Постанова 4855 № 810/264/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/264/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від "31" липня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А: ТОВ "Сільпо-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2017 №UA125220/2017/010041/2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем було визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації від 07.07.2017 № UА125220/2017/706271, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товару: №UA125220/2017/010041/2 від 18.07.2017, у зв`язку із безпідставністю його прийняття. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволені позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 27 травня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 у даній справі скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Сільпо-Фуд" зареєстрований в якості юридичної особи 05.08.2016 за адресою: 02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Бутлерова, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 17.11.2016 між позивачем та AIMON GROUP LIMITED, Китай (постачальник), було укладено контракт купівлі-продажу товарів №1500 (далі - контракт № 1500). Відповідно до п. 1.1 даного контракту, на умовах визначених цим Контрактом, постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупця продукцію, в асортименті, кількості та за ціною, що визначені в виставлених постачальником інвойсах, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити поставлений товар. 07.07.2017 позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію (далі-ЕМД) на товари: «№1 Посуд столовий/кухонний, з кам`яної кераміки, що містить на своїй поверхні глазурування/покриття: -арт.701413 Тарілка обідня 25,6 см. - 1350 шт.; -арт.701417 Тарілка обідня 25,6 см. - 1746 см.; -арт.668008 Тарілка 21,2 см. - 960 шт.; -арт.668009 Миска 14,8 см - 960 шт.; -арт.668010 Миска 19,8 см. - 360 шт.; -арт.668011 Чашка 360 мл. - 1440 шт.; -арт.668012 Тарілка обідня 27,2 см. - 480 шт.; -арт.668013 Тарілка 21,2 см. - 480 шт.; -арт.668014 Миска 14,8 см. - 480 шт.; -арт.668015 Миска 19,8 см. - 1680 шт.; - арт.668016 Чашка 360 мл. - 1440 шт.; -арт.668019 Миска 14,8 см. - 960 шт.; -арт.668020 Миска 19,8 см. - 960 шт.; -арт.668021 Чашка 360 мл. - 1440 шт.;-арт.668023 Тарілка 21,2 см. - 480 шт.; -арт.668025 Миска 19,8 см. - 960 шт.; -арт.701429 Чашка 8,5x9 см. - 4068 шт. Виробник: ХЖС (ШЕньчжень) Ко.,Лімітед. Країна виробництва: CN. Зазначеній ЕМД було присвоєно №UA125220/2017/706271; №2 Посуд столовий глазурований, виготовлений з кераміки, показники матеріалу кераміки характерні для фаянсу/тонкої кераміки: -арт.701410 Тарілка 18,9 см. - 2376 шт.; - арт.701421 Тарілка обідня 25,6 см. - 288 шт.; -арт.701422 Тарілка 20 см. - 144 шт.; - арт.701423 Супниця 20,7 см. - 324 шт.; -арт.701424 Кружка 480 мл. - 324 шт.; -арт.701425 Тарілка обідня 25,6 см. - 288 шт.; -арт.701426 Тарілка 20 см. - 612 шт.; -арт.701427 Супниця 20,7 см. - 756 шт.; -арт.701428 Кружка 480 мл. - 288 шт.; -арт.701430 Миска 17x4 см. - 6120 шт.; -арт. 701431 Миска 13,8x3,7 см. -4752 шт.; -арт.701432 Чашка 8,3x10,5 см. 6048 шт. Виробник: ХЖС (ШЕньчжень) Ко.,Лімітед. Країна виробництва: CN. Зазначеній ЕМД було присвоєно №UA 125220/2017/706271; №3 Посуд столовий глазурований, виготовлений з кераміки, показники матеріалу кераміки не характерні для фарфору, грубої, кам`яної, фаянку/тонкої кераміки: - арт.701411 Миска 14,6 см. - 1548 шт.; -арт.701412 Кружка 400 мл. - 360 шт.; -арт.701414 Тарілка 18,9 см. - 1656 шт.; -арт.701415 Миска 14,6 см. - 1800 шт.; -арт.701416 Кружка 400мл. - 1800 шт.; -арт.701418 Тарілка 18,9 см. - 360 шт.; -арт.701419 Миска 14,6 см. - 2196 шт.; -арт.701420 Кружка 400мл. - 1080 шт. Виробник: ХЖС (ШЕньчжень) Ко.,Лімітед. Країна виробництва: CN. Зазначеній ЕМД було присвоєно №UA125220/2017/706271.» Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту). До митної декларації 07.07.2017 №UA 125220/2017/706271 позивач подав такі документи: пакувальний лист (0271); інвойс (0380); коносамент (0705); міжнародна автомобільна накладна (CMR) (0730); декларація про походження товару (0861); висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (1701); бухгалтерський документ, що підтверджує вартість транспортування (3007); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (3016); некласифікований документ, що підтверджує заявлену митну вартість (прайс-лист) (3022); страховий поліс (3530); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів (4100); договір страхування (4200); договір про перевезення (4301); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідєміологічцого,- кднтр товару (5501); інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503); лист про помилку (9000); лист (9000); прайс лист (9000); комерційна пропозиція (9000); акт про взяття проб (зразків) товарів (9107). 07.07.2017 відповідач направив електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме: оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює та додатки (специфікації) до нього; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до листа вих. № 952 позивач надав такі документи: прайс-лист б/н від 30.03.2017; комерційну пропозицію № 31/03/2017 від 31.03.2017; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями № Ц-604 від 17.07.2017. оригінал контакту №1500 від 17.11.2016. інвойс №FZAMC 17022А від 31.03.2017. Крім того, в даному листі, позивач зазначає, що інші документи на даний момент не має можливості надати. Митний орган прийняв рішення №UА125220/2017/010041/2 від 18.07.2017 (поставка 1500_97-2) про коригування митної вартості товару, яким митна вартість товару була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 154977,17 грн. Митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 154 977,17грн. З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію від 30.03.2017 №UA 125220/2017/702908. Відповідач прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію. Після винесення оскаржуваного рішень позивач звернувся до Митного органу із заявами про скасування рішень про коригування митної вартості товару, до яких були додані додаткові документи, що підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару: Заява від 04.10.2017 № УРБ 10/14-3982; Разом із Заявою від 04.10.2017 № УРБ 10/14-3982 подані додаткові документи: копія п/д №2125 від 21.08.2017 (оплата товару) копія інвойсу №FZAMC 17043 від (даний інвойс не стосується даної поставки, але вказаний в платіжному дорученні); копія п/д №3869287 від 10.05.2017 (оплата перевезення); копія акт виконаних робіт по договору перевезення № UAIM0286033 від 03.05.2017; копія рахунку морського перевізника № UAIM0286033 від 03.05.2017. Відповідач прийняв рішення №8347/4/10-70-64-47 від 19.10.17 про відмову у скасуванні рішень про коригування митної вартості товару. Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості від 18.07.2017 № UA125220/2017/010041/2, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Норми ч. 1 ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Приписи ч. 1 ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій та шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України). Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Приписами ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно ч. 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Отже, єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України. Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача про те, що в контракті, на підставі якого позивачем імпортувався товар, вказано сертифікат про походження форми EUR-1, що застосовується лише для товарів країн ЄС, а не Китаю, що стало однією з підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості, є необґрунтованими, оскільки такі положення контракту жодним чином не впливають на правильність визначення позивачем митної вартості імпортованої продукції за ціною контракту, тим більше, з урахуванням того, що митному органу було надано сертифікат походження такого товару саме з Китаю. Крім того, слід зазначити про те, що сертифікат про походження товару форми EUR-1 є документом, призначеним для застосування до товарних тарифів преференцій, але у даному випадку преференції не застосовувалися, що також вказує на безпідставність зазначених доводів митного органу і дослідження поданих позивачем документів при здійсненні митних формальностей. Посилання відповідача на те, що у розділі 11 контракту відсутні зразки факсимільних підписів, а також, що відбитки печаток знаходяться на іншому аркуші і що підпис покупця має різні форми на українській та англійській версіях контракту також жодним чином не спростовують правильності визначення позивачем заявленої митної вартості за першим методом. Крім того, я встановлено судом першої інстанції, позивачем на вимогу митного органу подавався оригінал вказаного контракту, тобто відповідач мав реальну можливість встановити автентичність поданих декларантом документів і звірити їх з оригіналом. Твердження відповідача про те, що при складанні експертного висновку від 17.07.2017 № Ц-604 використовувалися документи, що мають розбіжності та не містять достовірних і об`єктивних даних, апеляційний суд також вважає такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості, оскілки становлять лише суб`єктивні судження за відсутності жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73 74 КАС України доказів, зокрема недійсності даного експертного висновку. Доводи відповідача про те, що поданий позивачем прайс-лист складений безпосередньо його контрагентом, а не товаровиробником, є безпідставними, оскільки імпортування товару здійснювалося позивачем саме на підставі правовідносин з його контрагентом, а не з товаровиробником, тож такі обставини не можуть слугувати підставою для коригування заявленої митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 803/407/16. Посилання відповідача на розбіжності у договорі перевезення також не спростовують правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною контракту, оскільки витрати на перевезення підтвердженні. Доводи відповідача про те, що позивачем не було надано митну декларацію країни відправлення, у сукупності з викладеним не спростовують правильності визначення митної вартості позивачем, оскільки вона повністю підтверджувалася поданими ним при проходженні митних формальностей документами. При цьому суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості. Крім того, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість, зокрема й в інвойсі. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 р. по справі № 809/1884/16. Таки чином, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення про коригування митної вартості товару від 18.07.2017 № UА125220/2017/010041/2 є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від "31" липня 2018 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2021 року. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків