Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 804/4357/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 липня 2021 року м. Дніпросправа № 804/4357/17 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (суддя Ільков В.В.) про заміну боржника у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила замінити боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 804/4357/17 з Державної фіскальної служби України на його правонаступника Державну податкову службу України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року заяву задоволено. Замінено боржника Державну фіскальну службу України у виконавчому листі, виданому Дніпропетровським окружним судом в адміністративній справі № 804/4357/17, на його правонаступника Державну податкову службу України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому листі відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 у справі № 804/4357/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України задоволено частково. Стягнуто з відповідача Державної фіскальної служби України, на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 66654 гривень. Стягнуто з відповідача Державної фіскальної служби України, на користь ОСОБА_2 суму інфляційних збитків від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 127975,68 гривень. Стягнуто з відповідача Державної фіскальної служби України, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 66654 грн. компенсації за понесені моральні страждання. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 у справі № 804/4357/17 скасовано. Провадження у справі № 804/4357/17 закрито. Постановою Верховного Суду від 25.03.2021 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 залишено без змін. Таким чином постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 набрала законної сили 27 жовтня 2020 року. Оригінал виконавчого листа отримано позивачем 26 січня 2021 року. У березні 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить замінити боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 804/4357/17 з Державної фіскальної служби України на його правонаступника Державну податкову службу України. В обґрунтування заяви позивач зазначила, що виконання рішення суду неможливе, оскільки боржник по виконавчому документу № 804/4357/17 Державна фіскальна служба України, знаходиться в стадії припинення та є неплатоспроможним, тому необхідно замінити боржника на правонаступника Державну податкову службу України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини 4 статті 379 КАС України). Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.11.2020 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Згідно з пунктами 5-6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України. Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Суд зазначає, що положення КАС України не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір. Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень внаслідок реорганізації чи ліквідації. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони суб`єкта владних повноважень. Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року в адміністративній справі № 826/9815/18. У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є припинення первісного суб`єкта ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України. Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що правонаступництво між ДФС України і ДПС України випливає з постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019. Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Встановлено, що Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» № 682-р від 21.08.2019 Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до Наказу ДПС України «Про початок діяльності Державної податкової служби України» № 36 від 28.08.2019 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації. Проте запис про припинення ДФС України у Реєстрі на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну боржника у виконавчому провадженні відсутній. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску. Водночас виконавчий лист у цій справі видано на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017, яким на користь позивача з ДФС України стягнуто, зокрема, суму страхового відшкодування внаслідок інвалідності, що сталася у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Отже, спір у цій справі виник з приводу бездіяльності ДФС України щодо не перерахування страховику ЗАТ «СК «Брокбізнес», коштів, належних до страхового відшкодування позивачу внаслідок інвалідності, що сталася у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Таким чином зобов`язання боржника, що випливають з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017, не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019. У такому випадку заміна ДФС України як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення. Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Враховуючи, що зобов`язання, яке випливає з постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2017, не стосувалося публічно-владних функцій, що були передані ДПС України, і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну боржника до Реєстру не був внесений запис про припинення ДФС України, висновок суду про вибуття ДФС України і наявність підстав для її заміни на ДПС України є передчасним. Колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального права, що тягне за собою його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року в адміністративній справі № 804/4357/17 скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 804/4357/17. Постанова набирає законної сили з 22 липня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Повна постанова складена 22 липня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова