Ухвала КЦС ВС № 641/5202/19

Ухвала 22 липня 2021 року м. Київ справа № 641/5202/19 провадження № 61-8320 ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Повний текст постанови апеляційного суду складено 06 березня 2020 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 березня 2020 року. До Верховного Суду 15 травня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки, а саме: заявнику необхідно надати відповідні письмові докази, на підтвердження обставин, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 394 ЦПК України, сплатити судовий збір та надати уточнену редакцію касаційної скарги з зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження. У червні 2021 року на виконання ухвали Верховного Суду від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 подав уточнену редакцію касаційної скарги, клопотання про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на подання касаційної скарги. У відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення слід відмовити з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно із частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року ОСОБА_1 , як учасником справи подано 15 травня 2021року, тобто після спливу більше одного року з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції (06 березня 2020 року). Як слідує із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів та за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 достовірно знав про наявність цього судового провадження, оскільки особисто подав позов та апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, на вимогу суду апеляційної інстанції усував недоліки апеляційної скарги. Після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови по суті його апеляційної скарги (06 березня 2020 року), 07 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки в ухвалах Харківського апеляційного суду, яка була задоволена судом апеляційної інстанції ухвалою від 31 серпня 2020 року. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд цієї справи, мав об`єктивну можливість дізнатись про результат розгляду його апеляційної скарги як із матеріалів справи, так і з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, однак подавши апеляційну скаргу, не цікавився рухом справи в апеляційному суді і пропустив процесуальний строк на оскарження постанови суду апеляційної інстанції за відсутності об`єктивних перешкод. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Подавши касаційну скаргу 15 травня 2021 року, тобто після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення (06 березня 2020 року), заявник не довів, що він не був повідомлений про розгляд цієї справи або обставини непереборної сили є причиною такого тривалого пропуску строку на касаційне оскарження. Доводів про наявність винятків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України, ні касаційна скарга ні її уточнена редакція не містить. Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. За таких обставин, на момент подачі касаційної скарги у травні 2021 року відсутні винятки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження, тому у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити. У клопотанні, доданому до касаційної скарги заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки він не був належним чином повідомлений про результат розгляду справи, яку було розглянуто без його участі. Посилання заявника на те, що він не отримував копію повного тексту постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, Верховний Суд не може визнати поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження тривалістю більше, ніж один рік, оскільки заявник не надав доказів неотриманняоскаржуваної постанови від 06 березня 2020 року із суду апеляційної інстанції,направленої на поштову адресу ОСОБА_1 супровідним листом від 23 березня 2020 року вих. № 641/5202/19/21870/2020 рекомендованим поштовим відправленням зі зворотнім повідомленням. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 61-37352сво18 від 06 лютого 2019 року зазначено, що строк, визначений у частині другій статті 358 ЦПК України, при відсутності винятків, не може бути поновлений. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року). У кожній конкретній справі суди мають грунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Разом з тим, у зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження відсутня необхідність у вирішенні повторного клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору. Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара