Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1421/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1421/21 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ФГ «ПРОМІНЬ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №228136 від 30.11.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено процедуру здійснення контролю за дотриманням габаритно-вагових норм, зокрема, водію транспортного засобу не надано Довідку про здійснення габаритно-вагового контролю; при виявленні перевищення вагових параметрів подальший рух транспортного засобу не був заборонений; в оскаржуваній постанові не міститься вказівки на використану методику вимірювання, затверджену Держстандартом; не міститься доказів проведення повірки засобів вимірювання; зважування транспортного засобу здійснено з порушенням умов експлуатації приладу для зважування в частині швидкості, на який здійснено вимірювання та максимальної ваги, посадовими особами відповідача майже одночасно складено два акти та вбачаються відмінності підписів в актах. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. При вирішенні даного спору суд першої інстанції встановив, що відповідачем дотримано процедуру габаритно-вагового контролю, зважування здійснено приладом, який пройшов повірку, тому визначені позивачем підстави для задоволення позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі ФГ «ПРОМІНЬ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про дотримання відповідачем методики здійснення габаритно-вагового контролю. Також апелянт наполягає, що зважувальний комплекс не пройшов повірку у визначеному законом порядку. Крім того апелянт вказує, що положення чинного законодавства не передбачають видачу дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, отже на перевізника не може накладатись штраф відповідно до абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу. Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки своїм правом на подання відзиву не скористалось. Від Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «ПРОМІНЬ» є юридичною особою, яка здійснює вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Фермерське господарство «ПРОМІНЬ» є власником автомобілю марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричепу, реєстраційний номер НОМЕР_4 . 06.10.2020 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області здійснено габаритно-ваговий контроль зазначеного транспортного засобу, за результатами якого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якими зафіксовано факт перевезення транспортним засобом вантажу із перевищенням допустимих навантажень, зокрема, навантаження на одиночну вісь при дозволеному - 11тон, фактично складала 12,2 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 16, 82, 82 ). 30.11.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області прийнято постанову №228136, якою до ФГ «ПРОМІНЬ» застосовано штраф у розмірі 17 000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.83). Правомірність вказаної постанови є предметом спору у справі, що розглядається. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закон №3353-ХІІ) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. За приписами частини другої статті 29 Закону №3353 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Статтею ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Частиною 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі -Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. За змістом пунктів 26, 27 Порядку Порядок №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. У відповідності до пункту 18 Порядку №879 а результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Відповідно до пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Пунктом 31-1 Порядку№ 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. За приписами пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. В свою чергу, згідно з абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проводячи юридичний аналіз конструкції абз. 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, колегія суддів встановила, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу. При цьому приписи наведених норм, що встановлюють правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: - перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; - перевезення подільного вантажу не допускається взагалі. Наведене свідчить про те, що законодавець, з метою збереження автомобільних доріг заборонив перевезення подільного вантажу, оскільки останній можливо безперешкодно розділити по різних автомобілях, не перевищуючи навантаження на автомобільні дороги. В свою чергу, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, проте за умови отримання відповідного дозволу. З матеріалів справи вбачається, що позивач перевозив соняшник, який за своїм характером є подільним, тобто, при завантаженні міг бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови посадові особи Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли не у відповідності до вимог чинного законодавства, що є підставою для скасування такої постанови. Висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості отримання дозволу на перевезення подільного вантажу, який перевищує габаритно-вагові норми та відсутності підстав для відповідальності перевізника за неотримання такого дозволу відповідає позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16. Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Матеріали справи містять докази сплати позивачем 2270 грн. судового збору до суду першої інстанції та 3405 грн. до суду апеляційної інстанції, тому відшкодуванню на його користь належить сплачений судовий збір у сумі 5675 грн. (а.с .14, 174). Жодних інших доказів, які б підтверджували наявність витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем не надано. Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням викладеного в сукупності, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №228136 від 30.11.2020 року про застосування до Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн. Стягнути з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» (вул. Кутузова, 98, с. Холмське, Арцизький район, Одеська область, 68443, код ЄДРПОУ 24759563) сплачений судовий збір у сумі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.