Постанова 4811 № 442/5775/19

Справа № 442/5775/19 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І. Провадження № 22-ц/811/2029/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 40 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Жукровської Х.І. з участю позивачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2020 року у складі судді Гарасимків Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк», з участю третьої особи Приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Тетяни Іллівни про скасування запису в єдиному реєстрі іпотек та в єдиному реєстрі обтяжень,- встановив: У серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача АТ «Таскомбанк» про скасування запису в єдиному реєстрі іпотек та в єдиному реєстрі обтяжень. Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 07.11.2006 між ВАТ «Електрон Банк» (правонаступниками якого є ПАТ «Фольксбанк», ПАТ «ВіЕс Банк», АТ «Таскомбанк») та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №КF 41290 із змінами та доповненнями, згідно якого позивачка отримала грошові кошти в сумі 15000 США, з кінцевим строком погашення не пізніше 05.11.2011р., під 14 % річних. Для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договорі № КF 41290, 13 листопада 2006 року укладений іпотечний договір за реєстровим № 1466, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., за яким передано у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . На підставі договору іпотеки нотаріусом проведено записи в єдиному реєстрі іпотек та заборон. 28 грудня 2010 року між ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до кредитного договору № KF 41290 від 07.11.2006 року, відповідно до якої починаючи з 01 грудня 2010 року позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту щомісячно частинами в сумі не менше 39,00 доларів США, в термін не пізніше останнього робочого дня місяця. Останній платіж сплачується в розмірі залишку заборгованості по кредиту в термін не пізніше 05 листопада 2021 року, відповідно внесено зміни в графік здійснення платежів по кредитному договору. 28 грудня 2010 року, між ОСОБА_2 та ПАТ «Фольксбанк» укладений договір про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого Лаганяк Т.І., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу 13.11.2006 року за р.№ 1466. 25 квітня 2012 року ПАТ «Фольксбанк» направив ОСОБА_2 повідомлення-вимогу, яку вона отримала 12 травня 2012 року, про дострокове повне повернення кредиту протягом 45 календарних днів з дня направлення цього повідомлення. Пред`явленням вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, банк змінив строк виконання зобов`язання, відтак строк повного дострокового погашення боргу настав 28 червня 2012 року. 26жовтня 2012 року ПАТ «Фольксбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скористався своїм правом на дострокове стягнення усієї суми заборгованості. Згідно довідки-розрахунку загальної суми заборгованості по кредитному договору №KF 41290 від 07.11.2006р., станом на 24.10.2012 року борг перед кредиторами становить - 4793,95 $, по курсу НБУ станом на 24.10.2012 - 38318,04 грн., з яких: 4391,48 $ = 35101,10 гривні заборгованості по кредиту; 383,58 $ = 3065,95 гривні заборгованість по відсотках; пеня станом на 24.10.2012 становить 18,89 $ = 150,99 гривні. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року по справі № 1306/8335/2012 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Фольксбанк» борг по кредитному договору в розмірі 38318 грн.04 коп., судовий збір в розмірі 490 грн. 48 коп. за подання позову та 107 грн. 30 коп. за подання заяви про забезпечення позову. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Фольксбанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 38 318,04 грн. та судові витрати в розмірі 490,48 грн. та 107,30 грн. за подання заяви про забезпечення позову закінчено у зв`язку із сплатою заборгованості в повному обсязі, що стверджується постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції від 25.03.2015 року. Після погашення нею заборгованості, жодної вимоги щодо існування будь-якої заборгованості по даному кредиту від відповідача ні вона, а ні ОСОБА_2 не отримувала. Як встановлено у постанові Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року по справі № 442/1845/17 вся заборгованість по кредиту (в тому числі і тіло кредиту) розрахована станом на 24.10.2012 року була сплачена ОСОБА_2 в порядку виконавчого провадження в березні 2015 року. На даний момент, кредит є погашений, всі зобов`язання за договорами припинені, проте запис про обтяження досі наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження. З метою усунення перешкод у здійсненні прав власника, вона змушена звернутися до суду із зазначеними вимогами. Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2020 року, з врахуванням ухвали цього ж суду від 30 листопада 2020 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Тетяни Іллівни про скасування запису в єдиному реєстрі іпотек та в єдиному реєстрі обтяжень задоволено. Скасовано державну реєстрацію іпотеки квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про іпотеку 4070925, дата, час державної реєстрації : 28.12.2010 14:29:54 Скасовано обтяження у виді заборони на відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 4043592, дата, час державної реєстрації : 13.11.2006 13:05:35 Стягнуто з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір в розмірі 776.08 грн. Рішення оскаржив відповідач АТ «Таскомбанк», вважає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи. В апеляційній скарзі покликається на те, що своїх договірних зобов`язань відповідно до умов кредитного договору KF 41290 від 07.11.2006 позичальник ОСОБА_2 не виконала, заборгувала кошти, відтак рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.12.2012 по справі № 1306/8335/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» заборгованість в розмірі 38318,04 грн. та 597,78 грн судових витрат. Оскільки рішенням суду від 03.12.2012 заборгованість стягнута в гривнях, в той час коли кредит надавався в доларах США, утворився залишок заборгованості, із якого банк має право нараховувати три проценти річних до повного їх погашення. Станом на дату подання відзиву на позовну заяву, за кредитним договором KF 41390 від 07.11.2006 за позичальником ОСОБА_2 утворилася заборгованість у вигляді трьох процентів річних розмірі 5742,71 долар США та 4231,57 грн, яка позичальником не погашена. За наведених обставин, відсутні підстави для припинення іпотеки та вилучення записів про заборону обтяження, а тому вважає позов безпідставним. Крім цього, в оскаржуваному рішення частина тексту (аркуш 3) викладена на івриті, що не дає апелянту можливості прочитати мотиви суду, з яких він прийшов до переконання необхідності припинення записів про іпотеку. Просить суд скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача АТ «Таскомбанк» та третя особа приватний нотаріус Лаганяк Т.І. в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції врахував, що вся заборгованість по кредиту (в тому числі і тіло кредиту) розрахована станом на 24.10.2012 року, сплачена ОСОБА_2 в порядку виконавчого провадження у березні 2015 року, існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачці розпоряджатися своїм майном, відтак належним засобом відновлення порушених прав позивачки є скасування рішень державного реєстратора, а відновлення порушеного права відбувається шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про скасування державної реєстрації прав. Розглядаючи даний спір та перевіряючи законність оскаржуваного рішення згідно вимог ЦПК України, судова колегія враховує таке. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог. Судом першої інстанції встановлено, що 07.11.2006 між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №КF 41290, за умовами якого позичальник отримала грошові кошти в сумі 15000 США, з кінцевим строком погашення не пізніше 05.11.2011р. Відповідно до п.п. 1.3., 4.2. кредитного договору № КF 41290 проценти за користування кредитом встановлено в розмірі 14 % річних (у випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом процент встановлюється в розмірі 17 % річних, після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється 14 % річних), нарахування яких здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом з розрахунку 365/366 днів у році, на суму фактичної заборгованості, з дати надання кредиту по дату його повернення, періодами з першого по останнє число місяця. 28 грудня 2010 року між ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № KF 41290 від 07.11.2006 року, відповідно до якої починаючи з 01 грудня 2010 року позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту щомісячно частинами в сумі не менше 39, 00 доларів США, в термін не пізніше останнього робочого дня місяця. Останній платіж сплачується в розмірі залишку заборгованості по кредиту в термін не пізніше 05 листопада 2021 року. Для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договорі № КГ 41290 від 07 листопада 2006 року, 13 листопада 2006 року між ВАТ «Електрон Банк», як іпотекодержателем, з однієї сторони, та ОСОБА_2 (боржник) з другої сторони, ОСОБА_3 (іпотекодавець-майновий поручитель), з третьої сторони, укладений іпотечний договір за реєстровим № 1466, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., згідно із яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . На підставі договору іпотеки нотаріусом здійснено записи в єдиному реєстрі іпотек та заборон. 28 грудня 2010 року, між ПАТ «Фольксбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого Лаганяк Т.І., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу 13.11.2006 за р.№ 1466, відповідно до умов якого, у зв`язку із досягненням домовленості між сторонами щодо пролонгації кредиту за договором іпотеки та укладенням додаткової угоди від 28.12.2010 до кредитного договору № KF 41290 від 07 листопада 2006 року, сторони домовилися внести зміни до договору іпотеки, змінивши в його тексті кінцевий термін виконання зобов`язання з 07 листопада 2011 року на 05 листопада 2021 року. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. ВАТ «Фольксбанк» свої зобов`язання за договором виконав, що визнається сторонами по справі, відтак не підлягає доказуванню в силу приписів ч. 1 ст. 82 ЦК України. Разом з тим, виконуючи частково взяті на себе згідно умов кредитного договору обов`язки щодо своєчасної сплати суми кредиту та процентів, позичальник допустив заборгованість. 27 квітня 2012 року ПАТ «Фольксбанк» направив ОСОБА_2 повідомлення-вимогу, яку вона отримала 12 травня 2012 року, про дострокове повне повернення кредиту протягом 45 календарних днів з дня направлення цього повідомлення. 28 жовтня 2012 року ПАТ «Фольксбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року по справі № 1306/8335/2012 стягнуто із ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» борг по кредитному договору в розмірі - 38318 грн.04 коп., судовий збір, сплачений при подачі позову до суду 490 грн. 48 коп. та 107 грн. 30 коп. за подання заяви про забезпечення позову. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Фольксбанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 38 318,04 грн. та судові витрати в розмірі 490,48 грн. та 107,30 грн. за подання заяви про забезпечення позову, закінчено у зв`язку із сплатою заборгованості в повному обсязі, що стверджується постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції від 25.03.2015 року. Вважаючи, що кредитний договір № КF41290 від 07.11.2006 діє до повного виконання, відтак банк має право нарахувати відсотки до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором, ПАТ «ВіЕс Банк», як правонаступник ПАТ «Фольксбанк», у 2017 році звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6196,22 доларів США. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року по справі № 442/1845/17 позовні вимоги ПАТ «ВіЕс Банк» задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 в користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором № KF 41290 від 07.11.2006 року в розмірі 6 196, 22 доларів США, що станом на 20.01.2017 року еквівалентно 170 037 грн. 65 коп, вирішено питання судових витрат. Постановою Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору № KF 41290 від 07.11.2006 в розмірі 6196,22 доларів США, що станом на 20.01.2017 року еквівалентно 170037, 65 грн. - відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог апеляційний суд у постанові від 31.01.2019 врахував, що позовна вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту (тіла кредиту) в сумі 3031, 05 доларів США є безпідставною, оскільки вся заборгованість по кредиту (в тому числі і тіло кредиту) розрахована станом на 24.10.2012 року, сплачена ОСОБА_2 в порядку виконавчого провадження у березні 2015 року, відтак суд прийшов висновку про відсутність у банку підстав для нарахування та стягнення з боржника відсотків, обрахованих після ухваленого 03 грудня 2012 року рішення Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фольксбанк» по кредитному договору № KF 41290 від 07.11.2006 року, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось. Відповідно, суд визнав безпідставною і позовну вимогу про стягнення пені, яку позивач нарахував на вищевказані суми по тілу кредиту та відсотки за період з 1 лютого 2016 року по 19 січня 2017 року. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Таким чином, звернувшись 28.10.2010 з позовом до суду про дострокове стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, банк скористався правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, одночасно змінивши терміни повернення кредиту. При цьому, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа №310/11534/13-ц, провадження №14-154 цс 18), який в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України необхідно враховувати при виборі і застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин. Наведене свідчить про те, що доводи апелянта АТ «Таскомбанк» в частині незгоди із рішенням суду першої інстанції з тих підстав, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє позичальника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, є безпідставними, як і безпідставним є розрахунок і трьох процентів річних в розмірі 5742,71 доларів США та 4231,57 грн, що відображено у постанові Львівського апеляційного суду від 31.01.2019. В свою чергу, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України). Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц. Суд першої інстанції встановивши виконання ОСОБА_2 у березні 2015 року зобов`язання за кредитним договором відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 03.12.2012, що підтверджується квитанцією № 1 від 25.03.2015, прийшов правильного висновку про припинення іпотеки, яка є похідною від основного зобов`язання, із виключенням запису з Державного реєстру іпотек та зняттям обтяження з квартири, яка була предметом іпотеки, одночасно із виключенням запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Доводи апелянта про те, що частина тексту (аркуш 3) викладена на івриті, що не дає апелянту можливості прочитати мотиви суду, з яких він прийшов до переконання необхідності припинення записів про іпотеку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначений недолік виправлений судом першої інстанції на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 27 липня 2020 року. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення скарги відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» залишити без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 21 липня 2021 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк