Постанова 4804 № 227/2142/21

Єдиний унікальний номер 227/2142/21 Номер провадження 22-ц/804/1921/21 Єдиний унікальний номер 227/2142/21 Головуючий у 1 інстанції Корнєєва В.В. Номер провадження 22-ц/804/1921/21 Доповідач Агєєв О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 227/2142/21 за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року про повернення позовної заяви у складі судді Корнєєвої В.В., - ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, в якому просив стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь позивача шкоду в розмірі 148 580,20 грн. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди - визнано неподаною та повернуто позивачу. Із вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В мотивування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушені гарантовані позивачу норми імперативного права. Суд не звернув уваги та порушив вимоги п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», ст. 2, п. 5, п. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.2, 4, 10, 11, ч.8 ст.43, ст.ст.189, 263 ЦПК України, ст.ст.3, 8, 9, 55 Конституції України. Зазначають, що фактично довільне застосування судом першої інстанції норм права, без врахування правових висновків Верховного Суду та невірне застосування норм процесуального права, обмежило право позивача на справедливе правосуддя та доступ до суду та обмежило у праві бути захищеним державою від свавілля державних органів, які обмежують гарантовані позивачу Конституцією України права та очікування сподівання, що закони у державі працюють на благо позивача та доводи позивача чують. Крім того, судом першої інстанції порушено гарантії позивача надані ст.6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Частиною 2 статті 369 ЦПК України передбачено розгляд апеляційних скарг на ухвалу суду, зокрема, про повернення позовної заяви, без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи, що в травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Добропільського ОУПФУ Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди (а.с.1-24). Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків та надано строк для їх усунення (а.с.27). Відповідно до довідки про доставку електронного листа, підписаної секретарем судового засідання Голомідовою К.А. , документ в електронному вигляді від 02.06.2021 року по справі номер 227/2142/21 надіслано 04.06.2021 року одержувачу на його електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки 04.06.2021 року о 14 годині 04 хвилини (а.с. 28). Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до Добропільського ОУПФУ Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, визнано неподаним та повернуто позивачу (а.с. 36-37). Постановляючи ухвалу про повернення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ухвали суду від 02.06.2021 року про залишення позовної заяви без руху не виконано. Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов цього висновку з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Судом встановлено, що ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору та ненадання позивачем до позовної заяви доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Вказана ухвала суду про залишення позову без руху надіслано секретарем судового засідання на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно з частинами 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Згідно з частинами 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Відповідно до частин 7-8 статті 177 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Підставою для повернення позовної заяви стало недодержання вимог, викладених у ст.175 і 177 ЦПК України та не усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 02 червня 2021 року про залишення позову без руху. Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам закону, оскільки не містить обґрунтувань щодо недоліків, спростовується наявними в матеріалах справи даними, які підтверджують і були усунені так і тих які нібито позивач не усунув, а також в чому полягає перешкода у відкритті провадження у справі. Залишаючи позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору, суд першої інстанції не звернув уваги на доводи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір». Крім того, залишаючи позовну заяву без руху з підстав ненадання позивачем до позовної заяви доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, суд першої інстанції не приділив уваги, наданим позивачем разом з позовом та на виконання ухвали суду, докази направлення на адресу сторін позову листа з описом та роздруківку з електронної пошти, яка підтверджує факт направлення. Також, зі змісту позовної заяви та заяви про усунення її недоліків вбачається, що позивачем визначені обставини, якими він обґрунтовує зміст своїх вимог та суть порушеного права. До заяви додані відповідні докази на їх підтвердження. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року). Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, що стало перепоною в реалізації позивачем права доступу до суду. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року задовольнити. Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 липня 2021 року. Судді: