Ухвала КАС ВС № 9901/279/21

УХВАЛА 20 липня 2021 року Київ справа №9901/279/21 адміністративне провадження №П/9901/279/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: Громадянин ОСОБА_1 (далі - позивач) 15.07.2020 подав безпосередньо до Верховного Суду як суду першої інстанції позов, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Президента України (далі - відповідач) щодо не видання указів про звільнення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з посад членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), оскільки така бездіяльність порушує його права як споживача послуг з енергопостачання; зобов`язати Президента України вчинити дії щодо видання указів про звільнення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з посад членів НКРЕКП. Вимоги щодо змісту позовної заяви та перелік документів, які додаються до позовної заяви, встановлені нормами статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Так, відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Під змістом позовних вимог розуміється, в тому числі, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульовано чітко і зрозуміло, а обставини, які викладаються в позовній заяві, мають бути конкретними і обґрунтовувати позовні вимоги. Тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Частиною першою статті 2 КАС встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України встановлені статтею 266 КАС, відповідно до пункту 2 частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати дії чи бездіяльність Президента України протиправними й зобов`язати його вчинити певні дії. Зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, визнаною судом протиправною. При цьому судовому захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Компетенція суду щодо відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах стосується конкретних правовідносин, стосовно прав і обов`язків сторін в яких виник спір, який підлягає судовому розгляду, а не сфери публічних правовідносин в цілому. Статтею 102 Конституції України визначено, що Президент України є главою Держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Повноваження Президента України визначені в статті 106 Конституції України, інші законодавчі акти не можуть встановлювати додаткові права чи обов`язки Президента України. На цю обставину неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях (рішення від 10.04.2003 №7-рп/2003, від 07.04.2004 №9-рп/2004, від 16.05.2007 №1-рп/2007). ОСОБА_1 визначив відповідачем за своїм позовом Президента України ОСОБА_6 . Предметом оскарження, відповідно до позовної заяви, є бездіяльність, яка полягає в тому, що Президент України не видав укази про звільнення членів НКРЕКП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із займаних посад, як таких, що були призначені на ці посади тимчасово (не більш як на три місяці) згідно з Указами Президента України від 29.10.2019 №780/2019, №781/2019, №782/2019, №783/2019 відповідно до пункту 3-1 розділу IV ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII. Позивач посилається на те, що наслідком такої бездіяльності Президента України та продовження здійснення зазначеними особами повноважень у складі НКРЕКП як колегіального органу, до компетенції якого віднесено державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, стало запровадження нових цін і тарифів (їх підвищення) на комунальні послуги, що порушує його права у соціальній сфері. Проте, в позовній заяві ОСОБА_1 не викладено обставин щодо порушення його прав, свобод чи інтересів саме Президентом України; позовна заява не містить доводів щодо протиправної поведінки Президента України ОСОБА_6 під час здійснення владних управлінських функцій власне щодо позивача. Заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права стосується спонукання Президента України до видачі указу як індивідуального акта, розрахованого на персональне (індивідуальне) застосування, відносно осіб, які не є суб`єктами публічних правовідносин між позивачем та Президентом України. Про наявність таких правовідносин, в яких Президентом України при виконанні владних управлінських функцій щодо позивача порушені його права, свободи або інтереси, в позовній заяві не зазначено. Враховуючи викладене вище, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС щодо змісту позовної заяви. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України ''Про судовий збір'' (у редакції, чинній на час подання позову; далі - так само) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої цієї статті за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270 грн. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання адміністративного позову немайнового характеру (таким позовом є і позов ОСОБА_1 ) становить 908 грн (2270 грн х 0,4). Позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а його доводи щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, зважаючи на предмет позову (в обґрунтування цього доводу позивач посилається на те, що він є споживачем комунальних послуг і звертається до суду за захистом своїх соціальних прав) не відповідають нормам статей 5 та 8 Закону України ''Про судовий збір''. Так, відповідно до положень частин першої та другої статті 8 цього Закону підставою для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору чи зменшення розмір судового збору за рішенням суду може бути майновий стан особи. Позивач у позові не зазначає, що входить до переліку осіб, які згідно зі статтею Закону України ''Про судовий збір'' звільнені від сплати судового збору, так само, як і не посилається на наявність у нього визначеної статтею 8 цього Закону підстави для звільнення його від сплати судового збору. Також, частиною дев`ятою статті 161 КАС встановлено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Відповідно до частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувана ним бездіяльність Президента України є триваючим правопорушенням, але не зазначає, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів внаслідок зазначеної бездіяльності. Відповідно до положень частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи наведене, позовна заява ОСОБА_1 залишається без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали, впродовж якого позивач вправі надати/надіслати суду: позовну заяву із зазначенням обґрунтування порушення його прав (інтересів) внаслідок бездіяльності Президента України, яку він оскаржує, дати, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів внаслідок оскаржуваної бездіяльності, та документ про сплату судового збору в розмірі 908 грн. Керуючись статтями 19, 22, 122, 160, 161, 169, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Роз`яснити, що в разі якщо недоліки в позовній заяві не будуть усунуті протягом встановленого строку, позовна заява підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. ........................... Є.А. Усенко, Суддя Верховного Суду