Окрема думка Велика Палата ВС № 9901/75/21

Окрема думка суддів К. М. Пількова, Л. Й. Катеринчук, Л. І. Рогач, Г. Р. Крет, Ю. Л. Власова, І. В. Ткача до постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 9901/75/21, провадження № 11-140заі21 Велика Палата Верховного Суду постановою від 08.07.2021 залишила без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.03.2021, якою Суд повернув ОСОБА_1 його позовну заяву до Вищої ради правосуддя про скасування рішення. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що формування ОСОБА_1 позовної заяви у підсистемі "Електронний суд" не здійснено і докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цей позов, із використанням підсистеми "Електронний суд", відсутні, що свідчить про використання заявником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із позовною заявою. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові погодилась з цим мотивом суду першої інстанції. З прийнятим рішенням не можемо погодитись з таких підстав.

1. Велика Палата Верховного Суду не з`ясувала, чи було підписано кваліфікованим електронним підписом надіслані до суду першої інстанції процесуальні документи Велика Палата у своїй постанові погодилась з обґрунтованістю повернення позовної заяви з тих підстав, що формування ОСОБА_1 позовної заяви у підсистемі "Електронний суд" не здійснено і докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цей позов, із використанням підсистеми "Електронний суд", відсутні, що свідчить про використання заявником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із позовною заявою. Тобто Велика Палата не вважала за необхідне з`ясувати, чи було підписано надіслану ОСОБА_1 на електронну пошту суду першої інстанції позовну заяву кваліфікованим електронним підписом, оскільки, на думку Великої Палати, достатньою підставою для повернення вже є те, що позовну заяву не було сформовано у підсистемі "Електронний суд". Однак, відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відповідно до пункту 5 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний цифровий підпис (ЕЦП) та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис (КЕП) та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Отже, одержавши електронний документ, підписаний КЕП, суд першої інстанції мав здійснювати з ним ті ж дії, що і при отриманні поштою паперової форми документу. Суд першої інстанції повернув позовну заяву, а Велика Палата не витребовувала її і не одержувала у тому вигляді, у якому її було подано до суду, тобто не перевіряла, чи було її підписано КЕП, а також окремих висновків з цього приводу не робила. Натомість, це слід було зробити, адже у випадку, якщо подана позовна заява була підписана КЕП, вимога частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» стосовно використання кваліфікованих електронних довірчих послуг була виконана.

2. Запровадження у судах у дослідній експлуатації підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" не є початком функціонування ЄСІТС, тому подані через Електронний кабінет документи не мають іншого значення, ніж ті, які подані іншими засобами електронного зв`язку і підписані КЕП Велика Палата обґрунтувала своє рішення лише висновком про неможливість подання до суду процесуальних документів інакше, ніж як (1) у паперовій формі або (2) через Електронний кабінет. При цьому Велика Палата для обґрунтування свого висновку послалась на підпункт 15.1 підпункту 15 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та наказ Державної судової адміністрації від 01.06.2020 №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет"» (далі - Наказ ДСА). Ці посилання видаються помилковими з огляду на таке. Зазначена норма КАС України передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Однак запровадження відповідно до Наказу ДСА у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду з 01.06.2020 в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" (далі - Підсистеми) не є початком функціонування ЄСІТС. ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС (підпункту 15 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України). Станом на час звернення з позовною заявою у цій справі ЄСІТС функціонувати не почала. Велика Палата у цій справі також виходила з цього. Дослідну експлуатацію Підсистем процесуальні кодекси не передбачають. Тому немає підстав надавати документам, поданим до суду з використанням Підсистем, іншого значення, ніж те, який має документ, підписаний КЕП і надісланий до суду іншими засобами зв`язку. Абзац другий частини восьмої статті 18 «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» КАС України передбачає подання, зокрема, процесуальних документів в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Тобто передбачається, що подання процесуальних документів за допомогою ЄСІТС також здійснюватиметься з використанням власного ЕЦП (КЕП у термінології нового закону). Отже, визнаючи належними документи в електронній формі, подані за допомогою Підсистем, які знаходяться лише в дослідній експлуатації, і не визнаючи інші документи, підписані КЕП, суд встановлює перевагу, яка не ґрунтується на нормах закону. Слід визнати, що подання процесуального документа, підписаного з використанням КЕП, шляхом надсилання на офіційну електронну адресу суду може не дати можливості особі, яка подає документ, переконатися у його одержанні. Видається, що Підсистеми, а саме Електронний кабінет, таку можливість створює. Однак оскільки у цій справі не заперечується одержання Судом цього документа, надання йому різного значення залежно від того, чи було його надіслано на офіційну електронну адресу суду чи з допомогою Підсистем, які знаходяться у дослідній експлуатації, не може бути виправдане. Тому складно погодитись з висновком суду першої інстанції в оскарженій ухвалі про те, що «[о]бмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя». Окремо слід звернути увагу на те, що Наказ ДСА не було оприлюднено в офіційних друкованих виданнях. Обмеження прав громадян, що з нього витікають, навряд чи можна вважати легітимними, а переваги, які встановлюються для подання документів з використанням передбаченого Наказом ДСА засобу, навряд чи можна вважати виправданими.

3. Виконання вимоги процесуальних кодексів про паперову форму процесуальних документів Відповідно до частин третьої та четвертої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму, а візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Отже візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Тобто прийняттям судом електронного документа, підписаного КЕП, і перетворення його у візуальну форму на папері відповідає наведеним вище властивостям електронного документу та дозволяє вважати виконаними вимоги 15.1 підпункту 15 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України стосовно паперової форми процесуальних документів. Іншими словами, роздрукований на папері процесуальний документ з доказом перевірки КЕП належить долучати до паперових матеріалів справи і вважати належною паперовою формою процесуального документа. Якщо прийняти протилежний підхід і виходити з того, що надісланий до суду як електронний процесуальний документ, роздрукований судом і приєднаний описаним вище чином до матеріалів справи у паперовій формі, не відповідає вимозі закону, це з необхідністю тягне негативні наслідки для документообігу судів. Наказом ДСА Підсистеми запроваджено в дослідну експлуатацію з 1 червня 2020 року у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (пілотні суди). У зв`язку з цим подані до пілотних судів в Електронному кабінеті документи надалі мають бути переведені у паперову форму і приєднані до матеріалів справи саме описаним вище способом, оскільки у багатьох випадках матиме місце передання справ з пілотних судів до інших, у яких дослідна експлуатація Підсистем не здійснюється. Те ж саме відбувається в інших випадках, коли розгляд справ здійснюється у паперовій формі, однак у справі мало місце подання документів через Електронний кабінет. Невизнання роздрукованих процесуальних документів, надісланих як електронні, з доказами перевірки КЕП, безпідставно ставить під загрозу документообіг судів. З огляду на викладені вище аргументи вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду повинна була з`ясувати, чи було підписано КЕП подану ОСОБА_1 позовну заяву і, якщо так, прийняти постанову, якою скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.03.2021 та направити матеріали позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Судді: Л. І. РогачК. М. Пільков Л. Й. КатеринчукЮ. Л. Власов Г. Р. КретІ. В. Ткач