Постанова 4815 № 556/1035/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2021 року м. Рівне Справа № 556/1035/20 Провадження № 22-ц/4815/592/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Боймиструка С. В. Хилевича С. В., секретар судового засідання - Шептицька С. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Іванків О. В. смт. Володимирець о 09:20 повним текстом, у справі № 556/1035/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення порушень права власності на землю, в с т а н о в и в : Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення порушень права власності на землю відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Додатковим рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 про стягнення на її користь з позивача витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 31800 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що суд прийшов до безпідставного, необґрунтованого та незаконного рішення про те, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони. Заяви про стягнення витрат прийняті судом без його відома, оприлюднені після подачі апеляційної скарги. Витрати понесені у справі надумані, підтверджують, що відповідачі збудували паркан на його земельній ділянці. Відповідачі не погодились на призначення експертизи, мотивуючи, що експертиза дорого коштує і, не затягувати процес, а довести позовні вимоги можна і без експертизи. За кошти, які відповідачі сплатили адвокату можливо було провести найкращу експертизу. Представник у судовому засіданні сказав неправду, що позивач відмовився від проведення експертизи. Представник відповідачів подав до суду сумнівні докази, стверджує що паркан існував до купівлі відповідачами будинку. Просить додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви. На апеляційну скаргу надійшов відзив від представника відповідачів. Вважає додаткове рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга безпідставні. Просить рішення суду залишити без змін. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Обгрунтовуючи вимоги заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, ОСОБА_2 додала до заяви договір від 17.11.2020 про надання правничої допомоги у цивільній справі №556/1035/20 з адвокатом Кондратовим М. І., платіжну квитанцію від 15.12.2020 року про понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 31800 грн., Деталізований розрахунок витрат на правничу допомогу та Акт прийняття-передачі наданих послуг у справі. Суд першої інстанції у своєму рішенні зробив висновок, що відповідачем фактично понесені відповідачем витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, а також підтверджені належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується, виходячи із слідуючого. За положеннями ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Встановлено, що заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення з долученими до заяви документами надійшла до суду 21.12.2020 року. Судом ухвалене додаткове рішення 05.01.2021 року без участі ОСОБА_1 , а тому суд апеляційної інстанції враховує аргументи апеляційної скарги щодо неспівмірності витрат на правову допомогу критеріям складності справи, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони. За матеріалами справи, позовні вимоги ОСОБА_1 були звернуті до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 співмірно, позивач просив суд в однаковій мірі покласти на відповідачів зобов"язання, а відповідачі в однаковій мірі доклали зусиль, заперечуючи позовні вимоги ОСОБА_1 . Разом з тим, Деталізований розрахунок витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 явно відрізняється від Деталізованого розрахунку витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 . Хоча матеріали справи в окремі провадження не виділялись, будь-яких збільшених позовних вимог до ОСОБА_2 ОСОБА_1 не заявляв. Окрім цього, слід зазначити, що у справі №556/1035/20 відбулося тільки два судових засідання, які не проводились у режимі відео конференції, а їх проведення у режимі відеоконференції нічого не перешкоджало. В суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 не навів обґрунтувань, чому за рівних вимогах ОСОБА_1 до позивачів, його послуги про надання правничої допомоги ОСОБА_2 є значно вищими ніж надані послуги ОСОБА_3 . З огляду на вказне, апеляційний суд приходить до висновку, що розмір витрат ОСОБА_4 на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, тому, на переконання апеляційного суду, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 31800 грн витрат на правову допомогу змінити, зменшивши суму відшкодування до 5000 гривень Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у справі №556/1035/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення порушень права власності на землю змінити, зменшивши суму відшкодування з 31800 (тридцять одна тисяча вісімсот) гривень до 5 000 (п`ять тисяч) гривень. В решті додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено «22» липня 2021 року. Головуючий Н. М. Ковальчук Судді: С. В. Хилевич С. В. Боймиструк