Постанова 4852 № 280/9481/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9481/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чумака С.Ю., секретар судового засідання Солодкової К.А., представника позивача - Будовської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Дніпровської митниці Держмитслужби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року в адміністративній справі №280/9481/20 (суддя у 1 інстанції Сіпака А.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до Дніпровської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішеннявизнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №280/9481/20 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000331/2 від 22.12.2020 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 2102,00 грн. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі №280/9481/20 задовольнено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1135,00 грн. В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Не погодившись з додатковим рішення в частині щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення в цій частині та відмовити позивачу у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу професійну допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є не доведеним та необґрунтованим, а тому підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає. Також зазначено, що надані позивачем до суду докази щодо витрат на правничу допомогу не є допустимими відповідно до ч.1 ст. 74 КАС України. Також залучення в даному випадку адвоката не було виправданним, з урахуванням того, що працівник позивача ОСОБА_1 з 2013 року представляє інтереси позивача з аналогічних спорів. Також, справа не є складною з урахуванням ч.6 ст.12 КАС України. Також апеляційну скаргу на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року було подано позивачем, в якій останній просив змінити вказане рішення в частині відмови у стягненні на користь позивача суми у розмірі 6810,00грн. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 22.12.2020 року, укладеного між Будовською Н.В. (Адвокатом) та ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" (Замовником) адвокат взяв на себе зобов`язання щодо надання професійної правничої допомоги Замовнику, а саме: - консультації з правових питань, складання та оформлення документів правового характеру: позовних заяв, відзивів, відповідей на відзив, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, мирових угод і інших процесуальних документів в інтересах Замовника; - представництво інтересів замовника в судах всіх інстанцій в якості представника позивача, відповідача, третьої особи; - захист інтересів замовника в адміністративних справах. Вартість за надання правничої допомоги відповідно до вказаного договору складає: за 1 час роботи - в розмірі 1135,00 грн., що складає 50% прожиткового мінімуму, визначеному Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Оплата послуг проводиться Замовником по факту стягнення протягом 7 (семи) днів. На виконання умов вищенаведеного договору про надання професійної правничої допомоги, 16.03.2021 року між сторонами було підписано акт виконаних робіт по договору про надання професійної правничої допомоги від 22.12.2020 року за адвокатом Будовською Н.В. позивачеві як Клієнтові - Замовнику були надані послуги, а саме: - адвокат провів зустріч з представником Замовника, провів консультацію, узгодив з Замовником правову позицію, проаналізував судову практику верховного Суду зі спірного питання; - адвокат підготував позов до Дніпропетровської митниці Держмитслужби "Про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару"; - адвокат прийняв участь у судовому засіданні. Загальна вартість робіт відповідно до акту від 16.03.2021 року складає 7945,00 грн. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Задовольняючи частково заяву щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що з наданих до суду документів на підтвердження витрат на правничу допомогу не вбачається, що вони відносяться саме до цієї справи та відсутній безпосередній зв`язок з предметом оскарження, проте факт участі представника позивача Будовської Н.В. у судовому засіданні 16.03.2021 підтверджується змістом протоколу судового засідань, а тому сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1135,00 грн., підтверджених змістом акту про виконаних робіт від 16.03.2021 року, підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Так, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сума у розмірі 1135,00 грн. за участь позивача Будовської Н.В. у судовому засіданні має бути стягнута за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Також суд першої інстанції вірно зазначив, що надання консультацій та узгодження правової позиції, опрацювання нормативно-правових актів з приводу соціального і правового захисту військовослужбовців, в силу вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви та підготовки копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позовна заява підписана Генеральним директором ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" Господиновим І.П. то даний факт не свідчить про її складання представником позивача адвокатом Будовською Н.В., з огляду на те, що наявність на позовній заяві підпису керівника не дає підстав ототожнювати її з особою, яка склала заяву, або вважати її не складеною. Так, співмірними в даному випадку, з урахуванням складності справи, є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 2135,00грн. Стосовно доводів відповідача, що витрати на професійну правничу допомогу є недоведеними, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання адвокатом Будовською Н.В. правових послуг позивачу. Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу не є співмірні з урахуванням складністю справи, є хибними, оскільки складність справи не є єдиним критерієм для визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу. Також доводи відповідача про те, що позивачем не виправдано залучено адвоката, оскільки такі справи раніше представляв працівник позивача ОСОБА_1 є хибними, оскільки чинним законодавством передбачено можливість юридичним особам залучати в якості представника адвоката. Вказане дає підстави колегії суддів, рішення суду першої інстанції змінити в частині щодо суми витрат на правничу допомогу у розмірі 3 1135,00грн. на 2135,00грн. Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Дніпровської митниці Держмитслужби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року в адміністративній справі №280/9481/20 - задовольнити частково. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року в адміністративній справі №280/9481/20 змінити в частині другій резолютивної частини додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року, а саме: «цифри 1135,00грн. змінити на 2135,00грн.». В іншій частині додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року в адміністративній справі №280/9481/20 - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14.07.2021 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст. 243 КАС України. Постанова набирає законної сили з 14.07.2021 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва суддя С.Ю. Чумак