Постанова Закарпатський апеляційний суд № 297/2426/19

Справа № 297/2426/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20.07.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/319/20 за апеляційною скаргою захисника адвоката Біланинець І.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанов судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 05. 02. 2020. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Лалово, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1 , одружений, працюючий старшим фінансовим інспектором Західного офісу Державної аудиторської служби, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 07(сім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 20 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 100355 від 08. 11. 2019 та постанови судді від 05. 02. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 08. 11. 2019 приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у торговій палатці на площі Кошута в м. Берегове, висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Біланинець І.І. просить постанову скасувати і закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення. Зазначає, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не були роз`ясненні його права, що суддя розглянув справу без участі осіб, які були присутні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, свідків, понятих, показання яких мають суттєве значення, не встановив дійсні обставини конфлікту і не врахував, що мали місце неприязні відносини між його учасниками, а це в свою чергу виключає склад дрібного хуліганства. Звертає увагу на те, що в протоколі взагалі не зазначено доказів на підставі яких було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не враховано його пояснення з цього приводу, не вказано про спричинення йому тілесних ушкоджень і свідків, які б достовірно підтвердили чи спростували факт правопорушення та в діях працівників поліції містяться ознаки кримінального правопорушення. Вказує, що попри це і протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а його копія, незважаючи на неодноразові вимоги ОСОБА_1 , йому надана не була. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Біланинець І.І. на розгляд -2- справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Біланинець І.І., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 271 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. ст. 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою. Вказаних вимог закону суддя першої інстанції дотримався в повній мірі. Постанова судді від 05. 02. 2020 щодо ОСОБА_1 винесена з дотриманням вимог вищевказаної статті цього Кодексу, згідно встановлених фактичних обставин вчиненого правопорушення, яка ґрунтується на зібраних та досліджених під час розгляду справи по суті доказах. При складанні протоколу, ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався ОСОБА_1 , відмовившись від надання пояснень по суті правопорушення, а також від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, про що в ньому наявні відповідні відмітки (а.с.1). Твердження захисника Біланинець І.І. в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, оскільки подія мала місце через неприязні стосунки, є надуманими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Не зважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, винуватість останнього доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 100355 від 08. 11. 2019, з якого вбачається, що ОСОБА_1 08. 11. 2019 приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у торговій палатці на площі Кошута в м. Берегове, висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян (а. с. 1); письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , який зазначив, що 08. 11. 2019 перебував на площі Кошута в м. Берегові на фестивалі зі своїми знайомими, до них підійшов незнайомий громадянин, який був в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно став чіплятися до них та ображати нецензурною лайкою, -3- схопивши зі столу кухонний ніж, почав ним погрожувати, після чого він викликав працівників поліції; свідок ОСОБА_4 в своїх поясненнях підтвердив, що 08. 11. 2019 на площі Кошута в м. Берегові, був свідком того, як незнайомий громадянин в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно ображав ОСОБА_3 нецензурною лайкою, чіплявся, на зауваження не реагував, висловлював на їхню адресу погрози (а.с.4, 5); аналогічні обставини ствердили свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , рапортом начальника СРПП №3 Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Івлєва А.В., даними відеозапису. В засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та те, що будь-які нецензурні висловлювання мали місце на адресу ОСОБА_3 та його знайомих, навпаки вони, намагаючись прогнати його з території торгового павільйону, виражались на його адресу нецензурними словами. Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 . 08. 11. 2019 на площі Кошута в м. Берегово, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно чіплявся до нього та інших відвідувачів, які перебували в приміщенні торгового павільйону, виражався нецензурною лайкою та погрожував кухонним ножем, який схопив зі столу, на зауваження та прохання припинити хуліганські дії не реагував. Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що вживання означених словосполучень стосовно певних осіб відноситься до лайливих слів, які містять образу і є неприпустимими у спілкуванні. Ці словосполучення були вжиті у присутності людей, порушили громадський порядок і спокій громадян. Такі дії містять склад дрібного хуліганства, що і було вірно констатовано судом першої інстанції. Окрім того, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя. Зі змісту письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що були очевидцями того, як ОСОБА_1 в їх присутності та присутності сторонніх людей безпричинно ображав та нецензурно лаявся в сторону ОСОБА_3 . Сумнівів щодо достовірності вказаних доказів не виникає, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Друга ознака об`єктивної сторони цього правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. -4- Нецензурну лайку у громадських місцях, в контексті вчинення даного правопорушення, належить розуміти як найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери неприязних відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Оскільки ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону потерпілого в присутності сторонніх осіб, на площі Кошута в м. Берегові, що є громадським місцем і це призвело до порушення громадського порядку, тобто спокійної обстановки нормальних умов перебування цих громадян, а тому в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки його дії виразились саме у вчиненні дрібного хуліганства. Твердження захисника Біланинець І.І. про те, що між потерпілим та ОСОБА_1 існували особисті неприязні відносини, що виключає ознаки дрібного хуліганства, не узгоджується з фактичними обставинами та спростовані наведеними вище доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і на думку апеляційного суду не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови судді за наявності доказів вини особи, яка поза всяким розумним сумнівом доведена. Інших доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в апеляційній скарзі не наведено. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки його дії виразились у вчиненні дрібного хуліганства. За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 05. 02. 2020 щодо ОСОБА_1 без змін. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАПу частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу захисника адвоката Біланинець І.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 05. 02. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: