Постанова 4824 № 369/4357/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи 369/4357/19 номер провадження №22-ц/824/5255/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді доповідачаБілич І.М., суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А., за участю секретаря судового засідання Довгопола А.В., Немудрій Ю.П. учасники справи: позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» Пазюри Олени Олександрівни правонаступника ПАТ «Київоблгаз» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., у цивільній справі № 369/4357/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» про визнання неправомірними та скасування Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення та Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) обсягу та об`єму природного газу і його вартості. в с т а н о в и л а : У квітні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача, у якому просив визнати неправомірним та скасувати протокол № 841 від 15 листопада 2018 року засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» з розгляду акту від 12 жовтня 2018 року № 4429 про порушення вимог кодексу; визнати неправомірним та скасувати акт-розрахунок від 15 листопада 2018 року, складений комісією Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» про нарахування суми збитків, завданих порушеннями споживача ОСОБА_1 в розмірі 138 990 грн. 67 коп. В обґрунтування позову зазнаачючи, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 18 квітня 2002 року він став власником будинку АДРЕСА_1 . На момент придбання будинку останній був відключений від газо- та електропостачання, оскільки попередні власники не сплачували плату за вказані послуги. У 2002 році віподавав до Ірпінського відділення Києво-Святошинського ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» заявку на підключення до газорозподільної системи та уклав договір про розподіл газу, в результаті чого до даного житлового будинку відновилось газопостачання. 11 жовтня 2018 позивач відчув на подвір`ї сильний запах газу та викликав аварійну газову службу, яка, обстеживши газові комунікації, не виявила витоку. Відкопавши на подвір`ї газову трубу до глибини 60-70 см було виявлено, що до даної труби було врізано шматок труби, який був заглушений. Позивачу про вказане несанкціоноване втручання нічого не відомо. 12 жовтня 2018 року представники Ірпінського відділення Києво-Святошинського ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» склали акт про порушення № 4429. Крім того, було здійснено демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. На підставі вказаного акту протоколом комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу про ГРМ № 841 від 15 листопада 2018 року підрозділом Києво-Святошинського ПАТ «Київоблгаз» було задоволено клопотання щодо проведення нарахування за наявність несанкціонованого газопроводу стосовно ОСОБА_1 . Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 15 листопада 2018 року йому було розраховано суму завданих збитків у розмірі 138 990 грн. 67 коп. Позивач вказував, що відповідачем не доведено, що саме він здійснив несанкціоноване під`єднання, а тому вважав, що протокол та акт-розрахунок підлягають скасуванню. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано протокол № 841 від 15 листопада 2018 року засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» з розгляду акту від 12 жовтня 2018 року № 4429 про порушення вимог кодексу. Визнано неправомірним та скасовано акт-розрахунок від 15 листопада 2018 року, складений комісією Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» про нарахування суми збитків, завданих порушеннями споживача ОСОБА_1 , в розмірі 138 990 грн. 67 коп. Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Київобгаз» від 28 березня 2019 року було змінено тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та найменування Товариства на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз». Не погоджуючись з рішенням суду АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» правонаступник позивача звернулось з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої просили суд рішення суду скасувати, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказуючи, що засідання комісії по розгляду акту про порушення відбулось 15 листопада 2018 року за присутності правомочного складу комісії та представника позивача, комісією складено протокол за наслідками розгляду, представником позивача внесено свої заперечення. Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу від 15 листопада 2018 року та квитанцію отримано позивачем під особистий підпис, а отже, відповідач діяв виключно в межах законодавства та встановленого порядку під час виявлення порушень, що передбачений Кодексом ГРМ. Суд у своєму рішенні дійшов хибного висновку зазначивши, що покази свідків підтверджують непричетність позивача до порушення вимог Кодексу ГРМ, наголошуючи, що показами свідків було також посвідчено несанкціонований відбір природного газу за адресою АДРЕСА_1 , при цьому, не підтверджено факту, що позивачем не вчинявся несанкціонований відбір природного газу, а лише зазначено, що попередній власник будинку вів «неблагополучний спосіб життя» та після від`єднання його від газопостачання за наявний борг, користувався газом та опалював будинок невідомим способом. Враховуючи положення Кодексу ГРМ, таке порушення, як наявність несанкціонованого газопроводу, що передбачено пп. 1 п. 1 Гл. 2 Р. ХІ Кодексу ГРМ не пов`язане із припиненням чи відновленням газопостачання. Дане порушення містить в собі факт можливості безоблікового споживання природного газу. Окремо звертаючи увагу на забудову газопроводу позивачем, шляхом укладення бруківки в охоронній зоні газопроводу, чим було приховано виявлене порушення. Таким чином, через неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, вважали, що судом винесено помилкове рішення, яке підлягає скасуванню. Представник ОСОБА_1 - адвокат Усатенко Д.А. звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував на те, що відповідачем не доведено, що несанкціоноване втручання у газорозподільну мережу здійснено саме позивачем. Наголошував, що таке втручання було здійснено попереднім власником, про таке втручання позивач дізнався у 2018 році, коли викликав аварійну службу газу. Водночас, будинок ним придбано у 2002 році, встановлено новий лічильник газу та відновлено газопостачання, що також підтверджено показаннями свідків. Додатково вказував на порушеннях при складення Акта про порушення, який не підписано одним з членів комісії та в якому не зафіксовано відмову позивача від підпису. Сам розгляд Акту також відбувся з порушеннями, до складу комісії не було включено представника зі складу юристів, а тому, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення. Позивач та представник позивача не визнали подану апеляційну скаргу, заперечували проти її задоволення. У судовому засіданні представник відповідача підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити в повному обсязі. Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного. Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 18 квітня 2002 року позивач став власником будинку АДРЕСА_1 . 11 квітня 2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Київоблгаз» було укладено договір про надання послуг з газопостачання. Ірпінською дільницею Києво-Святошинської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» було складено акт про порушення № 4429 від 12 жовтня 2018 року, яким встановлено наявність несанкціонованого газопроводу у будинку споживача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Здійснено усунення під`єднання та відключення від газопостачання. Відповідно до протоколу Києво-Святошинського відділення ПАТ «Київоблгаз» від 15 листопада 2018 року № 841 задоволено клопотання старшого інженера з експлуатаційної діяльності служби експлуатації систем газопостачання Києво-Святошинського відділення Кишкара Ю.О., який пропонував за наявність несанкціонованого газопроводу нарахувати збитки, визначені за граничними об`ємами споживання природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з 12 жовтня 2016 року по 12 жовтня 2018 року. Актом-розрахунком не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 було розраховано суму завданих збитків у розмірі 138 990 грн. 67 коп. Згідно листа ПАТ «Київоблгаз» від 20 березня 2019 року з урахуванням строків зберігання документів зазначено, що дані щодо припинення газопостачання в житловому будинку АДРЕСА_1 за період до 18 квітня 2002 відсутні. Заявок про підключення вказаного житлового будинку до 2012 році не надходило. Газопостачання проводилося безперервно. Аварійна служба 12 жовтня 2018 була викликана ОСОБА_1 . Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керуючись нормами глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року, показами свідків, дослідивши докази, суд першої інстанції дійшов висновків про непричетність позивача до порушення вимог кодексу про ГРМ. Враховуючи, що у відповідача з урахуванням строку зберігання документів відсутні відомості щодо припинення газопостачання до 2002 року, суд тлумачив вказане на користь позивача у відповідності до ст.81 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивачем доведено незаконність дій представників відповідача щодо складення акту про порушення, складення протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, складення акту-розрахунку необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості, що має наслідком визнання неправомірним та скасування протоколу № 841 від 15 листопада 2018 року засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» з розгляду акту від 12 жовтня 2018 № 4429 про порушення вимог кодексу та визнання неправомірним та скасування акту-розрахунку від 15 листопада 2018 року, складеного комісією Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» про нарахування суми збитків, завданих порушеннями споживача ОСОБА_1 в розмірі 138990 грн. 67 коп. Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, нормами глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Відповідно до Розділу ХІ глави 5 (порядок оформлення акта про порушення) п.п. 10, 11 (порядок оформлення акта про порушення) Кодексу газорозподільних систем (порядок оформлення акта про порушення), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу № 841 від 15 листопада 2018 року щодо розгляду акта від 12 жовтня 2018 року № 4429 про порушення та скасування акту-розрахунку від 15 листопада 2018 року про нарахування збитків на суму 138 990, 67 гривень, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Згідно ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Так, позивач, звертаючись з позовом просив визнати неправомірними та скасувати протокол засідання комісії та акт-розрахунок. Складений працівниками газопостачальної компанії акт про порушення є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час виїзду за викликом позивача на території його помешкання, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ ( із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору) зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків. При вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту. Оскільки у даній справі предметом позову є скасування рішення газопостачальної компанії про визначення обсягу не облікованого ( донарахованого) об`єму природного газу та його вартості, скасування цього рішення оформлене протоколом з розгляду акта про порушення а питання щодо скасування рішення комісії позивачем не заявлялося та не було предметом судового розгляду, колегія суддів вважає, що підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц відсутні. Крім того, слід також зазначити, що позовна заява не містить у собі жодного нормативного обґрунтування з посиланням на законодавство, щодо визнання неправомірним та скасування спірних документів. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення також не навів нормативного обґрунтування щодо визнання неправомірними та скасування протоколу та акту-розрахунку. Посилання лише на норми Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року не є підставою для визнання спірних документів неправомірними, оскільки предметом регулювання нормативного акта є взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Також з моменту прийняття спірних документів - листопада 2018 р. жодних вимог про стягнення необлікованого обсягу та об`єму природного газу до ОСОБА_1 відповідачем не заявлено. Крім того відповідно до акту-розрахунку здійснено опис порушень, комісією розраховано суму збитків у розмірі 138 990, 67 грн, жодних інших зобов`язань цим документом не встановлено. У відповідності до ст. 264 ЦПК України, серед іншого, під час ухвалення рішення суд вирішує яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду як таке, що постановлено з порушенням норм діючого законодавства підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 376 ЦПК України про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з зазначених вище підстав. Керуючись ст.ст. 368, 372, 376, 381-383,384, 387 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», правонаступника ПАТ «Київоблгаз» задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення, за яким ОСОБА_1 відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 липня 2021 року. Суддя - доповідач: Судді: