Постанова Київський апеляційний суд № 2-2509/11

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2021 року м. Київ Справа № 22-7751 Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н. О. Унікальний № 2-2509/11 Доповідач - Пікуль А. А. Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуль А. А. суддів Борисової О. В. Невідомої Т. О. за участю секретаря Осінчук Н. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Буліменка Євгена Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно,- у с т а н о в и в: У липні 2011 року ОСОБА_2 пред`явила в суд позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, в якому просила визнати за нею право власності на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 (а. с. 3-5). Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що вона є спадкоємицею всього майна померлої ОСОБА_6 до якого входить і частина квартири АДРЕСА_1 , яка успадкована після смерті сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але 13 травня 2011 року отримала лист в якому зазначено про необхідність надати правовстановлюючі документи на квартиру. Відповідачі не надають до нотаріальної контори правовстановлюючі документи на спірну квартиру, а тому вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-я особа Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 150 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 , який не брав участі у розгляді справи, діючи через адвоката Буліменка Є. В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, просить змінити оскаржуване рішення визнавши за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/20 частину квартири АДРЕСА_1 (т.1, а. с. 205-210). У якості обґрунтування свого права на апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що він за правом представлення у порядку спадкової трансмісії відповідно до ст. 1276 ЦК України належить до кола спадкоємців ОСОБА_7 . Він прийняв спадщину, однак не був залучений до участі у справі, що призвело до неправильного вирішення справи та позбавлення його на частку у спадковому майні. В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. 12 липня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання державного нотаріуса Обухівської районної державна нотаріальної контори Київської області Коваленко Л. О., про розгляд справи у її відсутність (т. 2, а. с. 5). В суд апеляційної інстанції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 не з`явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення. ОСОБА_2 повідомлена про розгляд справи, призначений на 20 липня 2021 року, 10 липня 2021 року. Судові повідомлення про розгляд справи, направлені на адреси ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повернулись на адресу апеляційного суду як невручені з відміткою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи. Суд ухвалив розглядати справу у відсутність указаних осіб, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., поясненняпредставника ОСОБА_1 адвоката Буліменка Є. В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з таких підстав. При розгляді справи в суді першої інстанції встановлені наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (а.с.129). Заповітом від 18 серпня 2006 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила розпорядження за яким, все її майно заповіла ОСОБА_2 (а.с.131 зворот). ОСОБА_2 звернулась до Обухівської районної державної нотаріальної контори з заявою про сприйняття спадщини після померлої ОСОБА_6 , яка зареєстрована 25 березня 2010 року та на підставі якої була заведена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_6 (а.с.127-136). ОСОБА_2 є спадкоємицею всього майна померлої ОСОБА_6 , в тому числі і частини квартири АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала після смерті сина ОСОБА_7 , але не встигла оформити право власності на спадкове майно. З копії спадкової справи № 1729/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а.с.74-121) убачається, що ОСОБА_6 в установлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого сина - ОСОБА_7 , іншими спадкоємцями, які вчасно звернулись до нотаріальної контори є відповідачі по справі. Відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна (а.с.117) на запит Десятої Київської державної нотаріальної контори підтверджується, що станом на 02 лютого 2011 року 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_7 . Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що ОСОБА_6 була спадкоємицею майна померлого ОСОБА_7 , даний факт в судовому засіданні відповідачі не заперечували, та вчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але не встигла прийняти спадщину, тому право на спадкування переходить до ОСОБА_2 як спадкоємиці за заповітом після смерті ОСОБА_6 . Відповідно до положень ст. 370 ЦПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. У даній справі мав місце апеляційний перегляд за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 161-163). Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року рішення районного суду було змінене: 1) шляхом виключення з його мотивувальної частини висновку про те, що ОСОБА_6 не встигла прийняти спадщину, а також посилання на ч.1 ст. 1276 ЦК України; 2) в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишене без змін (т.1, а.с.192-196). Подана після закінчення апеляційного розгляду справи апеляційна скарга ОСОБА_1 , який не приймав участі у розгляді справи та не був присутнім під час апеляційного розгляду (т. 1, а. с. 205-210), містить відмінні від попередньо поданої апеляційної скарги доводи (узагальнено) про те, що ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем померлого за законом, який прийняв спадщину, поряд із своїм братом ОСОБА_8 не був залучений до участі у справі, що призвело до неправильного визначення розміру часток кожного зі спадкоємців та присудження ОСОБА_2 1/16 частини квартири АДРЕСА_1 замість належної їй у порядку спадкування 1/20 частини квартири. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , адвоката Буліменка Є. В., апеляційний суд виходить з наступного. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, зокрема на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 , вказувала, що вона є спадкоємицею всього майна померлої ОСОБА_6 до якого входить і частина квартири АДРЕСА_1 , яка успадкована ОСОБА_6 після смерті сина ОСОБА_7 . Під час розгляду справи районним судом було досліджено копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_6 (т.1, а. с. 127-136). Разом з тим, районним судом не було витребувано та досліджено копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_7 , ураховуючи, що позивач просила визнати за нею право порядку спадкування на майно ОСОБА_6 , яка в свою чергу успадкувала це майно після померлого ОСОБА_7 . Отже районним судом не було встановлено повне коло спадкоємців після померлого ОСОБА_7 , що призвело до порушення прав інших осіб, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які є онуками ОСОБА_7 . Так з постанови державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори, Сабадаш О. В., про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 березня 2021 року убачається, що після смерті ОСОБА_7 , який був власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , його спадкоємцями на 1/5 частину у спадщині (від 1/4 частини квартири) поряд із учасниками даної справи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , є також онуки померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в порядку представлення на підставі ст. 1266 ЦК України на частку сина ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1, а.с.237-238). Ураховуючи відомості наведеного письмового доказу, вирішення справи без залучення до участі в ній у якості відповідачів онуків померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в порядку представлення на підставі ст. 1266 ЦК України на частку сина ОСОБА_10 призвело до неправильного вирішення справи, оскільки при визначенні частки позивача у спадковому майні не було ураховано розмір частки указаних осіб. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає унаслідок неповноти судової перевірки та не залучення до участі у справі усіх спадкоємців. Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки до справи не залучено повне коло відповідачів. Ухвалення такого рішення не перешкоджає ОСОБА_2 у подальшому пред`явити позов до повного кола відповідачів. Виходячи з викладеного у контексті положень ч. 3 ст. 370 та п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року також підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Буліменка Євгена Володимировича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 22 липня 2021 року. Головуючий А. А. Пікуль Судді О. В. Борисова Т. О. Невідома