LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС161/5630/20

від 22.07.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Київській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року та постанову Волинського апеляц…

Ухвала 22 липня2021 року м. Київ справа № 161/5630/20 провадження № 61-11163ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Київській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Київській області до управління Держпраці у Волинській області, треті особи: Головне управління Національної поліції у Волинській області, державне підприємство спиртової та лікерно-горілчаної промисловості «Укрспирт», ОСОБА_1 , про скасування акта повторного спеціального розслідування нещасного випадку, ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі - Управління ВДФСС України у Київській області) звернулося до суду з зазначеним вище позовом. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 24 травня 2021 року, у задоволенні позову Управління ВДФСС України у Київській області відмовлено. 02 липня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, Управління ВДФСС України у Київській області подало до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 06 липня 2021 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову Управління ВДФСС України у Київській області. Касаційна скарга Управління ВДФСС України у Київській області містить посилання на те, що повний текст судового рішення апеляційної інстанції скаржником отримано 12 червня 2021 року, надавши, при цьому, копію трек-номера поштового відправлення, помилково вважаючи ці докази належними. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати первинного отримання копії оскаржуваного судового рішення. Отже, Управління ВДФСС України у Київській області не надало належних доказів дати отримання копії судового рішення апеляційної інстанції, а саме: поштового конверта (або його копії) суду апеляційної інстанції з трек-номером поштового відправлення копії судового рішення апеляційної інстанції на адресу заявника або підтверджуючих документів про не надіслання або не отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Відтак, відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявнику належить надати до суду належні докази пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в установлених порядку та розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (скасування акта повторного спеціального розслідування нещасного випадку), яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 2 102 грн*200%=4 204 грн. Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 4 204 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Київській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 травня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»