Ухвала КЦС ВС № 202/3628/20
від 26.07.2021 · ЦивільнаУхвала 26 липня 2021 року м. Київ справа № 202/3628/20 провадження № 61-9598 ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21 лютого 2008 року у розмірі 151 372,05 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. До Верховного Суду08 червня 2021 рокуАТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просилоскасуватиоскаржувані судові рішення в частині відмови у позові та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2021 року указану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції. У липні 2021 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, з яких вбачається, що недоліки усунутов повному обсязі. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 189/2109/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). Касаційна скарга подана в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати з Індустріального районного суду м. Дніпропетровськацивільну справу № 202/3628/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 серпня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара