Постанова 4824 № 756/1467/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/1467/21 Головуючий у І інстанції Андрейчук Т.В. Провадження №22-ц/824/8554/21 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 21 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні, УСТАНОВИВ: у лютому 2021 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №2-2420/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява обґрунтована тим, що 11 травня 2012 року заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі позовПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 65 600,06 грн. та судовий збір у розмірі 656,00 грн. 02 серпня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-16, згідно з умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило АТ «ОКСІ БАНК», зокрема своє право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 02 серпня 2019 року АТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене заявник просив замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у справі № 2-2420/2012 його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал». Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчом листі у справі №2-2420/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження по справі. Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.10.2019 року ТОВ «Вердікт Капітал» уже було відмовлено в задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником. Фактично ТОВ «Вердікт Капітал» повторно звернувся із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, з тих самих підстав. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання по розгляду апеляційної скарги заявник та інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомляли. Керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи було підтверджено факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке відступило право вимоги АТ «ОКСІ БАНК» до «Вердикт Капітал» на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 23 серпня 2019 року та підтверджено зарахування коштів на рахунок АТ «ОКСІ БАНК» в розмірі 4 659 955,00 грн., а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2012 року заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2-2420/2012 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 65 600,06 грн. та судовий збір у розмірі 656,00 грн (а. с. 1). 02 серпня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-16, згідно з умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило АТ «ОКСІ БАНК», зокрема своє право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (а. с. 34-41). Також 02 серпня 2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» своє право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 014/3847/73/53557 (а. с. 26-33). Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси. Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та у постанові Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 2-1216/09. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто,може бути проведена на будь-якій стадії процесу. З огляду на викладене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку із відмовою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про закриття провадження є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, враховуючи наступне. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. З матеріалів справи вбачається, що рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» набрало законної сили, тобто спір між сторонами вже вирішено, рішення суду перебуває на стадії виконання, тому підстав для застосування п.3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України немає, оскільки ТОВ «Вердикт Капітал» звернулись з заявою про заміну стягувача у даній справі, а не з позовною заявою з тим самим спором, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Процесуальний закон не обмежує особу у праві повторно звернутись із заявою про заміну сторони правонаступником. Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 48,177 ЦПК України є безпідставними, не спростовують правильні висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21 липня 2021 року. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Н.В. Ігнатченко