Постанова 4855 № 640/14866/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14866/19 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетекспрес» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нетекспрес» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0555411206 від 05.07.2019. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що у зв`язку із накладенням ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі № 757/57913/18-к арешту на кошти ТОВ «Нетекспрес», останнє не мало можливості у період з 28 листопада 2018 року по 10 січня 2019 року реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані ним податкові накладні від 27 листопада 2018 року № 5 на суму податку на додану вартість 191 329, 72 грн., від 27 листопада 2018 року № 4 на суму 79 866,28 грн., від 27 листопада № 3 на суму 31 128,46 грн., з незалежних від нього причин, у зв`язку з чим ним порушено граничні терміни їх реєстрації. Позивач вважає, що застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України можливе лише за наявності його вини. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 липня 2019 року № 0555411206. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Нетекспрес» складено акт № 6016/26-15-12-06/41924328 від 06.06.2019, яким встановлено порушення Позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН. На підставі акту від 06.06.2019 Позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення № 0555411206 від 05.07.2019 на загальну суму 60 464,88 грн. за затримку реєстрації податкових накладних. Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим наявні правові підстави для його скасування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - Податковий кодекс). Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1). Статтею 76 Податкового кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Позивача про що складено відповідний акт № 6016/26-15-12-06/41924328 від 06.06.2019. Як убачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення Позивачем визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до статті 201 Податкового кодексу, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1). Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший). Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий). Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзаци чотирнадцятий-сімнадцятий). Відтак, до реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, застосовуються граничні строки реєстрації, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу. Абзацом вісімнадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Колегія суддів зазначає, що Відповідачем під час проведення камеральної перевірки були виявлені порушення строків реєстрації податкових накладних, а саме: - податкова накладна № 5 від 27 листопада 2018 року, дата реєстрації - 11 січня 2019 року, кількість днів прострочення - 27, сума податку - 191329,72 грн, розмір штрафу - 20%; - податкова накладна № 4 від 27 листопада 2018 року, дата реєстрації - 10 січня 2019 року, кількість днів прострочення - 26, сума податку - 79866,27 грн, розмір штрафу - 20%; - податкова накладна № 3 від 27 листопада 2018 року, дата реєстрації - 11 січня 2019 року, кількість днів прострочення - 27, сума податку - 31128,46 грн, розмір штрафу - 20%; Факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних визнається і самим Позивачем. Проте, спірним є питання наявності суб`єктивної сторони (вини) у діях Позивача, як одного з елементів складу податкового правопорушення, відсутність якої ТОВ «Нетекспрес» доводить накладенням ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі № 757/57913/18-к арешту на ліміт податку на додану вартість. Пунктом 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі № 757/57913/18-к клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Павчука С.С. про накладення арешту на майно - задоволено. Накладено арешт на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема по ТОВ «Нетекспрес» (код ЄДРПОУ 41924328), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дати постановлення ухвали слідчим суддею. Доручено виконання ухвали Державній фіскальній службі України. Встановлено, що ухвала про арешт майна виконується негайно. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року у справі № 757/62710/18-к клопотання представника ТОВ «Нетекспрес» Лагоміни А.А. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000004299 - задоволено. Скасовано арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018 провадження № 757/57913/18-к, зокрема, на кошти в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Нетекспрес» (код ЄДРПОУ 41924328). Арешт на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Нетекспрес» знято в реєстрі 10 січня 2019 року. Отже, матеріалами справи підтверджено, що саме застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту ліміту податку на додану вартість, яке унеможливило нормальну господарську діяльність підприємства, призвело до неналежного виконання ним вимог податкового законодавства щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, та як наслідок притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу. Зважаючи на викладене, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 рок у справі № 818/1070/17, від 15 травня 2018 року у справі № 810/3417/16. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно вказує на наявність підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 05.07.2019 № 0555411206, з чим погоджується колегія суддів. Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга Відповідача не містить. Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко