Постанова 4824 № 360/1232/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/6327/2021 справа №360/1232/16-ц ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Міланіч А.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,- встановив: В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила усунути їй перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , які вчиняє ОСОБА_3 , шляхом виселення останньої. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено, вирішено виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2019 року рішення Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2017 року скасовано, рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року залишено в силі. В квітні 2019 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року. Посилається на те, що у справі №360/1970/17 за її позовом до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2", третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та скасування права власності на нерухоме майно рішенням Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено скасувати право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 березня 2016 року за №14203294. У зв`язку із цим зазначає, що нею не порушувалось прав та інтересів ОСОБА_1 у цій справі. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року заяву задоволено, рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Баховським М.М. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами - відмовити. Посилається на те, що на час ухвалення Бородянським районним судом Київської області рішення від 07 грудня 2016 року не існувало рішення про скасування права власності, а відтак зазначена заявником обставина не є нововиявленою. Зазначає про порушення строку подання заяви. Далі наводить положення законодавства України та практику Європейського суду з прав людини. Представником ОСОБА_3 - адвокатом Оксимчуком А.О. подано відзив на апеляційну скаргу. Посилається на те, що заява про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами та ухвалене за наслідками її розгляду рішення ґрунтується на підставі ухвалених у іншій справі судових рішеннях, які спростовують твердження скаржника, викладені нею у апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Оксимчук А.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Установлено, що 18 лютого 2013 року між ОСОБА_3 та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2" укладений договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку, зокрема, квартири АДРЕСА_1 . 18 лютого 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 укладено договір переуступки паю, за яким ОСОБА_4 , ОСОБА_1 передали ОСОБА_3 свій пай ОК "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2" з поетапною оплатою та отримання свідоцтва про право власності на вище зазначену квартиру, а також право часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок по АДРЕСА_2 . Відповідно до акта прийому-передачі від 20 лютого 2013 року ОК "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2" передано, а ОСОБА_3 прийнято однокімнатну квартиру НОМЕР_1 у вище зазначеному будинку. При цьому, згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 липня 2016 року, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18 лютого 2013 року, договору про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 06 березня 2012 року, технічного паспорту від 06 грудня 2012 року, за ОСОБА_1 29 березня 2016 року зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 , про що у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 29 березня 2016 року було внесено відповідний запис за №14203294. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, вирішено виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2019 року рішення Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2017 року скасовано, рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року залишено в силі. З матеріалів справи також убачається, що рішенням Бородянського районного суду від 28 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виселення, звільнення квартири та повернення її власнику, а також зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: ОК "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2" про визнання договору переуступки паю на квартиру з поетапною оплатою недійсним - відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 липня 2016 року рішення Бородянського районного суду від 28 квітня 2016 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасовано, визнано недійсним договір переуступки паю на квартиру в ОК "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2" з поетапною оплатою, укладений 18 лютого 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 08 лютого 2017 року (справа №360/2101/15-ц) скасовано рішення Апеляційного суду Київської області від 29 липня 2016 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору переуступки паю на квартиру недійсним та залишено в силі в цій частині рішення Бородянського районного суду від 28 квітня 2016 року, яким в задоволенні цього позову відмовлено. Рішенням Бородянського районного суду від 11 червня 2018 року у справі №360/1970/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОК "ЖБК "Бригантина-2" про визнання договору недійсним та скасування права власності на нерухоме майно, скасовано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 березня 2016 року за №14203294. Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року змінено та викладено його в такій редакції: "Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 березня 2016 року за № 14203294 (а.с.21-29 т.2). Рішення мотивовано тим, що реєстрація права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1 порушує права ОСОБА_3 , як користувача та володільця квартирою, оскільки договір про переуступку паю на цю квартиру, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як головою кооперативу ОК "ЖБК "Бригантина-2" та ОСОБА_1 18 лютого 2013 року не скасований, не визнаний недійсним і свою дію не припинив. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 березня 2016 року за №14203294 визнано таким, що здійснений неправомірно, з порушенням прав ОСОБА_3 як належного користувача та володільця квартири, про що відповідачці не було відомо на час прийняття судом рішення, у зв`язку із чим заява про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами підлягає задоволенню. Перевіряючи доводи скарги в тій частині, чи є зазначені заявником обставини нововиявленими, апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до частин 1 та 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Отже, кваліфікуючою ознакою нововиявленої обставини, яка фактично існувала на час вирішення справи, є те, що про неї не було і не могло бути відомо тій особі, для якої така обставина має значення під час вирішення справи, оскільки вона могла вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення. Як роз`яснено в пунктах 4 та 5 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами", судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставою позову у цій справі є здійснення права власності. Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 послалась на ті обставини, що вона є власником квартири. Ухвалюючи рішення від 07 грудня 2016 року про задоволення позовних вимог, суд керувався тим, що позивач є власником квартири, а договір, на підставі якого у ОСОБА_3 виникали речові права відносно цієї ж квартири, визнаний судом недійсним. Зокрема, висновки суду мотивовані тим, що відповідач ( ОСОБА_3 ) жодних угод з позивачем ( ОСОБА_1 ) щодо користування належною їй квартирою не укладала, а договір переуступки паю на цю квартиру в ОК "ЖБК "Бригантина-2", укладений між сторонами 18 лютого 2013 року, визнано недійсним рішенням апеляційного суду Київської області від 29 липня 2016 року. Отже, суд у цій справі виходив із факту наявності у позивача права власності, яке підлягає захисту, і не встановлював обставин підставності набуття такого права. Натомість підставність набуття права позивачем на квартиру була предметом розгляду іншої справи, у якій ухвалено остаточне рішення та яким скасовано право власності ОСОБА_1 на квартиру. Наявність або відсутність у сторін будь-яких прав на квартиру є юридичним спором, вирішення якого віднесено до компетенції суду (статті 41 та 55 Конституції України щодо непорушності права власності та захисту прав судом). До моменту ухвалення рішення у такому спорі, сторони спору перебувають в умовному невизначеному правовому зв`язку по відношенню до квартири, але при цьому зберігають правовий зв`язок чи його відсутність. Ухвалення рішення у спорі вносить ясність у зв`язок сторін із об`єктом спору та надає їм можливість визначати подальший склад своїх дій для захисту прав та інтересів. Ухвалення судом рішення, яким скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру, є для суду у цій справі істотною обставиною, що не була і не могла бути встановленою (з огляду на предмет позовних вимог та межі їх розгляду), а для заявника обставиною, яка не могла бути йому відомою в силу не підтвердження цього юридичного факту рішенням компетентного суду. З огляду на викладене, зазначені заявником обставини відповідають критеріям нововиявлених, що визначені у пункті 1 частини 2 статті 423 ЦПК України. Перевіряючи доводи скарги в частині строків подання заяви, апеляційним судом установлено наступне. Відповідно до пункту 1 частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 424 ЦПК України:

1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2. З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; Обставина, яка для цієї справи є нововиявленою, фактично установлена у рішенні Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року, проте рішення оскаржено до апеляційного суду у визначені законом строки (що убачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме: ухвали Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2018 року про відкриття апеляційного провадження), а відтак не набрало законної сили. 16 січня 2019 року Київським апеляційним судом прийнято постанову про залишення рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 червня 2018 року в силі. Повний текст постанови апеляційного суду виготовлено 18 січня 2019 року. З урахуванням статті 273 ЦПК України, встановлені судом у рішенні обставини набувають ознак установлених і таких, що мають юридичні наслідки для сторін, з моменту набрання рішенням суду законної сили. Із заявою про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами ОСОБА_3 звернулась 12 квітня 2019 року. У заяві зазначила, причини, через які вчасно не змогла подати заяву про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, а тому просила поновити строк на подання заяви. Відповідно до ухвали Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2019 року ОСОБА_3 поновлено строк на подання заяви про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами. Ураховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом. Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, не установлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 липня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова