Постанова Харківський апеляційний суд № 638/3024/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/3024/20 Суддя суду 1 інстанції: Цвірюк Д.В. Провадження № 33/818/393/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Березовського Є.В., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.09.2020, - в с т а н о в и в: Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАПу відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення серія ДПР18 №371230 від 19.02.2020, ОСОБА_1 19.02.2020 о 19 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Клочківській, 250 в м. Харкові не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальних збитків. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , просить скасувати постанову та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує не відповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Разом з тим ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження судової постанови, оскільки він не був присутнім у судовому засіданні. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явився, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. Заслухавши захисника ОСОБА_1 адвоката Березовського Є.В., який вважав рішення суду правомірним, вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до висновку судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Федорченко В.І. за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 9720/12530 від 17.07.2020, в даній дорожній ситуації водій автомобіля Subaru Tribeka ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху, але дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам вищезазначених пунктів ПДР та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Також зазначено, що в даній дорожній ситуації водій Subaru Tribeka ОСОБА_2 міг виїжджати в ліву смугу руху при умові забезпечення безпеки дорожнього руху, а у разі перестроювання водій ОСОБА_2 повинен був дати дорогу транспортним засобам, зокрема водію автомобіля Wolkswagen Golf ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху. Також, експерт зазначає, що з причин вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання про відповідність дій водія ОСОБА_1 . Правилам дорожнього руху України, та чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду, та чи були в діях ОСОБА_1 невідповідності вимог Правил дорожнього руху України, що перебували у причинно-наслідковому зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, експертним шляхом, на даному етапі дослідження, не представляється можливим. Так, з огляду на матеріали справи, зокрема, на схему місця ДТП та відеозапис з камери нагляду, висновок експерта, суд першої інстанції встановив фактичні обставини ДТП та дійшов вірного висновку щодо відсутності в діях водія ОСОБА_1 порушення п. п. 2.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З такими висновками місцевого суду погоджується і суд апеляційної інстанції. Разом з тим, вимоги апеляційної скарги щодо встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності не узгоджується з вимогами ст. 247, ч. 1 ст. 284 КУпАП. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, з якого вбачається, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання винності особи, оскільки по своїй суті, є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення. З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення учасників ДТП до адміністративної відповідальності, апеляційний суд також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винність особи, а тому провадження у справі вірно закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції належним чином обґрунтованою та мотивованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає. Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_2 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.02.2020 року не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства, якщо вважає винним в ДТП і іншого її учасника. Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.09.2020 щодо закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко