Постанова 4817 № 607/4951/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/4951/21Головуючий у 1-й інстанції Коструба Г.І. Провадження № 33/817/440/21 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 липня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - захисника Демковича Ю.Й. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Демковича Ю.Й., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2021 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 0200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Як визнав суд, 16 березня 2021 року о 22 год. 30 хв. на А/Д Р41 13 км+500 м ОСОБА_1 керував автомобілем MercedesBenz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 ARAM2250 (повірка дійсна до 15 жовтня 2021 року), на табло якого висвітило показник 1,52 % (проміле) в присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвокат Демкович Ю.Й., вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не дотримався вимог ст.ст.245, 280, 251, 252 КУпАП і ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд залишив поза увагою той факт, що працівники поліції не з`ясували у ОСОБА_1 чи визнає він результати огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу і не запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Звертає увагу, що ОСОБА_1 фактично не погодився з результатом огляду, проведеного за допомогою газоаналізатора "Драгер", однак йому не було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я На думку апелянта, огляд ОСОБА_1 , на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки незважаючи на його чітку незгоду з результатами тесту на алкогольне освідування, що зафіксовано засобами відеофіксації, йому не було запропоновано пройти повторний огляд в медичному закладі. Вважає недоведеною вину йог підзахисного у вчиненні правопорушення, оскільки судом першої інстанції не проведено повноцінного та всебічного судового розгляду справи, не досліджено та не надано належної оцінки усім доказам, котрі містяться в матеріалах справи та не заслухано особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Одночасно, ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ні ОСОБА_1 , ні його адвокат не були присутні під час розгляду справи по суті судом першої інстанції. Просить врахувати, що отримавши копію постанови суду, захисником, в десятиденний строк з дня отримання рішення суду, була подана апеляційна скарга, яка апеляційним судом повернута, у зв`язку з тим, що не ставилось питання про поновлення строку на оскарження, що не позбавляло можливості повторно звернутися з апеляційною скаргою. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника Демковича Ю.Й., які підтримали подану апеляційну скаргу та, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просять її задовольнити; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Як слідує з матеріалів провадження, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 проведено без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника. Після отримання копії судового рішення, захисник Демкович Ю.Й. 10.06.2021 року подав апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду повернута апелянту, у зв`язку з тим, що ним не ставилось питання про поновлення строку на оскарження, що не позбавляло його можливості повторно звернутися з апеляційною скаргою. Із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції сторона захисту ознайомилась 06.07.2021 року, після чого 09.07.2021 року захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Демкович Ю.Й. подав апеляційну скаргу на постанову місцевого суду від 11.05.2021 року та одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримався. Аналіз доказів, якими суд першої інстанції обґрунтував доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, свідчить про недотримання судом першої інстанції положень ст.ст.251, 252 КУпАП, які регламентують загальний порядок оцінки доказів органом, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення. Поклавши ці докази в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,місцевий суд не врахував, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Так, згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів у присутності 2-х свідків. У разі незгоди водія на проведення вказаного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні вимоги, але більш конкретні передбачені і спеціальною Інструкцією про порядок про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Пунктами 6 та 7 розділу 1 вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерського-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. Як слідує з відеозапису з нагрудної камери поліціейського (камера_000050, відеофайл 20210317072908000129, час починаючи з 22:59:21) на запитання поліцейського, чи погоджується ОСОБА_1 з результат огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, останній ствердно відповідає, що не погоджується. В подальшому, замість роз`яснення ОСОБА_1 , відповідно до ст.266 КУпАП, що у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, працівник поліції виключає технічний засіб фіксації і певний період відеозапис триває без зображення та звуку. Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 засвідчив, що після виключення відеокамери поліцейські його переконували, що в медичному закладі немає змісту проходити огляд, оскільки результат буде таким же і тому він погодився підписати всі складені документи. Досліджуючи вказаний доказ, суд першої інстанції не прийняв до уваги положення ст.266 КУпАП, яка регламентує можливість проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння як безпосередньо поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також, у разі незгоди водія на проведення вказаного огляду поліцейським або в разі незгоди з його результатами, в закладах охорони здоров`я. Системний аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що у випадку проведення огляду на стан сп`яніння безпосередньо поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, останній повинен з`ясувати чи погоджується водій з результатами такого огляду та роз`яснити його право щодо можливості проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я. Таким чином, не роз`яснивши ОСОБА_1 , що в разі незгоди з результатом огляду на стан сп`яніння проведеним працівником поліції, він вправі пройти огляд в закладі охорони здоров`я, працівник поліції не дотримався порядку проведення огляду, визначеного ст.266 КУпАП та "Інструкції про порядок про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Припинення відеозапису відразу ж після того, як ОСОБА_1 вислови незгоду з результатом огляду на стан сп`яніння проведеним працівником поліції, не дає можливості суду переконатись у правильності дій працівників поліції на відповідність вимогам ст.266 КУпАП, якою регламентовано порядок огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. В усіх інших доказах, що були предметом дослідження суду першої інстанції також відсутні відомості, які б підтверджували узгодженість дій працівниками поліції, при проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , з приписами ст.266 КУпАП, в частині повідомлення водія про передбачену законом можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я, у випадку незгоди з результатом огляду проведено на місці. Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його Тернопільським міськрайонним судом притягнуто до адміністративної відповідальності. За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, який розглядався судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього, у цій частині, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 , в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно скасувати. Керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Демковича Ю.Й.- задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя