Постанова 4805 № 296/5107/13-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/5107/13-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В. Категорія 19 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №296/5107/13 за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 296/5107/13-ц за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2019 року, постановлену під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі, в с т а н о в и в: У лютому 2019 року АТ «Дельта Банк» подало заяву, в якій просило поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 296/5107/13-ц 2/296/1497/15 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам та судового збору. В обґрунтування своїх вимог, Банк зазначив, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 червня 2015 року, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції 15.09.2015 та судом касаційної інстанції 10.02.2016, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у сумі 765474,82 грн., заборгованість по відсоткам у сумі 380305,69 грн. Заявник вказав, що неодноразово звертався до суду першої інстанції із заявами про видачу виконавчих листів, які були видані лише 21 лютого 2019 року, але вже з пропуском строку для пред`явлення їх до виконання. Посилався, що пропустив строк для пред`явлення виконавчих листів з вини суду та просив його поновити. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2019 року заяву задоволено. Строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 296/5107/13-ц 2/296/1497/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам та судового збору, що видані 13 лютого 2019 року Корольовським районним судом м. Житомира на підставі рішення суду від 24 червня 2015 року поновлено на один рік з часу набрання ухвалою законної сили. У поданій апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Зазначає, що стягувач несвоєчасно звернувся за видачею виконавчого листа, внаслідок чого пропустив строк пред`явлення його до виконання, що не може бути поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 червня 2015 року, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції 15.09.2015 та судом касаційної інстанції 10.02.2016, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у сумі 765474,82 грн., заборгованість по відсоткам у сумі 380305,69 грн. Із заявами про видачу виконавчих листів за вказаним рішенням АТ «Дельта Банк» звертався 28.11.2018, 23.01.2019, 14.02.2019 (а.с. 162-163 том 2, 151, 154). Виконавчий лист Корольовським районним судом видано 13.02.2019 (а.с. 168 том 2). Звертаючись із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 296/5107/13-ц 2/296/1497/15, Банк зазначив, що пропустив вказаний строк з вини суду, так як виконавчий лист видано лише 13.02.2019. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави вважати, що виконавчі листи з примусового виконання рішення суду у справі № 296/5107/13-ц 2/296/1497/15 на виконанні у ДВС не перебувають, строк пред`явлення їх до виконання закінчився і Акціонерним товариством «Дельта Банк» його пропущено з поважних причин, незалежних від товариства. Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності з положеннями ст.124 Конституції України та ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали чинності, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Законом України "Про виконавче провадження" визначаються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV). Згідно з ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Згідно ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на час набрання рішенням суду законної сили 15.09.2015) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив один рік. Вказаний строк встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Із матеріалів справи вбачається, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 червня 2015 року набрало законної сили 15.09.2015, тобто з дня постановлення ухвали апеляційного суду Житомирської області, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції (а.с. 104-106 том 2). Копію вказаного судового рішення представник Банку отримав 22.09.2015, про що свідчить розписка в матеріалах справи (а.с. 108 том 2). Відтак, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання розпочався 16.09.2015 та закінчився 16.09.2016. Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції ( №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч.2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»). Вперше із заявою про видачу виконавчого листа у цій справі Банк звернувся 28.11.2018, тобто поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд першої інстанції належним чином не з`ясував, а заявник не надав доказів на спростування обставин, що не мав об`єктивної можливості отримати та пред`явити виконавчий документ до виконання у визначений законом строк, не навів у заяві жодних обставин, які б свідчили про наявність поважних причин для поновлення строку чи обставин, які б свідчили про переривання такого строку. Зважаючи на те, що Банк звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів поза межами визначених законом строків, його твердження про наявність вини суду у пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання є безпідставними. Колегія суддів зазначає, що банк мав об`єктивну можливість своєчасно вчиняти процесуальні дії щодо отримання та пред`явлення виконавчого листа до виконання та обставин, які б унеможливлювали своєчасне вчинення дій з боку заявника щодо належного виконання рішення суду не наведено. Таким чином, Банк пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надав доказів поважності причин пропуску такого. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 296/5107/13-ц. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23.07.2021. Головуючий Судді