Постанова 4856 № 560/3141/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3141/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 20 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., представників позивача, відповідача,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницька міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, треті особи - Хмельницька міська рада, ОСОБА_2 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №151-1303 від 28.03.2016 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1011477-1303 від 20.04.2017 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №611007-5805-2225 від 10.03.2020 року. В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача надав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду. В обгрунтування клопотання вказував, що для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань, встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначав, що грошове зобов`язання з орендної плати: - за 2016 рік сплачено позивачем 03.11.2016 р. в розмірі 93453,17 грн.; - за 2017 рік сплачено позивачем 23.08.2017 р. в розмірі 99060,36 грн.; - за 2018 рік сплачено позивачем 05.10.2018 р. в розмірі 50000,00 грн. та 21.12.2018 р. в розмірі 49060,36 грн.; - за 2019 рік сплачено позивачем 30.08.2019 р. в розмірі 98019,78 грн. Вважає, що позивачу було відомо про нарахування йому податкового зобов`язання з орендної плати (яке він самостійно сплачував) і ще у 2016 році він повинен був дізнатись про порушення його прав, якщо вважав, що нарахування здійснювалось неправомірно. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №151-1303 від 28.03.2016 року, №1011477-1303 від 20.04.2017 року, №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року, №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року залишено без розгляду. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на розгляд суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що про порушення своїх прав дізнався у жовті 2020 року з відповіді ДПС на адвокатський запит, тому посилаючись на положення ч.2 ст.122 КАС України просив задовольнити апеляційну скаргу. 16 липня 2021 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача, в якому він просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суд залишити без змін. Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів (податкових органів), є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається. Згідно з нормами пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено. Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що норма п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті. Колегія зауважує, що з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 18010900 грошове зобов`язання з орендної плати вбачається, що грошове зобов`язання з орендної плати: - за 2016 рік сплачено позивачем 03.11.2016 р. в розмірі 93453,17 грн.; - за 2017 рік сплачено позивачем 23.08.2017 р. в розмірі 99060,36 грн.; - за 2018 рік сплачено позивачем 05.10.2018 р. в розмірі 50000,00 грн. та 21.12.2018 р. в розмірі 49060,36 грн.; - за 2019 рік сплачено позивачем 30.08.2019 р. в розмірі 98019,78 грн. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачу було відомо про нарахування йому податкового зобов`язання з орендної плати, яке він самостійно сплачував. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає посилання позивача в апеляційній скарзі, що податкові повідомлення-рішення від 28.03.2016 року, від 20.04.2017 року, від 06.04.2018 року, від 07.03.2019 року від органів ДПС він не отримував, копії вказаних повідомлень-рішень були отримані у вересні 2020 року його адвокатом на адвокатський запит - безпідставними. Водночас, з матеріалів справи встановлено, що до суду з позовом позивач звернувся лише 19.03.2021 (відповідно до відмітки на конверті, у якому надіслано позовну заяву), тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №151-1303 від 28.03.2016 року, №1011477-1303 від 20.04.2017 року, №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року, №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, визначеного ч.2 ст.122 КАС України. Так, положеннями ст.123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду. Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи зазначені вище обставини справи та положення чинного законодавства колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним рішення суду першої інстанції про залишення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №151-1303 від 28.03.2016 року, №1011477-1303 від 20.04.2017 року, №437833-1305-2225 від 06.04.2018 року, №411101-5806-2225 від 07.03.2019 року без розгляду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 20 липня 2021 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.