LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824758/3791/21

від 22.07.2021 ·
Резолютивна:Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року м. Київ Справа 758/3791/21 Апеляційне провадження № 33/824/3529/2021 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП,- ВСТАНОВИВ Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 рокувизнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП,- Застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят грн. 00 коп.). Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.). Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 08.07.2021 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та постановити нову. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму накладеного адміністративного штрафу у розмірі 170, 00 грн. та судовий збір у розмірі 454 грн. 00к. Одночасно просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови отримав 09.06.2021 року відповідно до розписки про отримання судового рішення. Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та перевіривши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , призначеного на 09:00 на 20.05.2021 року (а.с. 9). Відповідно до довідки про смс-повідомлення, щодо виклику ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 09:00 на 20.05.2021 року (а.с. 10) , вбачається про його доставку отримувачу. 20 травня 2021 року Подільським районним судом міста Києва у відкритому судовому засіжанні за участі ОСОБА_1 постановлено постанову про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП (а.с. 4) Згідно загальнодоступних відомостей Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень оскаржувану постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 рокуоприлюднено 28 травня 2021 року. Відповідно до розписки про отримання копії постанови Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, ОСОБА_1 отримав 06 червня 2021 року (а.с. 12) Постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року направлено ОСОБА_1 30 червня 2021 року (а.с. 24) Вдруге ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року08 липня 2021 року (а.с. 27) За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Разом з тим, скаржником, не наведено жодних об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б могли бути визнані поважними, що дало б суду процесуальні підстави для його поновлення. Єдиним доводом клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою зазначено, що копію постанови ОСОБА_1 отримав 09.06.2021 року у зв`язку з цим просить вважати строк не пропущеним. На інші обставини в клопотанні жодних посилань немає. Доводи про те, що строк не пропущений не відповідають вимогам закону, відповідно до якого строк оскарження обчислюється не з дати отримання копії постанови, а з дня її винесення. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші). Оскільки ОСОБА_1 мав можливість отримати копію постанови, яка в загальнодоступному реєстрі оприлюднена 28 травня 2021 року іще в травні місяці, а не в червні, а повторну скаргу, поновлення строку щодо подачі якої вирішується судом, подано більш ніж через 2 місяців після постановлення судового рішення, про ухвалення якого ОСОБА_1 був обізнаний, суд приходить до висновку, що саме недобросовісна поведінка останнього стала причиною пропуску ним строку для оскарження постанови, а тому суд відмовляє в поновленні строку пропущеного без поважних причин. Згідно приписів ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови , повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, оскільки суд відмовляє в поновленні строку, апеляційну скаргу необхідно повернути заявникові. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 рокуразом з доданими до них матеріалами, повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Желепа О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»