Постанова 4803 № 2-6997/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6643/21 Справа № 2-6997/11 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 81 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Чечелівського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 на дії начальника Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2020 року звернувся до суду із скаргою на дії начальника Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно вимог якої скаржник просив суд визнати дії начальника Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухова І.О. щодо складення розрахунку заборгованості без дати складання, неправомірними; Визнати розрахунок заборгованості без дати складання, складений начальником Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Суховим І.О., незаконними; Зобов`язати державного виконавця Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савенко О.О. скасувати постанову про арешт майна ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року, у виконавчому провадженні № 58205306 накладений на підставі розрахунку заборгованості без дати складання, складеного начальником Чечелівського відділі ДВС м.Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Суховим І.О.; Зобов`язати державного виконавця Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савенко О.О. скасувати постанову про розшук майна ОСОБА_1 від 09 жовтня 2020 року, у виконавчому провадженні № 58205306 накладений на підставірРозрахунку заборгованості без дати складання, складеного начальником Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Суховим І.О.; Стягнути з Чечелівського відділі ДВС м.Дніпро Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь скаржника всі судові витрати. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; визнано дії начальника Чечелівського відділу ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухова І.О. щодо складення розрахунку заборгованості без дати складання, неправомірними; зобов`язано державного виконавця Чечелівського відділу ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савенко О.О. скасувати постанову про арешт майна ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року у виконавчому провадженні № 58205306 накладений на підставі розрахунку заборгованості без дати складання, складеного начальником Чечелівського відділу ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Суховим І.О.; зобов`язано державного виконавця Чечелівського відділу ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савенко О.О. скасувати постанову про розшук майна ОСОБА_1 від 09 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні № 58205306 накладений на підставі розрахунку заборгованості без дати складання, складеного начальником Чечелівського відділу ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Суховим І.О.; у задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року доповнено ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року по скарзі ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , на дії начальника відділу Чечелівського ДВС м. Дніпра Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вказавши у резолютивній частині: визнати Розрахунок заборгованості без дати складання, складений начальником Чечелівського відділі ДВС м. Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Суховим І.О., незаконним. Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця є протиправними, а тому скарга підлягає частковому задоволенню. В апеляційній скарзі Чечелівський ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просять ухвалу суду скасувати в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Крім того, державний виконавець має право звертати стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав. Так, судом встановлено, що в Чечелівському відділі ДВС м. Дніпра Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала на примусовому виконанні виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23 листопада 2011 року та до повноліття дитини. (ВП №58205306) 29 травня 2019 року старший державний виконавець Мазур А.С. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №58205306 у зв`язку з його виконанням. 15 жовтня 2020 року скаржник поштою отримав постанову від 17 вересня 2020 року начальника Чечелівському відділі ДВС Сухова І.О. про скасування процесуального документу від 29 травня 2019 року. Крім того, в Автоматизованій системі виконавчого провадження значився розрахунок заборгованості без дати складання, складений начальником відділу Суховим І.О в якому зазначається про заборгованість зі сплати аліментів у розмірі - 129 706,41 грн. Також від 22 вересня 2020 року на підставі розрахунку було винесено постанову державним виконавцем Савенко О.О. про арешт майна боржника, а 09 жовтня 2020 року винесено постанову державним виконавцем Савенко О.О. про розшук майна боржника. Задовольняючи частково скаргу, районний суд виходив з того, що дії державного виконавця є протиправними, а тому скарга підлягає частковому задоволенню. Проте, колегія суддів в повному обсязі не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку,встановленим цим Законом. У відповідності до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлює обов`язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України. Частина 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У відповідності до положень ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами, (стаття 17 вказаного Закону). Нормами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів, про що державний виконавець виносить відповідну постанову. Засади виконавчого провадження встановлено положеннями ст. 2 вказаного Закону, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та ін. В силу приписів вказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Відповідно до ч. 3, 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»: визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.» Ч. 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Відповідно до ч. 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Так, скаржником ОСОБА_1 не доведено порушення державним виконавцем норм закону при винесенні постанов про арешт та розшук майна боржника. Колегія суддів наголошує на тому, що винесення постанов про арешт та розшук майна боржника є правом державного виконавця, що прямо передбачено нормами чинного законодавства. Державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»). З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що всі дії були направлені виключно на виконання рішення суду яке набрало законної сили, а відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. З вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції задовольняючи скаргу в частині скасування постанов про арешт майна та розшук майна ОСОБА_1 прийшов передчасного висновку, а отже ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню та в задоволенні цієї частини скарги ОСОБА_1 слід відмовити. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Чечелівського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року - скасувати в частині скасування арешту та розшуку майна та в цій частині відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги. В решті ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чечелівського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судовий збір в розмірі 2270,00 грн.. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко