LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд352/1104/21

від 28.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 352/1104/21 Провадження № 33/4808/464/21 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р. Р. Суддя-доповідач Малєєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Кравчук І.Я., Юськіва Ю.С., розглянув справу за апеляційною скаргою захисника Котягіна А.С. в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. ОСОБА_1 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на нього накладний штраф 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто 454 грн. судового збору. У вину поставлено те, що 23.05.2021 о 09.30 у с. Узин по вул. І. Франка Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2101», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя та очей, не членороздільна мова). Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовся у присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. В засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 23.05.2021 віз свою вагітну дружину в лікарню, поспішав, тому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Просив суворо його не карати і не позбавляти прав.

2. Доводи апеляційної скарги: - ОСОБА_1 визнає факт адміністративного правопорушення та щиро розкаюється, протокол про адміністративне правопорушення справив на нього необхідний виховний вплив; - ОСОБА_1 працює водієм, тому в разі позбавлення його прав не матиме змоги працювати; - на утриманні ОСОБА_1 перебуває двоє дітей 18.06.21 та 30.01.2013 років народження, в разі позбавлення водійських прав його сім`я залишиться без засобів до існування. ОСОБА_1 просить звільнити його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу ТзОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні", де він працює водієм. Просить строк оскарження поновити, оскільки 10-й день на апеляційне оскарження припав на вихідний день (11.07.2021), то апеляційну скаргу подано 12.07.21 (понеділок). 2.1. Директор "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" подав на адресу апеляційного суду письмове клопотання. Просить звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу ТзОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" з огляду на те, що ОСОБА_1 працює водієм, трудову дисципліну не порушував, за місцем роботи характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягався. У разі позбавлення водійських прав ОСОБА_1 не зможе продовжити працювати, інші вакансії - відсутні. Просять врахувати, що ОСОБА_1 - багатодітний батько. І діти, і вагітна дружина перебувають на його утриманні.

3. Позиції сторін. ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу. Пояснив, що 23.05.2021 була неділя і напередодні він уживав алкоголь і тому від нього міг бути запах. У решті заперечив симптоми сп`яніння. З-за захворювання серця у нього завжди червоне обличчя та очі, а чому написали, що у нього нечітка вимова пояснити не може. Він водій і не сідає за кермо з ознаками сп`яніння. Цього дня теж нікуди не збирався їхати, але його дружина була вагітна. Їй стало погано, "схопив живіт". У дружини двоє неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу. Двоє попередніх пологів були дуже складними. Їй робили хірургічні операції. Тому він змушений був сісти за кермо і відвезти дружину в лікарню. Із цих же причин відмовився проходити тест на стан сп`яніння. Дружину потім забрала швидка, оскільки йому поліцейські заборонили керувати автомобілем.

4. Апеляційну скаргу належить задовольнити частково з таких міркувань. 4.1. Строк належить поновити, він пропущений на один день і тому відмова в його поновленні була б надмірним формалізмом. 4.2. Апелянт вину визнав. Перед апеляційним судом поставлене питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від відповідальності на підставі клопотання трудового колективу (ст. 21 КУпАП). 4.3. Матеріали провадження не дають підстав для задоволення цього клопотання. Рівень небезпечності скоєного правопорушення законодавець визначив у санкції норми ч. 1 ст. 130 КУпАП, вона сувора, співмірна з кримінальними покараннями. Тому те, що ОСОБА_1 багатодітний батько, діти і вагітна дружина перебувають на його утриманні, до адміністративної відповідальності він не притягався, трудову дисципліну не порушував, за місцем роботи характеризується позитивно не є обставинами, які дають підстави для висновку про доцільність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з цих мотивів. 4.4. ОСОБА_1 також послався на те, що його дружина була вагітна, він переживав за її здоров`я і саме тому сів за кермо та відмовився пройти огляд - спішив. Фактично ОСОБА_1 указує на крайню необхідність, в умовах якої він змушений порушити ПДР для відвернення загрози здоров`ю дружини (ст. 18 КУпАП). Об`єктивними даними обставини, на які вказав ОСОБА_1 , не підтверджені. Жодного доказу того, що ОСОБА_1 віз дружину в лікарню матеріали справи не містять: ні протокол, ні пояснення самого ОСОБА_1 . Даних про приїзд швидкої допомоги та перебування дружини в лікарні також немає і ОСОБА_1 сказав, що надати їх не може. Тому слід дійти висновку, що обставини крайньої необхідності, на які вказав ОСОБА_1 , доказами не підтверджені, тому підстави для застосування цього правового інституту (ст. 18 КУпАП) у даному випадку відсутні.

5. Рішення 5.1. Характер учиненого правопорушення не дає підстав для висновку про доцільність застосування заходу громадського впливу за обставин, які вказані в апеляційній скарзі та в клопотанні трудового колективу. 5.2. Для застосування інституту крайньої необхідності також відсутні об`єктивні дані. 5.3. Апеляційну скаргу у зв`язку з цим належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Строк на апеляційне оскарження - поновити Апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова не оскаржується. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду А.Ю. Малєєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»