Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/3772/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/3772/20 Номер провадження 33/814/23/21Головуючий у 1-й інстанції Савченко А. Г. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., з участю секретаря судового засідання Гринь А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника адвоката Курила В.О., потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Губи О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28 травня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України, з вищою освітою, розлучену, фізичну особу підприємця, таку, що до адміністративної відповідальності не притягувалась, - визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 420 гривень 40 копійок судового збору на користь держави. За постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою за те, що вона 29 квітня 2020 року об 11 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Героїв АТО від вул. Європейська у сторону вул. Ф. Матвієнка у м. Полтава, перед поворотом ліворуч на вул. Квітковій у порушення вимог п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України, не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині та вчинила зіткнення з автомобілем Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28 травня 2020 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що: первинні письмові пояснення ОСОБА_1 надавала у стані запаморочення, непритомності та не розуміла значення дій, які відбувалися, що підтверджується довідкою з травматологічного пункту КП Перша міська клінічналікарня м. Полтава №4806 від 29 квітня 2020 року, яку місцевим судом не було взято до уваги; напрямки руху автомобілів, відображені на схемі місця ДТП від 29 квітня 2020 року не відповідають поясненням учасників ДТП. Крім того, на обґрунтування вимог апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно: в оскаржуваній постанові послався на показання ОСОБА_2 , оскільки останній був відсутній у судовому засіданні; відхилив клопотання апелянта про призначення судової автотехнічної експертизи без наведення мотивів такої відмови. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції не дослідив усі обставини справи та в оскаржуваній постанові не навів достатніх доказів вчинення апелянтом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В запереченнях адвокат Губа О.М., в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , просить залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28 травня 2020 року - без змін. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, потерпілого та його представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Згідно з положеннями статті 294 КУпАПсудове рішення переглядається в межах доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Ст. 245 КУпАПрегламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАПвизначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. У судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не визнала. Водночас ОСОБА_1 суду підтвердила, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час вона на автомобілі Ford Fiesta рухалася по вулиці Героїв АТО у м. Полтава, у напрямку від вул. Європейської до вул. Грушевського. Разом з тим, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомила, що під`їжджаючи до перехрестя вул. Героїв АТО з вул. Квіткова, впевнившись у безпеці виконання свого маневру, почала здійснювати поворот ліворуч та у цей час відчула удар в передню частину автомобіля. В апеляційному суді ОСОБА_1 неузгодженість своїх першочергових письмових пояснень із показаннями, наданими у судовому засіданні, пояснила тим, що у зв`язку із зіткненням їй було встановлено діагноз - струс головного мозку, а тому вона не могла самостійно написати пояснення та зазначила у них відомості зі слів поліцейського. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, її винуватість підтверджується сукупністю наступних взаємопов`язаних та взаємоузгоджених між собою доказів. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №400948 від 29 квітня 2020 року, 29 квітня 2020 року об 11 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , по вул. Героїв АТО від вул. Європейська у сторону вул. Ф. Матвієнка у м. Полтава, перед поворотом ліворуч на вул. Квітковій не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині та вчинила зіткнення з автомобілем Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку, чим порушила вимоги п.п.10.1, 10.4 ПДР України. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 1). 29 квітня 2020 року поліцейським Панченком О.В. складено схему місця ДТП, з якої вбачається, що зіткнення автомобілів Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 , та Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , відбулося на перехресті, по вул. Героїв АТО перед перехрестям встановлений дорожній знак "Головна дорога", а по вул. Квітковій перед перехрестям - "Дати дорогу". Дані наведеного вище протоколу об`єктивно узгоджуються зі схемою місця ДТП від 29 квітня 2020 року, якою підтверджено попутний напрямок руху автомобілів Kia Sorentо, який рухався прямо, та Ford Fiesta, що здійснював маневр ліворуч, розташування цих транспортних засобів після ДТП із призв`язкою до нерухомого об`єкта. За даними наведеної схеми місця ДТП та фотознімками у матеріалах справи встановлено, що транспортні засоби отримали механічні пошкодження: - Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 - капоту, правого переднього крила, фари та бампера; - Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 - лівих передньої дверки та крила, дзеркала, бампера, капоту (а.с. 2, 21-25, 84-86). З аналізу схеми місця ДТП та фотоматеріалів вбачається, що по вул. Героїв АТО встановлено односторонній рух, зіткнення відбулось без гальмування, передньою правою кутовою частиною автомобіля Kia Sorentо та лівою боковою частиною автомобіля Ford Fiesta. Указана схема місця ДТП підписана водіями без будь-яких доповнень та зауважень. Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 місцевий суд дійшов на підставі аналізу першочергових письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 29 квітня 2021 року, у яких останній зазначив, що він 29 квітня 2020 року приблизно об 11 годині 15 хвилин на власному автомобілі Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 , рухався по вул. Красіна (Героїв АТО) по лівій смузі зі швидкістю 50 км/год. На Т-подібному перехресті з вул. Квітковою автомобіль Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , з правої смуги, повертаючи наліво, зіткнувся з його автомобілем (а.с. 4). Допитаний у судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 , який був безпосереднім очевидцем ДТП, будучи попередженим у встановленому законом порядку про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, підтвердив такі пояснення ОСОБА_2 , засвідчивши, що 29 квітня 2020 року об 11 годині 15 хвилин, автомобіль Kia Sorentо, під керуванням ОСОБА_2 рухався у лівій смузі, а попереду цього транспорнтого засобу у правій смузі їхав автомобіль Ford Fiesta, під керуванням ОСОБА_1 . Цей свідок підтвердив, що автомобіль Kia Sorentо їхав навипередження та у момент, що передував зіткненню фактично зрівнявся з автомобілем Ford Fiesta та водій останнього з правої смуги різко здійнив маневр у вигляді зміни напрямку руху у бік автомобіля Kia Sorentо у ліву смугу, тобто здійснив поворот чи розворот ліворуч. На думку свідка, водій Kia Sorentо не мав можливості зреагувати на таку зміну напрямку руху водієм Ford Fiesta. У суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 повідомив, що не знайомий ні з однією із сторін процесу. Таким чином, об`єктивних підстав не довіряти показанням цього свідка немає, а тому вони не викликають сумнівів у своїй достовірності. Не суперечать указаним показанням і першочергові письмові пояснення ОСОБА_1 від 29 квітня 2020 року, у яких остання зазначила, що вона їхала по вул. Героїв АТО (Красіна) та не пам`ятала чи можна повертати на вул. Квіткову. Подивившись, що немає знака, який забороняє проїзд, вона, ОСОБА_1 , почала здійснювати поворот на вул. Квіткову, у результаті чого зіткнулась з автомобілем, який їхав позаду теж зліва, та який вона не побачила у дзеркало заднього виду (а.с. 3). Таким чином, з аналізу письмових пояснень апелянта та показань, наданих нею у суді, вбачається їх нестабільність та неузодженість між собою. 17 квітня 2021 року поліцейським Скрипаком В.В. за участю учасників ДТП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представників - адвокатів Курила В.О. та ОСОБА_4 проведено додатковий огляд місця події, у ході якого встановлено додаткові вихідні дані, необхідні для проведення експертизи, що підтверджується протоколом додаткового огляду місця події від 17 квітня 2021 року з додатком (а.с. 161-164). Отже, наведеною вище сукупністю письмових доказів та показань підтверджено, що автомобіль Ford Fiesta, під керуванням ОСОБА_1 , розпочав маневр лівого повороту з правої смуги, коли автомобіль Kia Sorentо, під керуванням ОСОБА_2 , у цей час рухався по лівій смузі та перебував у стадії випередження, фактично зрівнявшись з автомобілем, під керуванням ОСОБА_1 . За таких обставин, апеляційний суд відхиляє перший варіант розвитку подій, про який йдеться у висновку експерта №702, за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи від 31 травня 2021 року. При цьому, другий варіант узгоджується з доказами у матеріалах справи та відповідає фактичним обставинам. Так, проведеною судовою автотехнічною експертизою підтверджено, що у другому варіанті, у цій дорожній ситуації водій автомобіля Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР України. Технічна можливість у водія автомобіля Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 попередити зіткнення з автомобілем Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 , визначались у відмові від маневру ліворуч та переконанні безпеки перед початком маневру, тобто у виконанні ОСОБА_1 вимог п.п.10.1, 10.3 ПДР України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія автомобіля Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 10.3 ПДР України, які з техічної точки зору знаходились у причиному зв`язку з виникненням даної пригоди. У свою чергу, слід зазначити, що суд вирішує питання щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення лише у межах протоколу, складеного щодо конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , та відповідно не вирішує питання щодо винуватості інших учасників ДТП у її вчиненні, які не притягуються до адміністративної відповідальності у межах цього провадження, а тому твердження представника апелянта про часткову винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться останній у вину, є безпідставними. Разом з тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №400948 від 29 квітня 2020 року, особою, яка складала цей протокол помилково ставилося у вину ОСОБА_1 порушення вимог п.10.4 ПДР України, замість порушення вимог п.10.3 ПДР України, а тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність виключення з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення посилання місцевого суду на порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності п.10.4 ПДР України. Однак, таке виключення не впливає на правильно встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у порушенні апелянтом - учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху (п.10.1 ПДР України), що спричинило пошкодження трансортних засобів, що підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми доказами. Щодо доводів апелянта про те, що первинні письмові пояснення ОСОБА_1 надавала у стані запаморочення, непритомності та не розуміла значення дій, які відбувалися, що підтверджується довідкою з травматологічного пункту КП Перша міська клінічналікарня м. Полтава №4806 від 29 квітня 2020 року, то суд апеляційної інстанції враховує те, що згідно з даними медичної довідки №4806 від 29 квітня 2020 року ОСОБА_1 встановлено наступний діагноз: забій лобно-скроневої ділянки зліва; ЗЧМТ; струс головного мозку. Проте, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність врахування судом першої інстанції таких першочергових пояснень ОСОБА_1 , оскільки указані пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності піеревірено іншими взаємоузгодженими доказами, які беззаперечно доводять винуватість апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину, та не викликають сумнівів у суду. Необгрунтованими є і твердження апеляційної скарги про те, що напрямки руху автомобілів, відображені на схемі місця ДТП від 29 квітня 2020 року не відповідають поясненням учасників ДТП, оскільки за змістом письмових пояснень апелянта та потерпілого, на підставі яких було складено схему, видається, що автомобіль Kia Sorentо, н.з. НОМЕР_2 , рухався прямо, а автомобіль Ford Fiesta, н.з. НОМЕР_1 , здійснював маневр ліворуч, що і зображено на схемі місця ДТП від 29 квітня 2020 року. При цьому, подальше заперечення апелянтом частини обставин ДТП не свідчить про недопустимість наведеної схеми як доказу. Щодо доводів апелянта про безпідставне відхилення місцевим судом клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, то можливість реалізації прав у цьому аспекті особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та її представнику було надано в суді апеляційної інстанції, якими останні й скористались у повному обсязі. Інших доводів щодо незаконності судового рішення місцевого суду, які могли би бути безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції не встанолено. Санкцією ст. 124 КУпАП (у редакції станом на момент вчинення адміністративного правопорушення) передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Так, при накладенні адміністративного стягнення місцевий суд виконав вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП та наклав на ОСОБА_1 найменш суворе адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі. Наведене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами та сприятиме меті адміністративного стягнення. Зважаючи на встановлені вище обставини та відповідні їм правовідносини, оскаржуване судове рішення підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити із мотивувальної частини постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 28 травня 2020 року посилання суду першої інстанції на порушення ОСОБА_1 вимог п.10.4 ПДР України. В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28 травня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавськогого апеляційного суду Корсун О.М.