LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851480/3000/19

від 22.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 р.Справа № 480/3000/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання - Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Соп'яненко О.В., м. Суми) від 25.03.2021 (повний текст рішення складено 23.04.2021) по справі №480/3000/19 за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,- ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") звернулось до суду з позовною заявою до Головного управлінням ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській обл.), в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019005412 від 19.03.2019 про зобов`язання сплатити штраф в сумі 644 738,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податкові накладні позивача, котрі зареєстровані із порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, складені у відповідності норм Податкового кодексу України та не підлягають наданню отримувачу (покупцю), а тому штрафна санкція, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення строків їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовується. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 було відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 480/3000/19 залишено без змін. Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду від 11.01.2021 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 було прийнято до свого провадження справу № 480/3000/19 та призначено до судового розгляду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 було відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що 23 травня 2020 року набув чинності закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Цим законом підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 73, відповідно до вимог якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Апелянт вказує на те, що законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 ст. 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено. На підставі вказаного апелянт вважає, що оскільки штрафна санкція, нарахована контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0019005412 від 19.03.2019 р. є такою, що: нарахована в переважній більшості за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не підлягали наданню їх отримувачу у зв`язку з тим, що складені на неплатника ПДВ, протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року, є неузгоджена (податкове повідомлення-рішення перебувало в процедурі судового оскарження та грошове зобов`язання за ним не було сплачене) станом на дату набрання чинності Законом України № 466-ІХ, в зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0019005412 від 19.03.2019 р. підлягає відкликанню, а тому є незаконним. Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Просив призначити розгляд справи за участю представників відповідача в режимі відеоконференції в разі неможливості відкласти розгляд справи. Вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню. Відповідно до ч.ч. 1-2, 7 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. Колегія суддів зазначає, що клопотання про призначення справи в режимі відеоконференції було надіслано на електронну адресу суду лише 22.07.2021, тобто з порушенням строку. Клопотання про відкладення також не може бути задоволено оскільки є необґрунтованим. Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 19.03.2019 ГУ ДФС у Сумській області за наслідками камеральної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0019005412, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 644738 грн. за затримку реєстрації податкових накладних (т.1 а.с. 17). Відповідно до акту камеральної перевірки позивачем з порушенням встановленого граничного строку були від 1 до 15 днів зареєстровані 45 податкових накладних, складених у жовтні-грудні 2018 року на загальну суму ПДВ 6447379,79 грн. (т.1 а.с. 18-19). Позивач не заперечуючи самого факту несвоєчасної реєстрації вказує, свої вимоги обґрунтовує виходячи з власного тлумачення вимог ст. 120-1 ПК України. Вважає, що підстав для застосування штрафу не було, оскільки зазначені у акті перевірки податкові накладні не підлягали видачі отримувачу. З копії податкових накладних вбачається, що вони дійсно мають відповідні позначки про ненадання їх отримувачу із зазначенням типу причини

02. У графі 8 зазначено код ставки 20, тобто операції, у яких складені податкові накладні підлягають оподаткуванню за ставкою 20% (а.с. 28-63). Верховний Суд скасовуючи рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 було зазначено, що судам необхідно з`ясувати позицію податкового органу щодо спірного податкового повідомлення-рішення, зокрема, встановити статус штрафних санкцій, застосованих таким рішенням, станом на час судового вирішення справи та з`ясувати чи було направлено ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" нове податкове повідомлення-рішення у відповідності до положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що у зв`язку з набранням законної сили постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 набуло статус узгодженого і перебувало у такому статусі на момент набрання чинності 23.05.2020 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, а тому дія пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на дані правовідносини не розповсюджується. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовані положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовували штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Зміст наведених норм ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Проте, 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-ІХ). Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом

73. Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" (в редакції, чинній ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року N 786-IX (надалі також - Закон N 786-IX; набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень"; Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності законом № 466-ІХ за наведених у цій же нормі умов. Внесення змін Законом N 786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов. Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Таким чином, на даний час чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом №466-ІХ за наведених у цій же нормі умов. Таким чином, з огляду на зміну правового регулювання спірних правовідносин необхідно встановити статус штрафних санкцій, а саме є вони узгодженні або ні станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", що є ключовими для вирішення даної справи. Так положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили. В Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, законодавцем не передбачено. Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено. Вказаний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладено Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 (справа № 520/3188/19), що враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення. Колегія судів зазначає, матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні не підлягали видачі отримувачу, штраф нарахований платнику податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності законом № 466-ІХ (23.05.2020), на даний час штрафна санкція застосована відповідно до оскарженого податкового повідомлення-рішення №0019005412 від 19.03.2019 в розмірі 644 738,00 грн. є неузгодженою, оскільки триває процедура судового оскарження, грошове зобов`язання за ним не сплачено, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на спірні правовідносини. Крім того, відповідно відзиву наданого Головним управлінням Державної податкової служби в Сумській області вбачається, що суб`єктом владних повноважень зазначено, що грошове зобов`язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні №0019005412 від 19.03.2019 (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020) узгоджене - 19.05.2020, у зв`язку з чим здійснення перерахування сум штрафу застосованого зазначеним податковим повідомленням-рішенням у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не вбачається можливим. На підставі вищевикладеного, колегія судів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення №0019005412 від 19.03.2019 про зобов`язання сплатити штраф в сумі 644 738,00 грн. підлягає скасуванню. Судом першої інстанції не було враховано, що штрафна санкція застосована відповідно до оскарженого податкового повідомлення-рішення №0019005412 від 19.03.2019 в розмірі 644 738,00 грн. є неузгодженою, оскільки триває процедура судового оскарження, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано норми пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, а враховано норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, які не підлягають застосуванню, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 480/3000/19 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0019005412 від 19.03.2019 про зобов`язання сплатити штраф в сумі 644 738,00 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 27.07.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»