Постанова 4816 № 581/400/21

Справа №581/400/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Номер провадження 23-з/816/47/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 172-6 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 22 липня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши подання в.о. голови Липоводолинського районного суду Сумської області КУЗЬМІНСЬКОГО О. В. щодо направлення заяви судді Кузьмінського О. В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення № 581/400/21 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на розгляд іншого суду, установив: 08.07.2021 до Сумського апеляційного суду надійшло подання голови в.о. голови Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінського О. В. щодо направлення заяви судді Кузьмінського О. В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення № 581/400/21 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на розгляд іншого суду в межах юрисдикції Сумського апеляційного суду. Вказане подання вмотивоване тим, що 08.07.2021 судді Кузьмінському О. В. надійшла для розгляду справа про адміністративне правопорушення № 581/400/21 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. 12.07.2021 суддя Кузьмінський О. В. заявив самовідвід, однак за результатами проведення автоматизованого розподілу призначення судді для розгляду цієї заяви не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів. Судді Сізов Д. В. та Бутенко Д. В. знаходяться у відпустці 14 і більше днів. Перевіривши матеріали заяви та дослідивши доводи подання, апеляційний суд вважає, що подання голови суду задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. При цьому чинні процесуальні норми КУпАП не містять положень щодо підстав і порядку передачі провадження на розгляд іншого суду (зміну територіальної підсудності). ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03). З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного головою суду питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при визначенні підсудності справи про адміністративне правопорушення, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання. Нормами, про які йдеться мова у КПК є: ст. 7, 21, які визначають, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону; ст. 34, згідно якої провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: п. 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; п. 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; п. 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; п. 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження. До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. Разом з тим, в поданні в.о. голови місцевого суду не наведено жодних передбачених процесуальним законом підстав для передання заяви судді про самовідвід на розгляд іншого суду. Зокрема, згідно звіту про неможливість розподілу справи між суддями судді Бутенко Д. В. та Сізов Д. В. виключені з розподілу через відпустку. Разом з тим, ця обставина не охоплюються положеннями ст. 34 КПК і не є підставою для направлення провадження до іншого суду, оскільки відповідно підпункту 2.3.27 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» від 15.09.2016 у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в.о. голові суду в задоволенні подання про направлення матеріалів заяви судді про самовідвід до іншого суду у зв`язку з необґрунтованістю, а матеріали повернути до місцевого суду. Керуючись ст. 2, 276 КУпАП, - постановив: У задоволенні подання в.о. голови Липоводолинського районного суду Сумської області КУЗЬМІНСЬКОГО О. В. щодо направлення матеріалів заяви судді Кузьмінського О. В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення № 581/400/21 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на розгляд іншого суду відмовити, а матеріали повернути до Липоводолинського районного суду Сумської області. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов