Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/4662/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 88-ц/803/25/21 Справа № 213/4662/19 Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання - Голуб О.О. сторони справи: заявник- Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. В обґрунтування позову зазначив, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії. Відповідачі оплату за отримані послуги належним чином не здійснювали, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Просив стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 46216,01 грн, інфляційні втрати в сумі 14773,28 грн та 3% річних у сумі 3492,81 грн. Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2013 року по жовтень 2019 року в розмірі 46216 (сорок шість тисяч двісті шістнадцять) гривень 01 копійка, суму інфляційних втрат у розмірі 14773 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 28 копійок, 3 % річних у розмірі 3492 (три тисячі чотириста дев`яносто дві) гривні 81 копійка, а всього - 64482 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 10 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено. Рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення. Відмовлено Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2881,50 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню п`ятдесят копійок) грн. У квітні 2021 року порзивач АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулась до суду із заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що не погодившись з позицією суду апеляційної інстанції АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулась до суду касаційної інстанції, однак ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року позивачу було відмовлено у відкритті касаційного провадження. Вказує, що після отримання рішень судів Товаристу стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були, і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. Позивач не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними у постанові про те, що за адресою відповідачів з 25.12.2010 року і по теперішній час не здійснюється централізоване опалення, у зв`язку із встановленням ними автономного опалення, що начебто доводить акт №2 від 01.03.2012, складений та підписаний уповноваженими представниками КПТМ «Криворіжтепломережа» Ткачук Т.С. та ОСОБА_2 , яким було властановлено наявність видимого розриву в системі централізованого опалення, гарячого водопостачання, заглибленні в стіни, система гарячого водопостачання демонтована, пакет документів наявний, в приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 25.12.2010. Позивач наголошує на тому, що система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення, опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує всі квартири (приміщення). Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого постачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі Порядок) визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком встановлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої межвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади для розгляду питання щодо відключення від мережі централізованого опалення з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих документів приймає відповідне рішення, яке заноситься до протоколу. При позитивному рішенні, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект і по закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акту на черговому засіданні комісії, сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. При цьому, позивач звертає увагу на той факт, що позивачем на його запит була отримана інформація з виконкому Криворізької міської ради про те, що дозвіл на відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не надавався (копія відповіді надається). Позивач вважає, що ОСОБА_1 не надано суду доказів законного відключення їх квартири від системи централізованого опалення, у зв`язку з чим справа підлягає перегляду відповідно порядку, передбаченому ст.ст.423, 425 ЦПК України. Просить задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року та прийняти нову постанову, якою рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2020 року залишити без змін. У відзиві на заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, відповідач ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01.10.2020 року. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Євтушенко А.І., які, кожен окремо заперечували проти задоволення заяви АТ «Криворізька теплоцентраль» з викладених у відзиві підстав, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з наступних підстав. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Так, згідно ст.423 ЦПК України, рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Відповідно до ч.3 ст.429 ЦПК України,за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст.361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст.361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Обґрунтовуючи подану заяву, АТ «Криворізька теплоцентраль» посилається та, що після отримання рішень судів, першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Товаристу стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були, і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. При цьому, заявник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними у постанові про те, що відповідачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами доведено законне відключення їх квартири від системи централізованого опалення. При цьому у заяві АТ «Криворізька теплоцентраль» посилається на Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого постачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі Порядок), яким визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинку при відмові споживачів від таких послуг, та вказує на те, що дозвіл на відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не надавався, що підтверджено інформацією виконкому Криворізької міської ради на запит АТ «Криворізька теплоцентраль» від 19.01.2021, доданою до заяви. Проте колегія суддів дослідивши матеріали справи, зокрема відзив АТ «Криворізька теплоцентраль» на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 не може погодитись з твердженнями заявника про те, що під час розгляду даної справи суду апеляційної інстанції не була відома позиція позивача, яка повністю співпадає з доводами заяви і відзиву на апеляційну скаргу. Так, з відзиву на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 поданого АТ «Криворізька теплоцентраль» вбачається, що позивач, спростовуючи доводи відповідача посилався на відсутність у відповідачів законного Акту, затвердженого рішенням комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВ, доводячи факт їх незаконного, тобто самовільного відключення від мереж централізованого опалення. Під час апеляційного перегляду викладені у відзиві обставини були переглянуті судом апеляційної інстанції, при цьому, колегія суддів на підставі наданих відповідачем ОСОБА_1 доказів дійшла висновку, що процедура відключення квартири від мережі централізованого опалення відповідачами не була порушена, що повно та обґрунтовано відображено у постанові суду апеляційної інстанції. Так, під час апеляційного розгляду, колегія суддів взяла до уваги надані відповідачем до апеляційної скарги докази, які він не мав мажливості надати суду першої інстанції, а саме: копії акту №2 від 01.03.2012 про відключення від централізованого опалення КП ТМ «Криворіжтепломережа» та встановлення автономного опалення (а.с.41), довідку КП ТМ «Криворіжтепломережа» №351 від 15.11.2012 про встановлення автономного опалення (а.с.42), погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради на відключення від теплопостачання №597/8 від 10.02.2005 (а.с.43), копію робочого проекту автономного отеплення в квартирі АДРЕСА_1 та копію технічних умов на проектування газопостачання автономного опалення в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.44-57), акт приймання газового лічильника від 13.12.2010 та від 25.12.2010 (а.с.58 59), акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 01.12.2010 (а.с.60). Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила). Відповідно до пункту 24 Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил) . Згідно з пунктом 26 Правил, в ідключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі Порядок № 4, втратив чинності з 17.09.2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком №4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Матеріали справи містять погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради №597 від 10.02.2005, з якого вбачається, вбачається, що ОСОБА_2 отримала від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради погодження на відключення від теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , при умові влаштування альтернативного джерела. Даним погодженням на відповідача був покладений обов`язок отримати технічні умови в АТ «Криворіжгаз», отримати проект, розроблений проектною організацією та погодити відключення від системи опалення з підприємством «Криворіжтепломережа» (а.с43). Копія робочого проекту автономного опалення в квартирі АДРЕСА_1 та копія технічних умов на проектування газопостачання автономного опалення в квартирі АДРЕСА_1 підтверджують, що відповідач ОСОБА_2 виконала умови погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради на відключення від теплопостачання належної їй квартири (а.с.44-57). З акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 01.12.2010, складеному комісією у складі ОСОБА_2 , представників ВАТ «Криворіжгаз»: майстра СМУ Данилюк В.М. та начальника ОТН Гриник А.А. , видно, що об`єкт (квартира відповідачів) підготовлений до експлуатації, дозволена врізка та пуск газу, що також підтверджено актами приймання газового лічильника від 13.12.2010 та від 25.12.2010 (а.с.58,59,60). Таким чином, процедура відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком №4 від 22.11.2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася 10.02.2005 року, тобто з дня отримання ОСОБА_2 погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 і завершилась 01 березня 2012 року складенням акту №2, яким встановлена наявність видимого розриву в системі централізованого опалення, гарячого водопостачання, заглибленні в стіни, система гарячого водопостачання демонтована, який був підписаний власником квартири ОСОБА_2 , а також представником КП ТМ «Криворіжтепломережа», що також підтверджується актом приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 01.12.2010 та актами приймання газового лічильника від 13.12.2010 та від 25.12.2010. На час початку власником квартири ОСОБА_2 процедури по встановленню індивідуального автономного опалення квартири 10.02.2005 не було заборони на відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, яка була встановлена пізніше, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №169, при цьому, відповідач ОСОБА_2 , отримавши від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради погодження на відключення від теплопостачання в приміщенні належної їй квартири, виконала покладені обов`язки, отримала технічні умови в АТ «Криворіжгаз», отримала проект, розроблений проектною організацією та погодила відключення від системи опалення з підприємством КП ТМ «Криворіжтепломережа», що спростовує доводи заявника про самовільне відключення споживача від мереж централізованого опалення у зв`язку з відсутністю у відповідачів рішення постійно діючої міжвідомчої комісії про надання згоди на відключення споживача від мережі централізованого опалення. На час початку процедури по встановленню індивідуального автономного опалення квартири власником квартири ОСОБА_2 , а це було 10.02.2005 Порядок №4, яким передбачалося отримання дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії не діяв, оскільки він почав діяти з 22.11.2005, тому у відповідачів і не було такого рішення (протоколу), у власника квартири ОСОБА_2 було погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання, видане їй 10 лютого 2005 року. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки таке відключення було проведено у порядку встановленому законодавством. Крім того, з 19 вересня 2019 року Порядок №4 взагалі втратив чинність. Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Колегія суддів вважає, що обставини, які вказані АТ «Криворізька теплоцентраль», не є нововиявленими, у розумінні ст.423 ЦПК України, оскільки вони не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення, з наведених вище підстав ці обставини були досліджені під час апеляційного перегляду справи, тому суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні заяви АТ «Криворізька теплоцентраль» про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами. Керуючись ст.ст.259,367,374,375,429 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ : У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовити. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року залишити в силі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 липня 2021 року. Головуючий: Судді: