року рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2021 року залишено без змін. 13 липня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі, в якій просить вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4160 грн. понесених ОСОБА_1 за надання йому адвокатом Ясиновським Р.М. професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції. Колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України). Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. При прийнятті 06 липня 2021 року постанови Чернівецького апеляційного суду не було вирішено питання про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 у даній справі був адвокат Ясиновський Р.М., який діяв на підставі ордеру серії ВО № 1019583 та договору про надання правової допомоги від 02 червня 2021 року. Відповідно до акту приймання-передачі юридичних послуг №2, адвокат Ясиновський Р.М. надав ОСОБА_1 наступні послуги: усна консультація та обрання правової позиції щодо апеляційної скарги (1 год) вартістю 1000 грн, підготовка відзиву на апеляційну скаргу (3 год.) вартістю 3000 грн., ознайомлення з матеріалами справи (10 хв.) вартістю 160 грн. Оплата вказаної суми підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №8-21 від 10 липня 2021 року. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19. Як вбачається з матеріалів справи, копію відзиву ОСОБА_1 було направлено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку 29 червня 2021 року з описом вкладення у цінний лист, що підтверджується накладними на відправлення. Однак заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в тому числі щодо стягнення витрат на правову допомогу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до апеляційного суду не подавали. Крім того, 12 липня 2021 року ОСОБА_1 на адресу позивачів засобами поштового зв`язку було відправлено заяву про ухвалення додаткового рішення. Докази відправлення додані заявником до заяви про ухвалення додаткового рішення та містяться в матеріалах даної справи. Клопотань від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу чи заперечень щодо неспівмірності цих витрат зазначених у заяві про ухвалення додаткового рішення до апеляційного суду також не надходило. Отже, за відсутності заперечень з боку сторони позивача щодо розміру витрат понесених відповідачем на оплату професійної правничої допомоги апеляційний суд вважає, що такі витрати підлягають стягненню в повному обсязі. Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно із ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, повний текст постанови від 06 липня 2021 року складений судом 08 липня 2021 року, отже строк на подання доказів понесення судових витрат, визначений ч.8 ст. 141 ЦПК України, ОСОБА_1 не пропущено. З урахуванням зазначених вище вимог процесуального закону з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатом Ясиновським Р.М. у Чернівецькому апеляційному суді у розмірі 4160 грн. Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рівних частках витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Н.К.Височанська Судді: А.І. Владичан І.Б. Перепелюк