Постанова 4803 № 204/5113/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5483/21 Справа № 204/5113/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про захист права власності, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИЛА: 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 вернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , в якій просила зобов`язати відповідачів демонтувати шляхом засипання, споруджену на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , поглиблення в землі, каналізаційну яму та демонтувати дерево, акацію, дерева в кількості 3 штук та кущ бузку. В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що їй належить житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 володіє 44/100 частинами будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 10/100 частинами цього ж будинку. Будинок АДРЕСА_1 межує з земельною ділянкою, на якій розташований будинок позивача. Третя особа ОСОБА_4 проживає в південній частині зазначеного будинку та прав позивача не порушує. З південної сторони належного позивачу будинку відповідачі спорудили вигрібну яму, сепсис, для рідких відходів на території домоволодіння АДРЕСА_1 , на відстані всього 3,12 м від стіни належного позивачу будинку, в безпосередній близькості від земельних ділянок позивача та відповідачів. Вказана яма не є водонепроникною і має відкрите дно та стіни, ніколи не очищується. У зв`язку з наявністю даної вигрібної ями, що розташована вище належної позивачу земельної ділянки, стіна будинку позивача постійно замокає, утворюється грибок, що також створює загрозу здоров`ю позивача та членів її родини. Крім того, на відстані двох метрів від стіни належного позивачу будинку, на території відповідачів розташоване аварійне дерево, акація висотою 2 м, яке затіняє зазначену стіну. Також, відповідачі висадили дерева в кількості трьох штук та росте великий кущ бузку висотою 3,70 м та шириною 4,65 м, коріння якого тягнуться на земельну ділянку позивача, руйнують мостіння, на відстані 2,45 м від стіни належного позивачу будинку, у зв`язку з чим також утворюється тінь і дана стіна не просихає. Розташована на території домоволодіння відповідачів вигрібна яма споруджена з порушенням вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених пунктів. У зв`язку з викладеним, позивач звернулась до суду з даним позовом (том 1 а.с.2-6). 11 грудня 2020 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила також зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати споруджений на земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , жолоб для стоку води та встановити стічні труби на гараж для відводу води на свою земельну ділянку. В обгрунтування зазначено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 відповідачем ОСОБА_2 збудований гараж на відстані 0.49 м (менше метра) від паркану по межі між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Атмосферні опади з покрівлі гаража падають на земельну ділянку позивача і підмивають погріб (літ. Д), надземні стіни якого мокрі навіть влітку. Перед гаражем побудований жолоб з бетону відповідачем ОСОБА_2 для стоку опадів в бік будинку позивача. Земельна ділянка будинку АДРЕСА_1 розташована вище земельної ділянки будинку АДРЕСА_2 , тому вода тече під будинок та погріб позивача. Прохання відвести воду з гаража за допомогою стічних труб на земельну ділянку відповідачів результату не дало, жолоб з бетону демонтувати відмовляються (том 1 а.с. 119-120). Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про захист права власності, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (том 2 а.с.6-10). Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права (том 2 а.с.17-26). ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скористались своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подали відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просили залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із їх недоведеності. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 березня 2009 року, виданого Виконавчим комітетом Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради, на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 7). Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний житловий будинок) АДРЕСА_2 , виготовленого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради станом на 19 вересня 2008 року (т. 1, а.с. 8-11), вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_2 розташоване на земельній ділянці загальною площею 907 кв.м. При цьому, житловий будинок літ. А-1 складається з двох квартир: квартира АДРЕСА_3 загальною площею 79,5 кв.м. та квартира АДРЕСА_4 загальною площею 60,2 кв.м. З земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння ОСОБА_5 межує земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1 . З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради станом на 14 жовтня 2011 року (т. 1, а.с. 181-184) вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці загальною площею 907 кв.м. При цьому, житловий будинок літ. А-1 складається з трьох квартир: квартира АДРЕСА_5 загальною площею 64,4 кв.м. та квартира АДРЕСА_6 загальною площею 31,6 кв.м. Так, 44/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02 грудня 2004 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Хилько Л.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2-727 (т. 1, а.с. 161). При цьому, відповідач ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_7 та зареєстрована за вказаною адресою з вересня 2002 року, що підтверджується довідкою № 21176 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19 грудня 2019 року, виданою Відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (т. 1, а.с. 171 ). 20/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі Договору дарування домоволодіння від 21 жовтня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Карпенко Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1107 (т. 1, а.с. 179), що також підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 32195689 від 25 листопада 2011 року, виданим Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (т. 1, а.с. 180). У вищевказаному договорі дарування домоволодіння зазначено, що ці 20/100 частин домоволодіння складаються з: в житловому будинку літ. А-1 квартира АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , в загальному користуванні споруди № 1-3, 7, VI. У квартирі АДРЕСА_9 проживає третя особа по справі - ОСОБА_4 , що під час розгляду справи підтвердили всі учасники справи, а тому на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню. Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 є сусідами, та земельні ділянки, на яких розташовані домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , межують. Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : демонтувати шляхом засипання каналізаційну яму, розташовану на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; демонтувати кущ бузку, акацію та молоді дерева у кількості три штуки, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати жолоб для стоку води та встановити стічні труби на гараж для відводу води, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що у зв`язку з розташуванням каналізаційної ями в безпосередній близькості до її будинку стіна будинку постійно замокає, утворюється грибок та пліснява, розташування бузку та акації в безпосередній близькості до її будинку утворює тінь, у зв`язку з чим не просихає стіна будинку, коріння бузку руйнують мостіння, висаджені молоді дерева в майбутньому також будуть створювати тінь на її домоволодіння, а з жолобу для стоку води опади стікають в бік її будинку. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Позивачем може бути особа, яка вважає, що її право, свободу чи інтерес порушено та створені перешкоди для реалізації її прав, що зумовило її звернення до суду. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права або виникнення додаткового обов`язку. Оскільки позовні вимоги не визнаються відповідачами та відповідачами заперечується факт порушення прав позивача розміщенням на земельній ділянці відповідачів каналізаційної ями, куща бузку та дерев, то саме на позивача покладений тягар доведення перед судом даного факту, та надання суду належних та допустимих доказів в обґрунтування його переконливості. У частині 1 статті 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Судом першої інстанції встановлено та не спростовано в апеляційній скарзі, що позивачем під час розгляду справи не доведено, що розміщенням на території домоволодіння АДРЕСА_1 каналізаційної ями, гаражу, куща бузку, стовбура акації та трьох молодих дерев було порушено будь-які права позивача, в той час як судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси осіб, при доведеності того, що саме визначені позивачем відповідачі порушили ці права. Так, предметом доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд 1 інстанції не прийняв до уваги наданий на підтвердження своїх позовних вимог Звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_10 , складений експертом Інституту проектування та будівельних експертиз ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 93-109). У вказаному Звіті, зокрема, зазначено, що під час огляду, який проводився 05 листопада 2020 року, виявлено наступне: внутрішня нижня частина зовнішніх стін житлової прибудови (літ. А2-1) у приміщенні 2-1 вкрита пліснявою і має відставання шпалер, при цьому в приміщенні встановлено радіатор опалення у кількості 11 секцій, що відповідає потребі в кількості тепла у даному приміщенні; у зовнішніх стінах приміщення 2-1 під підлогу виконані отвори для вентиляції («душники»), але дошка підлоги волога, також вкрита пліснявою; біля прибудови (літ. А2-1) на відстані 1,0 м розташовано погріб (літ. Д), надземні стіни якого мокрі; замощення гаражу домоволодіння АДРЕСА_1 , який розташовано на відстані 0,49 м від паркану по межі між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 має декілька тріщин з розкриттям до 15 мм та часткове руйнування; вздовж паркану по межі збоку домоволодіння АДРЕСА_1 посаджені дерева: яблуня на відстані 1,0 м від паркану, черешня на відстані 1,0 м від паркану, шовковиця на відстані 2,4 м від паркану, кущ бузку на відстані 1,0 м від паркану; замощення домоволодіння АДРЕСА_2 , яке не було реконструйовано у серпні 2020 року має декілька тріщин з розкриттям до 8 мм; перед гаражем буд. АДРЕСА_1 виконано жолоб для стоку опадів у бік житлового будинку АДРЕСА_2 ; каналізація будинку АДРЕСА_1 , яка розташована перед житловим будинком АДРЕСА_2 на відстані 3,2 м; стіни та днище зливної ями буд. АДРЕСА_11 будівлі квартири АДРЕСА_10 мають необхідні запаси міцності й характеристики, що забезпечують твердість і просторову стійкість. Реалізовані на будівлі конструктивні й архітектурно-планувальні рішення відповідають вимогам діючих нормативних документів. Влаштування зливної ями не відповідає ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». На основі результатів огляду встановлено, що конструкції будівлі квартири АДРЕСА_10 , перебувають у нормальному, задовільному та незадовільному стані. Згідно з нормативною класифікацією технічний стан конструкцій будівлі квартири АДРЕСА_10 , належить до категорії К-І, К-ІІ та К-ІІІ. До стану категорії К-ІІІ зовнішніх несучих стін та підлоги прибудови (літ. А2-1) призвело просочення води зі зливної ями у такій кількості, що горизонтальна гідроізоляція з руберойду у цоколі прибудови з утриманням вологи висхідній вгору по стінам не впоралась. Рекомендовано: негайно влаштувати септик (зливну яму замкнутого контуру) на відстані вісім метрів від прибудови (літ. А2-1) в глибині двору; пересадити молоді дерева яблуні, черешні та шовковиці на відстань 3,0 м від межі з ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_11 . В свою чергу відповідачі також надали суду Технічний звіт щодо фактичного розміщення споруди вигребу та її впливу на технічний стан конструкцій прилеглих житлових будинків садибного типу з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_12 , складений експертом Логуш Ю.О. (т. 1, а с. 240-252). У вказаному Технічному звіті, серед іншого, зазначено, що в результаті проведених робіт з обстеження щодо фактичного розміщення споруди вигребу (поз. І) на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_12 та її вплив на технічний стан конструкцій прилеглих житлових будинків з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , №№ 12, АДРЕСА_12 встановлено наступне. Об`єкт - вигрібна яма габаритами 2,8 м - глибина, 2,5 м - довжина та 2,0 м - ширина зведена у 1978 році для забезпечення природного відведення частини побутових стоків з квартири АДРЕСА_4 та квартири АДРЕСА_13 , який був побудований у 1906 році. З точки зору забезпечення конструктивної жорсткості та несучої спроможності поточний технічний стан об`єкту визнано задовільним (II - га група граничних станів). Вплив техногенних стоків, які фільтруються у вигрібній ямі природним шляхом, на конструкції розташованих у безпосередній близькості будівель і споруд (у тому числі і конструкції житлового будинку АДРЕСА_2 ) є незначним. Можливе часткове погіршення окремих ділянок несучої стіни та дерев`яних конструкцій підлоги у окремих приміщеннях житлового будинку АДРЕСА_2 і зовнішнє замочування стіни верхньої частини входу у погріб домоволодіння АДРЕСА_2 не викликано розміщенням вигрібної ями на ділянці домоволодіння АДРЕСА_12 . Зважаючи на розміри та сформовану забудову земельної ділянки АДРЕСА_12 розміщення об`єкту в іншому місці є неможливим і непотрібним. На момент проведення робіт з обстеження технічного стану встановлено, що основні несучі конструктивні елементи та розташування об`єкту на земельній ділянці № НОМЕР_1 частково відповідають вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», повністю відповідають вимогам ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» щодо інсоляції, ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», повністю відповідають вимогам ДБН В. 1.1.7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Рекомендовано взаємно узгодити питання з відведенням атмосферних опадів і інсоляцією прилеглої до межі ділянки, оскільки саме вони, а не стоки, можуть погіршувати технічний стан частини конструкцій житлового будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 82 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Проаналізувавши наданий позивачем Звіт, складений експертом Інституту проектування та будівельних експертиз Ватуліною Л.Є., та наданий відповідачами Технічний звіт, складений експертом Логуш Ю.О., судом встановлено, що вказані звіти різняться між собою та протирічать один одному, в тому числі і щодо причин виникнення замокання стін будинку позивача. Так, у звіті експерта ОСОБА_6 зазначено, що до стану категорії К-ІІІ зовнішніх несучих стін та підлоги прибудови (літ. А2-1) призвело просочення води зі зливної ями, а у звіті експерта ОСОБА_7 зазначено, що рекомендовано взаємно узгодити питання з відведенням атмосферних опадів і інсоляцією прилеглої до межі ділянки, оскільки саме вони, а не стоки, можуть погіршувати технічний стан частини конструкцій житлового будинку АДРЕСА_2 . Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції, під час розгляду справи було роз`яснено позивачу право на звернення до суду з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи. Оскільки для встановлення обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, в тому числі для встановлення наявності або відсутності причинного зв`язку між замоканням стіни будинку позивача та розташуванням спірної каналізаційної ями, куща та дерев, необхідним є наявність спеціальних знань, Однак, позивач таким правом не скористалась, клопотання про призначення судової експертизи не заявила наполягаючи на тому, що наданого нею звіту спеціаліста достатньо. При перегляді справи в апеляційній інстанції, стороною позивача також не заявлялось клопотання про призначення експертизи, а відповідно до змісту апеляційної скарги, позивач наполягала на достатності та обґрунтованості наданого нею звіту, при цьому не спростувала наданий відповідачами звіт. Колегія суддів наголошує, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України, про що зазначено у частині 7 статті 81 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Доводи апеляційної скарги, що судом 1 інстанції встановлено факт порушення державних будівельних норм щодо відстані розташування спірної каналізаційної ями від будинку позивача, куща та дерев, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки судом 1 інстанції вірно зазначено, що сам по собі факт порушення не свідчить про порушення прав позивача та не доводить, що замокання стіни, поява плісняви, відставання шпалер у домоволодінні АДРЕСА_2 відбувається саме внаслідок такого розташування спірної каналізаційної ями, куща та дерев. Для доведеності факту порушення прав позивача внаслідок близького розташування каналізаційної ями, обов`язковим є встановлення на підставі належних та допустимих доказів причинно-наслідкового зв`язку між тим, що розташування ями поблизу будинку та її використання за призначенням шляхом збору каналізаційних стічних вод призводить до появи у домоволодінні позивача негативних наслідків у вигляді грибка та плісняви на стінах будинку. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вказаного факту, а від заявлення клопотання про проведення експертизи позивач відмовилась. Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону. Доводи скарги щодо неналежної оцінки доказів судом, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зводяться до незгоди з такою оцінкою, однак, оцінка доказів є компетенцією суду, а переоцінка доказів учасниками справи чинним процесуальним законодавством не передбачена. Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров