Постанова 4851 № 520/14125/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Заічко О.В. 13 липня 2021 р.Справа № 520/14125/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: 16.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), які полягають у відмові в проведенні перерахунку та виплати йому пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка видана Головним управлінням ДФС у Харківській області за № 9/С/-20-40-05-02-14 від 31.08.2020 року; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та проводити виплату його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка видана Головним управлінням ДФС у Харківській області за № 9/С/-20-40-05-02-14 від 31.08.2020 року, з 01.04.2019 року та виплатити різницю недоплаченої пенсії однією сумою. Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що з 02.10.2010 року і по теперішній час він перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). З 01.01.2018 року відповідно до вимог ст. ст. 51, 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова КМУ № 704), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Постанова КМУ № 103) та на підставі довідки уповноваженого органу йому проведено перерахунок пенсії. В свою чергу 05.03.2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яким визнано протиправним та нечинним пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який затверджений постановою КМУ від 13.02.2008 №

45. У зв`язку з набранням вказаним вище рішенням законної сили ГУ ДФС у Харківській області 31.08.2020 року складено нову довідку № 9/С/20-40-05-02-14 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій на його ім`я, яку листом від 31.08.2020 року № 1653/9/20-97-08-54 направлено до ГУ ПФУ в Харківській області. Однак, листом від 07.09.2020 року № 2000-0303-8/63103 відповідачем повернуто вказану довідку ГУ ДФС у Харківській області. Не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов відповідач ГУ ПФУ в Харківській області, зазначив, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та постанови КМУ № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова КМУ № 704) на підставі довідки № 999 від 12.04.2018 року, виданої Службою безпеки України в Харківській області. Також, відповідач зазначив, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсії, призначених згідно із Законом № 2262-XII, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18 законної сили, Урядом України не приймалося. У зв`язку з цим, та враховуючи, що нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача видана після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відсутні. Щодо зобов`язання здійснити виплату пенсії однією сумою, відповідач вказує, що ця позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною, оскільки кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб`єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 . Судовим рішенням зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій виданої Головним управлінням ДФС у Харківській області від 31.08.2020 року № 9/С/-20-40-05-02-14, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.04.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Висновок суду вмотивований тим, що відповідач, не виконуючи норми чинного законодавства, повернув Головному управлінню ДФС у Харківській області без виконання довідку № 9/С/-20-40-05-02-14 від 31.08.2020 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, передбаченої Законом № 2262-XII, що у розумінні суду, визнається фактичною відмовою у перерахунку та виплаті основного розміру доходу чим порушує гарантовані Конституцією України права позивача, зокрема, на соціальний захист та на матеріальне забезпечення. Водночас, задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії не призведе до відновлення порушеного права позивача, оскільки пенсійним органом було прийняте рішення про відсутність підстав у проведенні перерахунку пенсії позивача, у зв`язку з чим, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги зобов`язального характеру, виклавши її в наступній редакції: шляхом зобов`язання відповідача повести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій виданої Головним управлінням ДФС у Харківській області від 31.08.2020 року № 9/С/-20-40-05-02-14, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.04.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Аргументи, наведені пенсійним органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України частковому скасуванню, з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та є отримувачем пенсії, що призначена йому на умовах Закону № 2262-ХІІ (а.с. 11). З протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року вбачається, що згідно постанови КМУ № 103 підвищення пенсії позивача складає 4.882,72 грн., з них виплачується з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення 2.441,36 грн., з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення 3.662,04 грн., з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення 4.882,72 грн. При цьому, пенсія перерахована з 01.01.2018 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 7.890,00 грн, оклад за військовим званням 1.480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) 4.685,00 грн (а.с. 12). Головне управління ДФС у Харківській області відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року; рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 24.06.2020 року до ГУ ПФУ в Харківській області надав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишньому працівнику ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку. Відповідно до довідки Головного управління ДФС у Харківській області від 31.08.2020 року № 9/С/20-40-05-02-14, розмір складових заробітної плати за нормами, чинними на 05.03.2019 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу), за посадою заступник начальника самостійного відділу становить: посадовий оклад 7.890,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник) 1.480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) 4.685,00 грн, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (10%) 789,00 грн, премія (10%) 789,00 грн. Всього грошове забезпечення складає 15.633,00 грн. (а.с. 13-14). Пенсійний орган листом № 2000-0303-8/63103 від 07.09.2020 року, розглянувши довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 31.08.2020 року № 9/С/20-40-05-02-14 повідомив ГУ ДФС у Харківській області, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 постанови КМУ № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку не приймалося, та повернув довідку без виконання (а.с. 15). Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон року № 2262-ХІІ. Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 РОКУ № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" затвердив Порядок №

45. Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Колегія суддів зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №

45. Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління ДФС у Харківській області та відповідач ГУ ПФУ в Харківській області у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився. Зокрема, на час направлення Головним управлінням ДФС у Харківській області до відповідача оновленої довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Тобто, на Головне управління ДФС у Харківській області покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №

45. При цьому, колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1. Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а. 30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення - надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704). Окрім цього постановою № 704 передбачено здійснення преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5 постанови № 704). При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Таким чином, з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ. До того ж Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18 серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. Таким чином, з моменту отримання нової довідки від 31.08.2020 року № 9/С/20-40-05-02-14 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій на ім`я ОСОБА_1 від Головного управління ДФС у Харківській області у пенсійного органу виник обов`язок з перерахунку пенсії позивача. При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 року, ухваленій у зразковій справі № 160/8324/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій в частині задоволення вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданої Головним управлінням ДФС у Харківській області від 31.08.2020 року № 9/С/-20-40-05-02-14, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.04.2019 року. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.01.2021 року у справі № 120/1394/19-а. При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення вимоги позивач про зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії однією сумою, з наступних підстав. Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). В своїх Рішеннях Конституційний Суд України наголошує, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, ст. 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Отже, обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; водночас ухиленням від виконання цього обов`язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі „Shmalko v. Ukraine" від 20 липня 2004 року, § 84 рішення у справі „Fuklev v. Ukraine" від 7 червня 2005 року, § 64 рішення у справі „Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, §§ 46, 51, 54 рішення у справі „Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine" від 15 жовтня 2009 року). Європейський суд з прав людини вказав, що визнання владою заявника відповідальним за ініціювання виконавчих проваджень стосовно судового рішення на його користь і нехтування нею його фінансовим станом були надмірним обтяженням і призвели до обмеження його права на доступ до суду такою мірою, що знівелювало сутність цього права (§ 65 рішення у справі „Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року). Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині судового рішення також вказується про порядок і строк виконання судового рішення. Отже, розгляд питання щодо порядку і строку виконання судового рішення у такому випадку обумовлюється певною необхідністю. Згідно із концепцією правомірного очікування (англ. - legitimate expectation) дії або рішення органу публічної влади вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше. Колегія суддів зауважує, що обов`язок виконати судове рішення виникає у відповідача одразу ж після набрання цим рішенням законної сили незалежно від того чи виданий судом виконавчий документ для його примусового виконання. Зазначаючи про необхідність судового захисту саме в означений спосіб - здійснити виплату суми пенсії, яка буде обчислена пенсійним органом після виконання судового рішення по цій справі, однією сумою, позивач ОСОБА_1 не зазначив про наявність фактичних та непереборних обставин (відповідно доказів в їх обґрунтування), які унеможливлять виконання відповідачем судового рішення, постановленого на користь позивача, саме в означений спосіб. У разі порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи і організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з їх несвоєчасною виплатою. Оскільки вищеозначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, частково задовольняючи вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області, колегія суддів скасовує судове рішення в частині, якою судом задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені цих вимог ОСОБА_1 . Інші доводи і заперечення означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року скасувати в частині, якою задоволена вимога адміністративного позову ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 однією сумою, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні означеної вимоги ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 23 липня 2021 року.