Постанова Київський апеляційний суд № 369/2008/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/8534/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2021року місто Київ справа № 369/2008/21 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 18 березня 2021 року про задоволення заяви про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Дубас Т.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про заборону будівництва будинків,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача, в якому просила: заборонити ОСОБА_1 будівництво зблокованих будинків на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613 по АДРЕСА_1 . Одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила: заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земельних та будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 . Обгрунтовуючи вказану заяву позивач посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3222481601:01:012:5443, яка розташована по АДРЕСА_1 . Вказувала, що на вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, в якому вона проживає довгий час. Зазначала, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2174 га, кадастровий номер 3222481601:01:012:0026, яка розташована по АДРЕСА_1 , тобто є її сусідом. Посилалась на те, що вподальшому ОСОБА_1 розділив вищезазначену земельну ділянку на дві земельні ділянки присвоївши їм кадастрові номери: 3222481601:01:012:5442 та 3222481601:01:012:5441. Вказувала, що розділивши земельну ділянку на дві земельних ділянки кадастрові номери новоутворених земельних ділянок 3222481601:01:012:5442, 3222481601:01:012:5441 відповідач отримав будівельні паспорти в секторі містобудування та архітектури на 2 будівлі 17-17/408 2020 року (3222481601:01:012:5442) та 17-17/409 (3222481601:01:012:5441), а також отримав повідомлення на початок будівельних робіт. Але обидва повідомлення про початок виконання будівельних робіт були видані на старі земельні ділянки КС051200720473 та КС051200720194. Зазначала, що в подальшому відповідач розділив вищезазначені земельні ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460; 3222481601:01:012:5459 3222481601:01:012:5457; 3222481601:01:012:5456 3222481601:01:012:5454; 3222481601:01:012:5453 3222481601:01:012:5450; 3222481601:01:012:5449 3222481601:01:012:5451; 3222481601:01:012:5618 3222481601:01:012:5616; 3222481601:01:012:5615 3222481601:01:012:5612; 3222481601:01:012:5613; 3222481601:01:012:5448. Посилалась на те, що на вищезгадані земельні ділянки вихідні дані для будівництва (будівельні паспорти, містобудівні умови) не отримувались. Вказувала, що площа вищезгаданих земельних ділянок складає від 0,0063 га (63 м.кв) до 0,0127 га (127 м.кв) відповідно до чинних «ДБН. Планування та забудова території Б.2.2-12:2019» мінімальна площа земельних ділянок, які надаються для індивідуальної забудови складає 150 кв.м для блокованої, і не менше 500 кв.м для індивідуальної забудови. Зазначала, що ширина вищезгаданих ділянок складає: у найвужчої - 4 метра, у найширшої - 10 метрів, що відповідно унеможливлює організацію протипожежних відстаней між будинками відповідно до п.15.2.2 табл. 15.2 «ДБН. Планування та забудова території Б.2.2-12:2019». Посилалась на те, що видані будівельні паспорти та повідомлення про початок будівництва припинили свою дію при поділі земельних ділянок, а відповідно нове будівництво являється незаконним. Вказувала, що зазначене будівництво розпочато у безпосередній близкості до належної їй земельної ділянки та інших мешканців. Даний факт підтверджується актом виносу меж в натуру та заявою Гатненської сільської ради до Києво-Святошинської місцевої прокуратури з якої вбачається, що представники ОСОБА_1 почали встановлювати паркан, лінія якого не відповідає історичним межам земельних ділянок сусідів, в зв`язку з чим на звернення позивача, було проведено винос меж земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:0038, 3222481601:01:012:5441, 3222481601:01:012:5442, 3222481601:01:012:5443, 3222481601:01:012:0050, 3222481601:01:012:0012 в натуру на місцевості та було виявлено невідповідність меж земельних ділянок, вказаних у Державному земельному кадастрі та фактичних (історичних) огорож на місцевості. Зазначала, що 27 листопада 2020 року на звернення Гатненської сільської ради надійшла відповідь з сектору містобудування та архітектури з наданням копій будівельних паспортів №17-17/408 2020 року, на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:012:5442 та №17-17/409 2020 року, на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:012:5441 в яких наявні порушення, а саме: будівельний паспорт №17-17/408 2020 року на схемі забудови земельної ділянки відступ від червоної лінії до запроектованої споруди складає 3 метри, вигрібна яма розташована в безпосередній близькості до суміжного домоволодіння, без зазначення відстаней, відсутні розміри запроектованого будівництва для ідентифікації відстаней до розміщення до суміжної земельної ділянки; будівельний паспорт №17-17/409 2020 року на схемі забудови земельної ділянки, вигрібна яма розташована в безпосередній близькості до суміжного домоволодіння, відсутні розміри запроектованого будівництва для ідентифікації відстаней до розміщення до суміжної земельної ділянки. Посилалась на те, що при будівництві зблокованих будинків порушуються і санітарні вимоги щодо каналізування, що призводить до критичного забруднення ґрунтових вод. Зазначала, що зазначене будівництво розпочато в порушення рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 грудня 2016 року №116, відповідно до якого на земельних ділянках в межах села Гатне заборонено будівництво багатоквартирних будинків у межах села Гатне, які згідно з Генеральним планом села Гатне віднесені до території індивідуальної садибної забудови та на земельних ділянках, які не забезпечені централізованим каналізуванням. Вказувала, що вона проживає на території індивідуальної садибної забудови, не забезпеченою централізованим каналізуванням, де, відповідно до зазначеного вище рішення сільради будівництво багатоквартирних будинків заборонено. Посилалась на те, що вона неодноразово зверталася до власника вищезазначених земельних ділянок для мирного вирішення даної проблеми але відповідачем її прохання були проігноровані. Зазначала, що відповідач продовжує здійснювати незаконне будівництво, а тому не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в подальшому, тому необхідно заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будь-яких земляних та будівельних робіт. Ухвалою Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 18 березня 2021 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земельних та будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що відповідач набув у приватну власність наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,1596 га, кадастровий номер 3222481601:01:012:5441, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка площею 0,0578 га, кадастровий номер 3222481601:01:012:5442, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказував, що в подальшому відповідач, маючи намір забудови вказаних земельних ділянок, отримав від Сектору містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної держаної адміністрації будівельні паспорти забудови земельних ділянок: будівельний паспорт №17-17/409 2020 року від 03 липня 2020 року на забудову земельної ділянки з кадастровий номер 3222481601:01:012:5441; будівельний паспорт №17-17/408 2020 року від 03 липня 2020 року на забудову земельної ділянки з кадастровий номер 3222481601:01:012:5442. Зазначав, що після отримання будівельних паспортів відповідач, на виконання пункту 5 та 13 Порядку виконання будівельних робіт, подав до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які були зареєстровані в Департаменті ДАБІ у Київській області за наступними реєстраційними номерами: реєстраційний номер повідомлення КС051200720473 стосовно будівництва на земельній ділянці кадастровий номер 3222481601:01:012:5442; реєстраційний номер повідомлення КС051200720194 стосовно будівництва на земельній ділянці кадастровий номер 3222481601:01:012:5441. Посилався на те, що відповідач здійснює будівельні роботи виключно відповідно до вимог діючого законодавства та на підставі документів, що дають право на виконання будівельний робіт. Натомість доводи позивача про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт видані на якісь інші земельні ділянки не відповідає дійсності. Вказував, що настання наслідків у вигляді припинення чинності повідомлення про початок виконання будівельних робіт в зв`язку з поділом земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво, чинним законодавством не передбачено, в зв`язку з чим Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на даний час чинні та зареєстровані у відповідності до положень діючого законодавства України. Зазначав, що жодною нормою чинного законодавства України, в тому числі Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки не передбачені такі правові наслідки, як припинення чинності будівельного паспорту. Посилався на те, що жодних порушень стосовно відступу від червоних ліній на схемі забудови в Будівельних паспортах не існує, відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Вказував, що на схемах забудови земельної ділянки будівельних паспортів №17-17/408 2020 року від 03 липня 2020 року та №17-17/409 2020 року від 03 липня 2020 року зазначена вся інформація, що вимагається вказаним вище Порядком, а тому твердження позивача про відсутність якоїсь інформації не відповідає дійсності. Крім того, схема розроблена в масштабі 1:500 через що, встановити відстані та місце розташування всіх об`єктів є можливим. Зазначав, що відповідачем здійснюється будівництво двох садибних будинків (індивідуальних) та господарських споруд на двох суміжних земельних ділянках, в зв`язку з чим жодних порушень з боку відповідача рішення Гатненської сільської ради від 27 грудня 2016 року №116 не існує. Посилався на те, що єдиним документом, що встановлює наявність або відсутність порушення містобудівного законодавства під час будівництва об`єктів є акт перевірки, в зв`язку з чим доводи позивача про наявність порушень, а також посилання на акти огляду не є підтвердженням та не можуть бути доказами порушень містобудівного законодавства в даній справі. Вказував, що обґрунтування суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в оскаржуваній ухвалі зводиться виключно до того, що суд встановлює співмірність заявлених позовних вимог заходам забезпечення позову. Суд не надає жодної оцінки доказам та обставинам справи, не встановлює, чи дійсно між сторонами виник спір, а також чи існує реальна загроза невиконання рішення суду та в чому вона полягає. Зазначав, що позивач в заяві про забезпечення позову не зазначив жодних пропозицій щодо зустрічного зобов`язання, а суд, не зважаючи на це, не повернув заяву, як того вимагає ч.10 ст.153 ЦПК України. Посилався на те, що не відповідач порушує вимоги добросусідства, а безпосередньо сама позивач, оскільки територія домоволодіння позивача частково зачіпає територію земельної ділянки відповідача, а саме паркан позивача розташований на земельній ділянці відповідача. Територія, яку самовільно за допомогою паркану зайняла позивач перевищує три метри по всій довжині земельної ділянки. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Від Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надійшла заява, в якій остання просила розглядати справу у відсутність її представника. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність третьої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для його задоволення. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Водночас загрози утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору. Відповідно до п.2 ч.1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Під час вирішення питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа повинна довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім цього, як роз'яснено судам Верховним Судом України у пункті 10 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а відповідач фактично не позбавлений користуватись спірним майном за винятком відчуження такого. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , звертаючись до суду з даним позовом просила заборонити ОСОБА_1 будівництво зблокованих будинків на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613 по АДРЕСА_1 . У заяві про забезпечення позову ОСОБА_3 просила заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земельних та будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 . Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підміняє собою рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_3 вид забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земельних та будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 є тотожним заявленим нею позовним вимогам про заборону ОСОБА_1 будівництво зблокованих будинків на вказаних земельних ділянках, що відповідно до положень ч.10 ст.150 ЦПК України є недопустимим, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги. Застосування судом таких заходів забезпечення позову, які за змістом є вирішенням спору по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. А відтак, виходячи з аналізу положень ч.10 ст.150 ЦПК України, в контексті обраногопозивачем способу захисту свого права та виду забезпечення позову, висновок судупершоїінстанцій про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земельних та будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222481601:01:012:5460, 3222481601:01:012:5459, 3222481601:01:012:5458, 3222481601:01:012:5457, 3222481601:01:012:5456, 3222481601:01:012:5455, 3222481601:01:012:5454, 3222481601:01:012:5453, 3222481601:01:012:5452, 3222481601:01:012:5450, 3222481601:01:012:5449, 3222481601:01:012:5448, 3222481601:01:012:5451, 3222481601:01:012:5618, 3222481601:01:012:5617, 3222481601:01:012:5616, 3222481601:01:012:5615, 3222481601:01:012:5614, 3222481601:01:012:5612, 3222481601:01:012:5613, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 є помилковим. А тому, забезпечуючи позов в такий спосіб, суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції того, що відповідач здійснює будівельні роботи відповідно до вимог діючого законодавства та на підставі документів, що дають право на виконання будівельний робіт, колегія суддів відхиляє, оскільки оцінка правомірності проведення будівельних робіт не надається під час розгляду заяви про забезпечення позову. З урахуванням наведеного, ухвала Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 18 березня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 18 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 21 липня 2021 року. Головуючий: Судді: