Ухвала КАС ВС № 640/6331/21

УХВАЛА 26 липня 2021 року м. Київ справа № 640/6331/21 адміністративне провадження № К/9901/25838/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №640/6331/21 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Партія Шарія», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Служби безпеки України, про зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 14 липня 2021 року до касаційного суду через підсистему Електронний суд надійшла скарга ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали указаної скарги Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частини першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2)довіреність; 3)ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога». Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу. Так, касаційну скаргу підписано адвокатом Мусійченком М.Г., який вказує, що є представником Політичної партії «Партія Шарія». На підтвердження повноважень на представництво у суді касаційної інстанції до матеріалів скарги додано ордер від 25 лютого 2021 року серії ЛГ№016547, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 17 березня 2021 року №17/03/21-1. В ордері зазначено, що адвокат Мусійченко М.Г. надає правову допомогу у Солом`янському районному суді міста Києва, Печерському районному суді міста Києва, Київському апеляційному суді. Так, згідно наданого ордеру, адвокат Мусійченко М.Г. не має повноважень на представництво Політичної партії «Партія Шарія» у Верховному Суді. Звернення до суду, у тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року в справі №9901/847/18 (провадження №11-44заі19). Отже, касаційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. За такого правового регулювання та обставин справи касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Керуючись статтею 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №640/6331/21 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду