Ухвала КАС ВС № 200/7482/20-а

УХВАЛА 21 липня 2021 року м. Київ справа № 200/7482/20-а адміністративне провадження № К/9901/26304/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ НП в Національної поліції в Донецькій області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення ним відомостей до наказу від 30 липня 2016 року №27о/с дек щодо нарахування та виплати йому грошової компенсації за невикористані дні додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, у кількості 14 календарних днів (діб) за 2016 рік та зобов`язати відповідача унести відповідні зміни до цього наказу; зобов`язати ГУ НП в Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити йому таку грошову компенсацію, виходячи з грошового забезпечення станом на день його звільнення з поліції; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, а саме: з листопада 2015 року по січень 2016 рік (включно), з лютого 2016 року по липень 2017 рік (частково); Стягнути з відповідача таку заборгованість у сумі 13778,85 грн; визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати йому компенсації (грошового забезпечення) за службу у нічний час за періоди 2015 - 2016 роки та стягнути з відповідача невиплачені суми у розмірі 3116,48 грн; визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з листопад 2015 по липень 2016 року (включно) та стягнути невиплачені суми; зобов`язати ГУ НП в Донецькій області перерахувати одноразову грошову допомогу при звільненні із розрахунку суми грошового забезпечення на день звільнення у розмірі 8736,07 грн та доплатити йому одноразову грошову допомогу, відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 за 11 років; визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення з нього військового збору та стягнути з ГУ НП в Донецькій області такий збір у сумі 1738,93 грн; стягнути з відповідача на його користь кошти за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 469596,30 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Донецькій області щодо невнесення відомостей до наказу від 30 липня 2016 року №27 о/с дск в частині нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткові відпустки як учаснику бойових дій, у кількості 14 календарних днів (діб) за 2016 рік. Зобов`язано ГУ НП в Донецькій області унести зміни до наказу від 30 липня 2016 року №27 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши відомості про невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій, із збереженням заробітної плати у кількості 14 календарних днів (діб) за 2016 рік. Зобов`язано ГУ НП в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій, у кількості 14 календарних днів (діб) за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 з поліції. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з листопад 2015 по липень 2016 року (включно). Зобов`язано ГУ НП в Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 не виплачену індексацію грошового забезпечення, період часу з листопада 2015 по липень 2016 року (включно). Стягнути з ГУ НП в Донецькій області на користь позивача кошти за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3000,00 гривень. У задоволенні іншої частині позову відмовлено. Предметом спору у цій справі бездіяльність органу поліції щодо проведення розрахунків при звільненні, стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку за період затримки таких виплат. 14 липня 2021 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в частині відмови в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення та задовольнити позов в повному обсязі. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на суспільний інтерес та винятковість справи, зазначає, що вона стосується його права власності та соціальних прав гарантованих державою (пенсія та виплати передбачених законодавством). «Крім цього скарга стосується питань права КЗпП та норм права щодо складових стажу, обчислення стажу як у пільговому обчислені так і у календарному, вислуги років фундаментальне значення для формування єдиної прав практики». Верховний Суд відхиляє такі аргументи заявника, ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає винятковість цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права. Лише загальні посилання на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норм Кодексу законів про працю України, за відсутності обгрунтованих мотивів, не свідчить про наявність підстав для перегляду цієї справи Верховним Судом. Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, переоцінки доказів та неповного з`ясування ними обставин справи. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а заявник обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, які заявник не зазначив, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Р. Радишевська