Постанова 4803 № 214/6224/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5818/21 Справа № 214/6224/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондар Я.М., суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання-Євтодій К.С. сторони: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідачі: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», розглянувши у відкритому судовому засіданні,в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року, ухваленого суддею Ковтун Н.Г. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 23 березня 2021 року,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та майна, в наслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що йому належить на праві приватної власності мотоцикл марки «Kawasaki ER650A», державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.06.2019 року. 17.10.2019 року приблизно в 12 годин 00 хвилин відповідач - водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по сухому дорожньому покриттю проїзній частині пр.200 років Кривому Рогу з боку вул.Едуарда Фукса в бік вул.Спаської в Саксаганському районі м.Кривого Рогу. Наблизившись до перехрестя з вул.Співдружності, він завчасно ввімкнув вказівник лівого повороту та, зменшивши швидкість, почав виконувати маневр лівого повороту, рухаючись через перехрестя на зелений сигнал світлофору. В цей час в зустрічному йому напрямку по проїзній частині пр.200 років Кривому Рогу з боку вул.Спаської в бік вул.Едуарда Фукса в Саксаганському районі м.Кривого Рогу наближався до перехрестя з вул.Співдружності технічно справний мотоцикл «Kawasaki ER650A» р.н. НОМЕР_1 (належний позивачу 2) під керуванням позивача - водія ОСОБА_2 , швидкість його руху при цьому була близько 50 кілометрів на годину. При цьому відповідач - ОСОБА_3 в момент виконання ним маневру повороту в ліво, повинен був діяти відповідно до п.п.1.5; 2.3 (б); 10.1; 16.6 Правил дорожнього руху України. Однак водій ОСОБА_3 , діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, перед початком маневру повороту в ліво не переконався, що цей маневр буде безпечний і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги п.п.1.5; 2.3 (б); 10.1; 16.6 Правил дорожнього руху України. В результаті порушення відповідачем 1 вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Audi 100», не дав дороги мотоциклу «Kawasaki ER650A» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія (позивача 1) ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному з ним напрямку, та допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП мотоцикл позивача ОСОБА_1 отримав значні механічні пошкодження. Так, відповідно до висновку судового експерта №289/19 від 09.01.2020 року сума матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику мотоцикла «Kawasaki ER650A», державний номер НОМЕР_1 , складає 22 632,54 гривен. Обставини вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди та винуватість відповідача ОСОБА_3 у її скоєнні підтверджуються у повному обсязі вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 26.03.2020 року у справі №214/496/20, за яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено відповідне покарання. Вирок набрав законної сили 28.04.2020 року. Натомість, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 застрахована у Акціонерному товаристві страховій компанії «Країна» - відповідач 2 згідно полісу серії АО №4083081 від 03.09.2019 року. Після ДТП у встановлений законом строк до АТ «СК «Країна» позивачем, подані відповідні повідомлення як власника мотоцикла ОСОБА_1 . Пакет документів від позивача разом з заявами про виплату страхового відшкодування був поданий до страхової компанії, в тому числі: вирок суду, чеки, витрати на правовому допомогу адвоката у кримінальній справі, витрати на евакуатор та сплату вартості експертного дослідження, висновок судового експерта, яким встановлений розмір матеріальної шкоди внаслідок пошкодження майна (мотоциклу), схема поетапного руху транспортного засобу під час ДТП. Отже, позивач ОСОБА_1 просив СК «Країна» відшкодувати йому збитки, завдані пошкодженням мотоциклу у розмірі, встановленому висновком судового експерта, а саме у сумі 22 632 гривень за мінусом франшизи у розмірі 2000 гривень, встановленому у полісі серії АО №4083081 від 03.09.2019 року. АТ СК «Країна» здійснила страхові виплати ОСОБА_1 з 22 632 гривень лише 10 480,21 гривень, куди увійшли витрати на евакуатор та з врахуванням 2000 гривень франшизи (виплата 10 480,21 підтверджується випискою по надходженню на банківську карту ОСОБА_1 грошових коштів, виданою АТ КБ «Приватбанк» від 30.07.2020 року. Після цього ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії з письмовою заявою від 27.05.2020 року з проханням надати йому письмові роз`яснення щодо розміру страхового відшкодування у розмірі лише 10 480,21 гривень, в той час як дійсна матеріальна шкода склала 22 632 гривень. Однак, зазначена заява незаконно залишилась без відповіді. Крім того, у зв`язку з поданням цього позову та участю адвоката у цивільній справі він також вимушений нести судові витрати у виді правової допомоги, які підлягають стягненню з відповідачів у сумі 3412,50 гривень. В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати позивачу збитки, заподіяні дорожньо-транспортною пригодою, а тому останній вимушений звернутися до суду з цією позовною заявою. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Уманець Дмитро Юрійович до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та майна, в наслідок вчинення кримінального правопорушення задоволені. Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 різницю між дійсною майновою шкодою та здійсненою страховою виплатою у сумі 12 152 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 33 копійки (без врахування ПДВ). Відповідач Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалене рішення незаконним і необґрунтованим, таким що підлягає скасуванню, як таке, в якому не було застосовано норми матеріального права, що підлягали застосуванню, та в якому неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі та покласти на позивача, понесені відповідачем судові витрати за подачу апеляційної скарги. При цьому, скаржник зазначає, що 28.11.2019 уповноваженим представником Страховика було оглянуто пошкоджений транспортний засіб, належний позивачу мотоцикл, складено відповідний Акт та замовлено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Відповідно до Звіту №55027 про оцінку колісного транспортного засобу від 20.05.2020 вартість відновлюваного ремонту становить 14 061,25 грн., розмір ПДВ, яке підлягає вирахуванню становить 2336,04 грн. за мінусом 2000 грн. (франшиза) + 800 грн. (витрати на евакуатор), розмір страхового відшкодування вирахувано до сплати -10 480,21 грн., яке було виплачено позивачу 27.05.2020 року. Відповідач вважає, що Страховиком було виконано взяті на себе зобов`язання у порядку та способу, встановленими Законом. Позивач вважає, що оскільки Страховиком не було порушено вимоги п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону), а саме на шостий день після звернення Позивача до Страховика з повідомленням про ДТП, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та складено відповідний Акт, тому на думку скаржника ОСОБА_1 не має правових підстав самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди при поданні позову про виплату страхового відшкодування до Страховика та на відшкодування відповідних витрат. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не застосував норми п.34.2, ст.34, ст.36 Закону, а також норми ст.1194 ЦК України та поклав весь тягар відповідальності за заподіяну шкоду на Страховика, надавши перевагу одним доказам - Висновку експерта №289/19 від 09.01.2020, не врахувавши інший доказ - Звіт №55027, що суперечить вимогам спеціального закону. Відповідач зазначає, що позиція АТ «СК «Країна» підтверджується, діючою судовою практикою, зокрема, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 п у справі №554/88/16-ц, відповідно до якої, якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно із ст.1194 ЦК України- відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка ним одержана від страховика. Відзив на апеляційну скаргу відповідача не подано. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_4 , представника відповідача, який в призначений час не вийшов на відеозв`язок, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку, позивача ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони відповідача, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Cудом встановлено, що 17.10.2019 року приблизно в 12 годин 00 хвилин по пр. 200 років Кривому Рогу з боку вул.Едуарда Фукса в бік вул.Спаської в Саксаганському районі м.Кривого Рогу, сталася дорожньо-транспортна пригода заучастю водія ОСОБА_3 , який керував технічно справним автомобілем «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_3 та водія ОСОБА_2 , який керував технічно справним мотоциклом «Kawasaki ER650A» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 . В наслідок ДТП зокрема було пошкоджено мотоцикл «Kawasaki ER650A» р.н. НОМЕР_1 та завдано шкоду власнику зазначеного транспортного засобу. Так, відповідно до висновку судового експерта №289/19 від 09.01.2020 року сума матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику мотоцикла «Kawasaki ER650A», державний номер НОМЕР_1 , складає 22 632,54 гривен (а.с. 15-25). Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п.1.5; 2.3 (б); 10.1; 16.6 Правил дорожнього руху України. Вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 26.03.2020 року у справі №214/496/20 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено відповідне покарання. Вирок набрав законної сили 28.04.2020 року (а.с. 13-14). Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09.01.2020, оціночна вартість матеріальних збитків, спричинених власнику мотоцикла «Kawasaki ER650A», державний номер НОМЕР_1 , складає 22 362,54 грн. (а.с. 15-25). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована полісом серії АО №4083081 від 03.09.2019 року, по якому страховиком виступає відповідач АТ «СК «Країна». (а.с. 45). 07.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.46). З виписки про надходження по картці, вбачається, що 27.05.2020 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 10 480,21 від АТ СК КРАЇНА (а.с. 47). Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі на підставі досліджених доказів наданих сторонами, виходив з того, що Відповідачем не спростовано обставини, покладені позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, не надано доказів, які б спростували законність цих вимог. Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції і не може погодитись з доводами Відповідача, викладеними в апеляційній скарзі. Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно з п.16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв`язку із цим при пред`явленні вимоги безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Згідно ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Згідно п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст.ст. 32,37 цього Закону, страховик (МТСБУ) зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування та протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Судом встановлено і не оспорюється сторонами по справі, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , винного в дорожньо-транспортній пригоді застрахована полісом серії АО №4083081 від 03.09.2019 року, по якому страховиком виступає відповідач АТ «СК «Країна». (а.с.45). Цим страховим полісом також встановлено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю (здоров`ю) становить 200 000 грн., а за шкоду заподіяну майну 100 000 грн., розмір франшизи становить 2 000 грн. (а.с.140). Матеріали справи містять висновок експертного автотоварознавчого дослідження №289/19 від 09.01.2020, відповідно, якому оціночна вартість матеріальних збитків, спричинених власнику мотоцикла «Kawasaki ER650A», державний номер НОМЕР_1 , складає 22 362,54 грн. (а.с. 15-25). Окрім того, матеріали справи містять Звіт №55027 від 20 травня 2020 року суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 про оцінку колісного транспортного засобу, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту КЗТ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в тому числі ПДВ -2336,04 грн. становить 14 016,25 грн. (а.с.99-100). 07.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.46). З виписки про надходження по картці, вбачається, що 27.05.2020 року на картковий рахунок ОСОБА_1 від АТ СК КРАЇНА надійшли грошові кошти у розмірі 10 480,21 грн. (а.с. 47). Позивач ОСОБА_1 , будучи незгодним з виплаченою йому страховою виплатою в сумі 10 480,21 грн., оскільки висновком експертного автотоварознавчого дослідження №289/19 від 09.01.2020 матеріальні збитки спричиненні йому пошкодження транспортного засобу становлять 22 362,54 грн., звернувся до суду з позовом про стягнення недоплаченої Страховиком майнової шкоди в розмірі 12 152,33 грн. Відповідно до висновків, викладених у Постанові Великої Палати ВС від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Матеріалами справи також встановлено, що після дорожньо-транспортної події позивач ОСОБА_1 звернувся до Страховика 22 листопада 2019 року і Аварійним комісаром ОСОБА_6 пошкоджений транспортний засіб був оглянутий 28 листопада 2019 та складено відповідний Акт огляду транспортного засобу (а.с.93-94, 97-98). Звіт №55027 про оцінку колісного транспортного засобу, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту КЗТ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в тому числі ПДВ -2336,04 грн. становить 14 016,25 грн. складено 20 травня 2020 року (а.с.99-128). Також матеріалами справи підтверджено, що до судового експерта ОСОБА_7 із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження позивач звернувся 05 грудня 2019 року і в цей же день судовий експерт оглянув пошкоджений транспортний засіб, що підтверджено протоколом огляду транспортного засобу з фототаблицями до нього від 05.12.2019 (а.с.35-43). Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №289/19 по визначенню матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП складено судовим експертом Рейнюком О.В. 09 січня 2020 року, тобто раніше ніж Звіт №55027 про оцінку колісного транспортного засобу, складений суб`єктом підприємницької діяльності оцінювачем ОСОБА_5 , який було складено 20 травня 2020 року (а.с.99). Із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 22 362,54 грн. ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «Країна» 07.05.2020 року (а.с.95). Страховиком страхове відшкодування позивачу проведено 27 травня 2020 року в розмірі 10 480,21 грн., відповідно до Звіту №55027 від 20.05.2020, наданого Відповідачем, а не висновку автотоварознавчого дослідження №289/19 від 09.01.2020, наданого позивачем, яким матеріальні збитки визначені у більшому розмірі та становлять 22 362,54 грн. Отже, матеріали справи містять два різні висновки експертів наданих сторонами щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, при цьому Відповідач, маючи сумніви щодо правильності наданого позивачем висновку експертного автотоварознавчого дослідження №289/19 від 09.01.2020 року, оскільки виплатив ОСОБА_1 меншу суму страхового відшкодування, відповідно до Звіту №55027 від 20.05.2020, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.103 ЦПК України не ставив перед судом питання про призначення експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, тобто наданий позивачем висновок експертного дослідження не спростував. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Твердження Відповідача про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 р. у справі №554/88/16-ц, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порівнявши обставини справи, яка переглядається з обставинами справи, викладеними у зазначеній постанові, суд встановив, що вони різняться між собою, тобто не є подібними. Так у справі №554/88/16-ц на яку посилається Відповідач страхове відшкодування позивачу було здійснено на підставі звіту, складеному суб`єктом оціночної діяльності від 23 жовтня 2014 року і встановлена цим звітом сума страхового відшкодування була перерахована на рахунок потерпілої 24 жовтня 2014 року (після складення звіту), в суд же позивач звернулася до Страховика з вимогами про доплату страхового відшкодування на підставі наданого нею експертного висновку від 14 листопада 2014 року, тобто вже після належного виконання Страховиком свого зобов`язання перед позивачем, тоді, як у даній справі на час виплати страхового відшкодування було два експертні висновки, один наданий позивачем і зроблений раніше, другий наданий Відповідачем, який зроблений набагато пізніше. Колегія суддів, перевіривши доводи Відповідача дійшла висновку, що суд першої інстанції на підставі досліджених доказів наданих сторонами по справі з урахуванням, встановленого Законом обов`язку Страховика відшкодувати потерпілій особі майнову шкоду в межах, визначеного у страховому полісі ліміту, правильно стягнув з Відповідача на користь Позивача недоплачену останньому суму страхового відшкодування майнової шкоди, яка становить різницю між визначеним експертним автотоварознавчим дослідженням розміром матеріальних збитків, та виплаченою Страховиком сумою страхового відшкодування в розмірі 10 480,21 грн. і складає 12 152,33 грн. (22 362,54 грн.- 10 480,21 грн. = 12 152,33 грн.). Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає законним і належним чином обґрунтованим, таким, що відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Великої Палати ВС від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц. у зв`язку з чим відхиляє доводи скаржника, що цивільно-правова відповідальність за недоплачену Страховиком суму матеріальних збитків - 12 152,33 грн. повинна бути покладена на водія, винного в дорожньо-транспортній пригоді, відповідача ОСОБА_3 . Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 21 липня 2021 року Головуючий: Судді: