Постанова 4855 № 640/2057/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2057/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 023526150501. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що незважаючи на те, що у рядку 1615 фінансового звіту ТОВ «Тайм Еко» декларувалась кредиторська заборгованість у сумі 74 млн. 134 тис. грн., фактично такої заборгованості у позивача не існувало, з огляду на некоректно відображені відомості попереднім бухгалтером у балансі підприємства, з урахуванням чого 28.10.2019 ТОВ «Тайм Еко» направлено до Головного управління ДПС у м. Києві виправлені звіти суб`єкта малого підприємництва за 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Також, ПАТ «Київмашпостачзбут» надана відповідь про відсутність дебіторської заборгованості з ТОВ «Тайм Еко» разом з актом звірки, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів на рахунки ПАТ «Київмашпостачзбут», ТОВ «Спецпроммет» та ТОВ «Вербена-Н». Натомість, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач наголосив на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого з огляду на встановлення наявності у ТОВ «Тайм Еко» кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, що, у силу п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідає ознакам безнадійної заборгованості. У той же час, за твердженням представника відповідача, ТОВ «Тайм Еко» не надало ані до перевірки, ані до матеріалів справи у повному обсязі докази щодо причин виникнення кредиторської заборгованості. Також, позивачем не було надано розшифровку поточної кредиторської заборгованості у розрізі контрагентів за договорами та іншими первинними документами, не надано доказів щодо розрахунків, а саме: виписок банківської установи щодо розрахунків між контрагентами. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.11.2019 № 023526150501. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 21.07.2021. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тайм Еко», за результатами чого, складено акт від 09.10.2019 № 55/26-15-05-01-01/31779204, у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «Тайм Еко» п. 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. п. 5 та 7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, у результаті чого, було встановлено заниження податку на прибуток за І півріччя 2019 року на загальну суму 698494,00 грн. Тож, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 023526150501, яким ТОВ «Тайм Еко» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 873118,00 грн., з яких: за податковим зобов`язанням нараховано 698494,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 174624,00 грн. Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Тайм Еко» подано відповідну скаргу до Державної податкової служби України, рішенням якої від 21.01.2020 № 2507/6/99-00-08-05-01-06, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 023526150501 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач, скориставшись правом на внесення змін до податкової звітності уточнив данні, зазначені у звітах суб`єкта малого підприємництва за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, а також, подав фінансову звітність малого підприємства за 2019 рік з виправленими показниками, які, відповідно, відрізняються від тих даних, з яких виходив контролюючий орган під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що уточнена фінансова звітність, як і фінансова звітність за 2019 рік, подана ТОВ «Тайм Еко», не прийнята контролюючим органом. Отже, вказані уточнення фінансової звітності за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, як і фінансова звітність за 2019 рік, повинна бути врахована контролюючим органом. Як наслідок, висновки про наявність у ТОВ «Тайм Еко» кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, що вказує на те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 023526150501. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Так, за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Згідно з п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У силу норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, у випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Згідно з приписами п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) виключено; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позиція відповідача полягає у тому, що відповідно до наданої товариством до перевірки оборотно-сальдової відомості по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», станом на 01.01.2019 та 30.06.2019, обліковується кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності за наступними контрагентами: ТОВ «Вербена-Н» на суму 2514000,00 грн., ПАТ «Київмашпостачзбут» на суму 344796,36 грн. та ТОВ «Спецпроммет» на суму 1021724,80 грн., а всього становить 3880521,16 грн. Тож, перевіряючими було виявлено та встановлено наявну у позивача безнадійну заборгованість, строк позовної давності щодо якої минув. Однак, листом від 28.10.2019 за вих. №139 ТОВ «Тайм Еко» направило до Головного управління ДПС у м. Києві виправлені звіти суб`єкта малого підприємництва за 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Також, у матеріалах справи міститься копія фінансової звітності малого підприємства за 2019 рік з відміткою «Документ прийнято», в якому у розділі ІІІ «Поточні зобов`язання» у рядку поточної заборгованості за товари, роботи та послуги зазначено 6537,0 (на початок звітного року) та 5998,0 (на кінець звітного періоду). Крім того, у матеріалах справи міститься копія листа ПАТ «Київмашпостачзбут» від 01.11.2019 за вих. № 1-011119, яким, останній повідомив, що станом на 01.01.2019, дебіторська заборгованість з ТОВ «Тайм Еко» відсутня, на підтвердження чого надано акт звірки взаємних розрахунків. Щодо доказів на підтвердження здійснення розрахунків ТОВ «Тайм Еко» з ТОВ «Спецпроммет» та ТОВ «Вербена-Н», до суду першої інстанції представником позивача було надано копії відповідних платіжних доручень. Наведене дає підстави для висновку, що ТОВ «Тайм Еко», скориставшись правом на внесення змін до податкової звітності, уточнив данні, зазначені у звітах суб`єкта малого підприємництва за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, а також, подав фінансову звітність малого підприємства за 2019 рік з виправленими показниками, які, відповідно, відрізняються від тих даних, з яких виходив контролюючий орган під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що уточнена фінансова звітність, як і фінансова звітність за 2019 рік, подана ТОВ «Тайм Еко», не прийнята контролюючим органом. Отже, вказані уточнення фінансової звітності за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, як і фінансова звітність за 2019 рік, повинна бути врахована контролюючим органом, на що цілком обґрунтовано наголосив суд першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу про наявність у ТОВ «Тайм Еко» кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, з урахуванням подання виправлених звітів, а також, відсутності відповідного реагування на наведені дії платника податків з боку контролюючого органу (у розрізі проведення додаткової перевірки таких уточнених звітів - їх прийняття/неприйняття, проведення звірки тощо). У апеляційній скарзі сторона відповідача вказує на те, що виправлені звіти позивача було прийнято «до відома», однак, дані рядки залишились без змін у порівнянні з поданим звітом за 1 квартал 2019 року, а також, наголошено на тому, що товариством не надано ні до перевірки, ні до матеріалів справи у повному обсязі докази щодо причин виникнення кредиторської заборгованості та які виправлення призвели до зменшення сум заборгованості, проте, колегія суддів вважає, що наведені обставини мали бути перевірені самим податковим органом, з урахуванням того, що надані стороною позивача документи та пояснення дають підстави для висновку про відсутність допущених порушень, вказаних актом перевірки, натомість, відповідачем не було належним чином перевірено та враховано вказані обставини. Колегія суддів вважає непропорційним та неможливим притягнення платника податків до фінансової відповідальності, за умови відсутності існування факту самого порушення. Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 023526150501, з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом під час розгляду спору по суті, а й отже, останнє є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 р.- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко