Постанова 4857 № 813/2760/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/2760/18 пров. № 857/2057/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М., з участю секретаря судового засідання Квітовської Ю.С., розглянувши у відкритому в судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі № 813/2760/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» до Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними і скасування постанов (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Карп`як О.О. в м. Львові Львівської області 07.08.2018 року, згідно з журналом судового засідання 14:14 год.), - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (далі також позивач, ТОВ «МС Імперіал») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі також відповідач, Галицький ВДВС), в якому просить суд (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог): - визнати протиправною та скасувати постанову Галицького ВДВС від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56655704 з виконання постанови Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області (далі також Департамент ДАБІ у ЛО) від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на ТОВ «МС Імперіал» штрафу в розмірі 1440000 грн.; - визнати протиправною та скасувати постанову Галицького ВДВС від 22.06.2018 року, винесену в межах ВП № 56655704 про арешт майна; - визнати протиправною та скасувати постанову Галицького ВДВС від 03.07.2018 року, винесену в межах ВП № 56655704 про арешт коштів. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржила третя особа, яка покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що виконавчий документ було пред`явлено до виконання у Залізничний відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі також Залізничний ВДВС). Відповідно строки пред`явлення виконавчого документу до виконання були перервані на підставі ч. 4 ст. 12 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII). Тому їх обчислення повинно розпочинатись заново із дня повернення. Виконавчий документ набирає чинності один раз, а отже постанова від 16.01.2017 року набрала чинності 07.05.2018 року і строк на її пред`явлення слід обчислювати із дня набрання законної сили виконавчим документом, а саме з 07.05.2018 року. Звертає увагу на положення абз. 4 ч. 3 ст. 4 Закону України від14.10.1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі Закон № 208/94-ВР), відповідно до якої строк пред`явлення виконавчого документу до виконання є 2 роки, а не три місяці. Позивач надав апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Учасники справи були належним чином, шляхом направлення повістки на офіційні електронні адреси, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В судове засідання 22.07.2021 року представники апелянта та сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Керуючись положеннями частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи. При вирішенні питання про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників апеляційний суд врахував, що в іншому судовому засіданні у даній справі представники апелянта та позивача надавали пояснення по суті апеляційної скарги (т. 2 а.с. 113-114). Згідно положень частини 4 статті фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 16.01.2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі також Департамент ДАБІ у ЛО) було винесено постанову № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «МС Імперіал» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР та накладено штраф у сумі 1440000,00 грн.. 07.04.2017 року Департамент ДАБІ у ЛО звернувся до Залізничного ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17. В екземплярі постанови про накладення штрафу, що додавалася до заяви, вказано дату набрання постановою законної сили 01.02.2017 року. 07.04.2017 року постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС відкрито виконавче провадження ВП № 53729511 про примусове виконання постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17, яка була скасована постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі № 813/1495/17. 14.04.2017 року ТОВ «МС Імперіал» подало до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 № 1п/1пз/1013-6/201-17 (справа № 813/1496/17). Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року у справі № 813/1496/17 позовні вимоги було задоволено, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 року за результатами розгляду апеляційної скарги ДАБІ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року по справі № 813/1496/17, апеляційну скаргу ДАБІ України задоволено, а постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «МС Імперіал» відмовлено. 07.05.2018 року набрало законної сили судове рішення по справі № 813/1496/17, предметом розгляду у якій було оскарження постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року. Постановою Галицького ВДВС від 22.06.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56655704 з виконання постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на TOB «MC Імперіал» штрафу у розмірі 1440000,00 грн. та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 144000,00 грн. 22.06.2018 року відповідачем також було винесено постанову про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 56655704 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у загальному розмірі 1584500,00 грн. 03.07.2018 Галицьким ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП №56655704 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у загальному розмірі 1584500,00 грн. Приймаючи оскаржуване рішення у справі, що розглядається, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п 17.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тобто з часу набрання чинності нових правових норм в частині строків пред`явлення виконавчого документу до виконання фактично були звужені строки пред`явлення постанов про накладення штрафу, що винесені ДАБІ України, до виконання з двох років до трьох місяців. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частиною 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Крім того, відповідно до приписів ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Щодо правомірності прийняття постанови Галицького ВДВС від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56655704 з виконання постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на ТОВ «МС Імперіал» штрафу в розмірі 1440000 грн. слід зазначити наступне. З матеріалів справи встановлено, що 16.01.2017 року Департаментом ДАБІ у ЛО винесено постанову № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до статей 4, 5 Закону № 208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку. Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення. Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. Згідно з п. 26 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі Порядок), постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження. Відтак, постанова про накладення штрафу набирає законної сили протягом 15 днів з дня її винесення, якщо її не було оскаржено. Пунктом 30 Порядку передбачено, що у разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у встановленому законом порядку. Згідно з п. 31 Порядку постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом. Оскільки вказана постанова про накладення штрафу не була оскаржена позивачем у вказані строки, штраф не був сплачений, Департаментом ДАБІ у ЛО визначено в тексті такої постанови дату набрання нею законної сили 01.02.2017 року. Згідно з матеріалів виконавчого провадження ВП № 53729511, наданих на вимогу суду першої інстанції Залізничним ВДВС, 07.04.2017 року Департамент ДАБІ у ЛО звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17, винесену відносно ТОВ «МС Імперіал». В екземплярі постанови про накладення штрафу вказано дату набрання нею законної сили 01.02.2017 року. 07.04.2017 року постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС відкрито виконавче провадження ВП № 53729511 про примусове виконання постанови Департаменту ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17. Відповідно до абз. 4 п. 30 Порядку (в редакції, що діяла 07.06.2017 року) у разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у встановленому законом порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі № 813/1495/17, що набрала законної сили, задоволено позовні вимоги ТОВ «МС Імперіал», визнано протиправними і скасовано постанову Залізничного ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2017 № 53729511, постанову Залізничного ВДВС про арешт майна боржника від 07.04.2017 № 53729511, постанову Залізничного ВДВС про арешт коштів боржника від 12.04.2017 № 53729511. Підставою для скасування постанови Залізничного ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2017 № 53729511 судом стало те, що у виконавчому провадженні відсутні докази місця проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна за адресою: м. Львів, вул. Садова, 2а, що територіально віднесено до Залізничного району. Відповідачем по справі не надано жодного доказу в обґрунтування підстав відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій саме Залізничного ВДВС, оскільки зібраними по справі доказами не підтверджується відповідність території, на яку поширюються функції відповідача, з місцем проживання, перебування, роботи боржника або з місцезнаходженням його майна. Отже, відповідачем всупереч ст. 24 Закону № 1404-VIII відкрито виконавче провадження, чим порушено принцип підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби. З огляду на встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року по справі № 813/1495/17 обставини (неналежне пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме - до неправомочного, в даному випадку, органу ДВС), 28.08.2017 року Залізничним ВДВС в межах виконавчого провадження ВП № 53729511 було винесено: - постанову про скасування процесуального документу - постанови про відкриття виконавчого провадження ВП від 07.04.2017 року; - постанову про скасування процесуального документу - постанови про арешт майна боржника від 07.04.2017 року; - постанову про скасування процесуального документу - постанови про арешт коштів боржника від 21.04.2017 року. 28.08.2017 року Залізничним ВДВС також сформовано Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. Приписами частин 4, 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Аналізуючи положення даних правових норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби це реалізація стягувачем права на звернення фактичне стягнення належних йому коштів. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок виконання виконавчого документа. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Заява на виконання виконавчого документа разом з додатками подається у органи ДВС за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, що підтверджується ч. 1 ст. 24 Закону № 1404-VIII. Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може перериватися в разі звернення стягувана до органу державної виконавчої служби, здійсненого з додержанням вимог законодавства, зокрема Закону № 1404-VIII. Якщо ж конкретний орган ДВС заяву разом з виконавчим документом повернув без виконання, то перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не переривається. Таким чином, підстава переривання строку пред`явлення виконавчого документа у зв`язку з його попереднім пред`явленням до виконання має місце лише в тих випадках, коли таке минуле пред`явлення було вчинено до належного (уповноваженого на вчинення виконавчих дій стосовно боржника) органу державної виконавчої служби. Відтак, оскільки третьою особою було пред`явлено постанову Департаменту ДАБІ у Львівській області не до належного органу ДВС, строк пред`явлення виконавчого документа не може вважатись таким, що був перерваний. Також слід зазначити, що факт прийняття Залізничним ВДВС Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання № 7415 також не свідчить про переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для переривання відповідного строку є повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення (тобто з підстав, встановлених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а не у зв`язку з обставинами, визначеними п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Відтак, така підстава для повернення виконавчого документа, як «неможливість в повному обсязі або частково виконати рішення» може пов`язуватись з такими обставинами, як «у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними» (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»); «у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувану в натурі» (п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») та ін., проте аж ніяк не у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання при його пред`явленні не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Таким чином, оскільки третій особі було повернуто виконавчий документ на підставі пред`явлення його не за місцем виконання (п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII), а не за підставою неможливості в повному обсязі або частково виконати рішення (ст. 37 Закону № 1404-VIII) підстави для переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні. Крім того, матеріалами справи встановлено, що постанова про накладення штрафу від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 була оскаржена ТОВ «МС Імперіал» до Львівського окружного адміністративного суду та 18.04.2017 року відкрито провадження у такій справі (№ 813/1496/17). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 року вжито заходів забезпечення позову, зупинено дію постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17. Відповідно до п. 29 Порядку оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно п. 34 Порядку у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується. Таким чином, перебіг строку давності виконання постанови про накладення штрафу зупиняється оскарженням до суду такої до набрання законної сили рішенням суду. Відтак, перебіг строку давності виконання постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року № 1л/1пз/1013-6/201-17 був зупинений з 18.04.2017 року (на підставі ухвали суду про відкриття провадження та вжиття заходів забезпечення позову у справі № 813/1496/17 до набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили 07.05.2018 року. Згідно з копіями матеріалів виконавчого провадження ВП №56655704 22.06.2018 року Департамент ДАБІ у ЛО звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17, винесену на ТОВ «МС Імперіал». В екземплярі постанови про накладення штрафу вказано нову дату набрання нею законної сили 07.05.2018 року. 22.06.2018 року постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП № 56655704 про примусове виконання постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17. Вказано, що документ вступив в законну силу 07.05.2018 року. Відповідно до п. 29 Порядку оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з абз. 2,3 п. 34 Порядку, у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується. З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що станом з 14.04.2017 року внаслідок оскарження постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 строк пред`явлення останньої до виконання було зупинено. За результатами апеляційного перегляду справи № 813/1496/17 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/1185/17 від 07.05.2018 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року по справі № 813/1496/17 скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «МС Імперіал» відмовлено. Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тобто, станом з 07.05.2018 року набрало законної сили судове рішення по справі, предметом розгляду у якій було оскарження постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року. Таким чином, обставини, що стали підставою зупинення виконання такої постанови (в тому числі заходи забезпечення позову) та, відповідно, зупинення перебігу строку пред`явлення її до виконання, станом з 07.05.2017 року - відпали, а строк пред`явлення слід вважати таким, що поновився. Забезпечення позову у межах справи № 813/1496/17 свідчить не про переривання строку пред`явлення відповідного виконавчого документа до виконання, а про зупинення її виконання (пункти 29, 34 Порядку). Щодо строку пред`явлення постанови Департаменту ДАБІ у Львівській області до виконання, апеляційний суд зазначає наступне. Апелянт зазначає, що строк пред`явлення такої постанови до виконання 2 роки з моменту винесення. Приписами Закону № 208/94-ВР визначено можливість звернення постанови про накладення штрафу протягом двох років з дня її винесення. В свою чергу, 05.10.2016 року набрав чинності Закон № 1404-VIII, приписи ч. 1 ст. 12 якого встановлюють, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. При цьому, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-ІІІ законодавець визначив, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Отже, виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган та які були видані до 05.10.2016 року, мають пред`являтись до виконання у строки, визначені Законом № 1404-VIII, а саме протягом трьох місяців. В свою чергу, 17.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тобто з часу набрання чинності нових правових норм в чистині строків пред`явлення виконавчого документу до виконання фактично були звужені строки пред`явлення постанов про накладення штрафу, що винесені ДАБІ України до виконання з двох років до трьох місяців. Відповідно, розрахунок тримісячного строку має здійснюватись починаючи з 05.10.2016 року. Таким чином, строк пред`явлення постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року становить саме 3 місяці, а не 2 роки. Відтак, постанова Департаменту ДАБІ у ЛО № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладений штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року могла бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців з моменту набрання нею законної сили. Відповідно до п. 26 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (надалі - Порядок), постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження. Згідно з п. 28 Порядку (в редакції, чинній станом на дату винесення Департаментом ДБІ постанови) постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову. Тобто, станом з 01.02.2017 року (після спливу 15 днів на оскарження постанови від 16.01.2017 року згідно п. 28 Порядку) третя особа мала об`єктивні підстави вважати постанову від 16.01.2017 року такою, що набрала законної сили. Отже строк для пред`явлення такого виконавчого документа до виконання почав спливати з 02.02.2017 року та повинен був закінчитись 02.05.2017 року (по спливу 3 місяців згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII). При цьому, 14.04.2017 року ТОВ «МС Імперіал» подало до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій, зокрема, серед іншого, просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до п. 29 Порядку оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з абзаців 2, 3 п. 34 Порядку у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується. Таким чином, станом з 14.04.2017 року внаслідок оскарження постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 строк пред`явлення останньої до виконання було зупинено. За результатами розгляду справи № 813/1496/17 постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 скасовано постанову Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 №1п/1пз/1013-6/201-1 7 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №813/1496/17 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «МС Імперіал» відмовлено. Тобто, станом з 07.05.2018 року набрало законної сили судове рішення по справі, предметом розгляду у якій було оскарження постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року. Таким чином, обставини, що стали підставою зупинення виконання такої постанови та, відповідно, зупинення перебігу строку пред`явлення її до виконання, станом на 07.05.2018 року - відпали, а строк пред`явлення слід вважати таким, що поновився. Судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що до моменту оскарження ТОВ «МС Імперіал» постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року з законодавчо встановленого 3-місячного строку пред`явлення такого виконавчого документа до пред`явлення сплило 2 місяці та 12 днів (з врахуванням того, 01.02.2017 року постанова Департаменту ДАБІ у ЛО набрала законної сили, а 14.04.2017 року було подано відповідний позов). Тобто, у Департаменту ДАБІ у ЛО, для дотримання встановленого строку пред`явлення до виконання, станом з моменту винесення Львівським апеляційним адміністративним судом постанови по справі № 813/1496/17, а саме з 07.05.2018 року, залишалось 18 днів для подання виконавчого документа для виконання у органи Державної виконавчої служби. Відтак, судом враховуються твердження позивача про те, що останнім днем пред`явлення вказаної постанови до виконання є 24.05.2018 року. Однак, такий повторно був пред`явлений до виконання 22.06.2018 року (лист від 18.06.2018 року № 1013-6/2703-18). Щодо тверджень третьої особи про те, що первісно ДАБІ України зверталась до Залізничного ВДВС про примусове виконання постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року з датою набрання нею законної сили 01.02.2017 року, а вже 22.06.2018 року до Галицького ВДВС з тією ж постановою, але з датою набрання нею законної сили 07.05.2018 року слід звернути увагу на наступне. Згідно п. 31 Порядку постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом. П. 25 Порядку передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - запишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову. Тобто вказаний припис Порядку чітко регламентує кількість та порядок розпорядження кожним примірником постанови Департаменту ДАБІ у ЛО, при цьому не передбачаючи жодної можливості ДАБІ України чи її територіальних органів вносити у різні примірники одного і того ж документа абсолютно різні відомості. Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03. п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74). Таким чином, як приписи Конституції України (ст. 19: органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), так і практика ЄСПЛ передбачають, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що жодним законодавчим актом України не передбачено право ДАБІ України та/або її територіальних органів (посадових осіб) вносити у різні примірники одного і того ж документа різні відомості стосовно дати набрання чинності таким документом. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, постанова Галицького ВДВС від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56655704 винесена з порушенням норм ст.ст. 4, 12 Закону № 1404-VIII, відтак підлягає до скасування. Щодо постанов Галицького ВДВС, винесених в межах виконавчого провадження ВП № 56655704, від 22.06.2018 року про арешт майна та від 03.07.2018 року про арешт коштів слід зазначити наступне. Дані постанови є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження і у випадку визнання такої протиправною, також підлягають скасуванню у зв`язку з їх протиправністю. Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до частин 1-3 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Згідно з постановою про арешт коштів боржника від 22.06.2018 року ВП № 56655704 Галицьким ВДВС накладено арешт на рахунок боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 1584500,00 грн. Постановою Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 накладено на ТОВ «МС Імперіал» штраф в розмірі 1440000 грн. Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Як видно з постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження, стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 144000 грн. Відтак, в сукупності сума стягнення та сума виконавчого збору складає 1584000 грн. Що складає різницю із сумою в межах якої накладено арешт на 500 грн, що є самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною. Ухвалою суду від 02.07.2018 року (до відкриття провадження у справі) вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено стягнення з ТОВ «МС Імперіал» в межах виконавчого провадження ВП № 56655704 з виконання постанови Департаменту ДАБІ у ЛО від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу розмірі 1440000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/2760/18. Однак, після винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову відповідачем винесено оскаржувану постанову. Відповідно до ст. 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Таким чином, постанова Галицького ВДВС від 03.07.2018 року, винесена в межах виконавчого провадження ВП №56655704 про арешт коштів з наведених підстав є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає. Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні, свідчать про довільне і неправильне трактування ним норм митного законодавства. Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі № 813/2760/18 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 26.07.2021