Ухвала КАС ВС № 520/10959/2020

УХВАЛА 22 липня 2021 року м. Київ справа № 520/10959/2020 адміністративне провадження № К/9901/26533/21 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Ханової Р.Ф., суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 520/10959/2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- УСТАНОВИВ: 20 липня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №520/10959/2020, предметом розгляду якої є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 квітня 2020 року № 00000680503 за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 2643005.00 гривень, з них 2114404.00 гривень за податковими зобов`язаннями, 528601.00 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями; №00000690503 за платежем Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є держана власність у сумі 4644584.00 гривень; № 00006963307 з податку на доходи фізичних осіб в частині суми 1175581.29 гривень зайво нарахованих штрафних (фінансових) санкцій та в частині суми 302331.76 гривень надмірно нарахованої пені. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 квітня 2020 року № 00000690503 за платежем Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є держана власність у сумі 4644584.00 гривень.В іншій частині вимог позов залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 по справі № 520/10959/2020 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" задоволено в повному обсязі. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 у справі № 520/10959/2020 доповнено резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року по справі № 520/10959/2020 абзацом наступного змісту: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ПАТ "Харківський електротехнічний завод «Трансзв`язок» (ЄДРПОУ 01056735) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 у справі № 520/10959/2020 залишено без змін. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 520/10959/2020 у частині задоволення заяви про розподіл судових витрат, ухвалити нове рішення, яким у задоволенніі заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №520/10959/2020, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 826/14299/17. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій під час вирішення питання, що стосується стягнення на користь позивача судових витрат, обґрунтовано зазначив, що оскільки понесення позивачем витрат на правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 10000 гривень підтверджено належними та допустимими доказами, підстави для висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат відсутні. Аналізуючи рішення суду апеляційної інстанції, Суд дійшов до висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили судове рішення у справі № 520/10959/2020 відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №520/10959/2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова Судді І.А. Гончарова В.П. Юрченко