Постанова 4823 № 741/907/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 16 липня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 741/907/20 Головуючий у першій інстанції Крупина А. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/643/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бечка Є.М., суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л., секретарі: Шапко В.М., Бивалькевич Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агропрогрес» на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання договору оренди земельної ділянки, дата та місце складання повного тексту рішення: 05 лютого 2021 року, м.Носівка, В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПП «Агропрогрес» про розірвання договору оренди землі. Позовна заява обґрунтована тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , він прийняв спадщину, до складу якої входять земельні ділянки: кадастровий номер 7423881500:02:002:0612, площею 1,8230 га; кадастровий номер 7423881500:02:002:0613, площею 0,1342 га, які розташовані на території Калинівської сільської ради, що належали спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 016944 від 23 лютого 2005 року. Вказані земельні ділянки перебувають в оренді ПП «Агропрогрес» згідно договору земельної ділянки від 01 червня 2004 року укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес», строком на 20 років. Оскільки з моменту смерті ОСОБА_2 та по день звернення позивача з позовом до суду орендна плата за користування земельними ділянками в грошовому виразі не виплачена відповідачем правонаступнику орендодавця, ОСОБА_1 , він вважає це системним істотним порушенням обов`язку за договором, що є підставою для достроково розірвання договору оренди. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до ПП «Агропрогрес» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено. Розірвано договір оренди землі від 01 червня 2004 року між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес», який зареєстрований у Носівському відділенні Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 26 травня 2005 року за №

201. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати протягом 2010 - 2019 років ПП «Агропрогрес» порушило умови договору оренди землі від 01 червня 2004 року, що є підставою для розірвання указаного договору. Не погоджуючись з вказаним рішення, ПП «Агропрогрес» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини у справі, Товариство не порушувало умови договору оренди землі та норми земельного законодавства. В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем обов`язку передбаченого ч. 3 ст. 148-1 ЗК України про повідомлення орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку протягом одного місяці з дня набуття права власності на цю земельну ділянку. Вказувало, що 28.08.2020 року позивачеві сплачено орендну плату, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що відповідач взагалі не сплачував орендну плату. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначала, що місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з ЄДР, а тому доводи позивача щодо місцезнаходження відповідача побудовані на припущеннях, недопустимих та сумнівних доказах, не відповідають дійсності та суперечать законодавству. У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Агропрогрес», ОСОБА_1 посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Даним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Судом встановлено, що 01 червня 2004 року між ОСОБА_2 як орендодавцем та ПП «Агропрогрес» як орендарем було укладено договір оренди землі за типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 ( а. с. 40-43). У відповідності до пунктів 1 та 2 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,96 гектарів для ведення товарного виробництва, яка знаходиться на території Калинівської сільської ради. Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 21779,60 гривень. Сторонами визначено, що Договір укладено на 20 років (пункт 8 Договору). За положеннями пункту 9 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % з урахуванням коефіцієнта індексації, що на дату укладення договору складає 555,37 грн. Орендна плата може змінюватись залежно від змін в законодавстві. Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: до 30 грудня поточного року, а розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Договору). Порядок зміни умов договору і припинення його дії визначено у пунктах 36-42 Договору. Зокрема, з пункту 38 вищевказаного договору слідує, що його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Її спадкоємцем за законом є позивач ОСОБА_1 , який 09.12. 2016 року прийняв спадщину, до складу якої входить: - земельна ділянка, розташована на території Калинівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 016944, виданого 4 червня 2004 року на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 4 червня 2004 року № 214, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 255, загальною площею земельної ділянки 1,8230 га, кадастровий номер 7423881500:02:002:0612 (а. с.8); - земельна ділянка, розташована на території Калинівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 016944, виданого 4 червня 2004 року на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 4 червня 2004 року № 214, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 255, загальною площею земельної ділянки 0,1342 га, кадастровий номер 7423881500:02:002:0613 (а. с.11). Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченого договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 вказав, що відповідач в порушення умов договору не сплатив орендну плату за 2010-2019 роки, про що він також повідомляв відповідача у направленій вимозі від 01.06.2020 року. Відповідач не заперечує наявності вказаної заборгованості у поданій апеляційній скарзі, однак звертає увагу на відсутність систематичності несплати орендної плати, що в свою чергу свідчить про передчасність ухваленого рішення суду про розірвання договору оренди землі від 01.06.2004 року. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку про правильність доводів апеляційної скарги в частині відсутності систематичності несплати орендної плати. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне (два і більше випадків) порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа. Частина 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 148-1 Земельного Кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів. Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Отже, законом встановлено обов`язок особи, у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить виконання останнім обов`язку по сплаті орендної плати та інших умов договору. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що несплата орендної плати за період з 2010 - 2019 роки мала місце у зв`язку з тим, що позивач у порушення ч. 3 ст. 148-1 ЗК України, з моменту набуття права власності 25.12.2016 року не повідомив ПП «Агропрогрес» про факт переходу права власності на земельну ділянку, і лише після того, як ОСОБА_1 повідомив 01.06.2020 року ПП «Агропрогрес» про перехід права власності на земельні ділянки, 28.08.2020 року позивачеві було виплачено оренду, що підтверджується фіскальним чеком №3000733712 від 28.08.2020 р. Разом з тим, одноразове порушення умов договору оренди в частині затримки виплати орендної плати не може бути підставою для розірвання договорів оренди в розумінні положень статті 141 ЗК України, яка передбачає систематичну (два і більше) несплату орендної плати. На підставі встановлених обставини справи, апеляційний суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди, так як систематичність несплати орендної плати встановлено не було. На вказане суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов передчасного висновку про наявність системності не сплати орендної плати. З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Беручи до уваги положення ч. 13 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, які були сплачені при подачі апеляційної скарги, а саме 1261, 20 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агропрогрес» задовольнити. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2004 року відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1261,20 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено 21.07.2021 року. Головуючий: Судді: