Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4497/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4497/21 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2021 №951060840927, яким позивачу ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії та зменшено її до рівня 50% заробітної плати грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.02.2021 року № 2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій щодо судді у відставці ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утриманні судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 90% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24 липня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене, судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування позову зазначалось, що позивач звільнений з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку із виходом у відставку. При цьому, стаж роботи позивача на посаді судді складає 33 роки 8 місяців та 9 днів, а розмір довічного грошового утримання позивача з 03 червня 2013 року повинен становити 90% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді. Позивач зазначає, що саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VІІІ, а тому, перерахунок довічного грошового утримання позивача та повторне зменшення його до рівня 50 % грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді з 19 лютого 2020 року є незаконним. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одеса, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 17.02.2021 № 951060840927, яким позивачу було здійснено перерахунок пенсії та зменшено її до рівня 50% заробітної плати грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 25.02.2021 року №2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій щодо судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утриманні судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 76% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, Головним управління ПФУ в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що рішенням від 17.02.2021 року №951060840927 відповідачу здійснен перерахунок пенсії із 50% заробітної плати, отже виникла переплата пенсії за період 01.01.2021 року по 28.02.2021 року, про що, Головним управлінням винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 25.02.2021 року. В даному випадку, переплата виникла через рахункову помилку Головного управління, а саме через невірне застосування відсотку, який використовується про розрахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, а отже не вірно визначено середньомісячний заробіток, що призвело до необґрунтованого збільшення пенсії позивача. Таким чином, на думку апелянта, у зв`язку із вищезазначеною помилкою, позивачу було переплачено пенсію, а тому переплачені кошти підлягають обов`язковому поверненню згідно ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, апелянт зазначив, що трудовий стаж позивача складає повних 19 років, отже розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен складати 50% суддівської винагороди. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, шо доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційна скарга задовонню не підлягає. Крім того, позивач просить змінити рішення суду першої інстанції, а саме, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року, встановивши його у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області, оскільки на момент виходу позивача у відставку за чинним на той час Закон України «Про судоустрій і статус суддів» розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача був обрахований як 90% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Тому, до позивача не може бути застосоване положення ч.3 ст. 142 ЗУ №1402-VIII, яке погіршує становище судді у відставці шляхом зменшення відсотку щомісячного довічного грошового утримання. Також, апелянтом надано до суду заяву про виправлення описки в апеляційній скарзі із вірним зазначенням в прохальній частині апеляційної скарги даних позивача, номеру справи та дати рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з посади судді Господарського суду Одеської області згідно постанови Верховної Ради України № 2864-VI від 23.12.2010 року у зв`язку з поданням заяви про відставку. З 01.02.2012 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання. Відповідно до розпорядження Управління ПФУ у Київському районі №840927 від 07.05.2015 року позивачу здійснено перерахунок довічного грошового утримання з 01.03.2014 року з розрахунку 90% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді у сумі 17549 грн. 10 коп. 11.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020. Рішенням від 12.03.2020 року №840927 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі того, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного суду від 18.02.2020 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року по справі № 420/3264/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951060840927 від 15.05.2020 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судці у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 76% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області №08-29/1257/2020 від 26.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 24.07.2020 року Господарським судом Одеської області видано ОСОБА_1 оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 08-29/6199/2020. 25.08.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, надавши відповідачу оригінал довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 року. Рішенням від 25.08.2020 року № 840927 пенсійний орган відмовив у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус судців». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року по справі № 420/9118/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 840927 від 25.08.2020р. про відмову у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці та здійснити його виплату з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19.02.2020 р. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2021 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та зменшено її до рівня 50% заробітної плати грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді. 25 лютого 2021 року пенсійним органом прийнято рішення № 2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1 . Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою застосування саме 50% під час перерахунку пенсії позивачу стало те, що відповідач вважає, що стаж позивача на посаді судді складає 19 років 2 місяці 22 дні. Проте, судом першої інстанції встановлено, що постановою Київського районного суду міста Одеси від у справі №520/12491/13-а, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/3264/20 та рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/9118/20 встановлено, що стаж роботи позивача складає - 33 роки 8 місяців та 9 днів, у зв`язку з чим щомісячне довічне грошове утримання позивача має складати 76 відсотків суддівської винагороди судді. Таким чином, з метою належного захисту прав позивача суд дійшов висновку про зобов`язазання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утриманні судді у відставці позивача, починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 76% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії). Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ст.130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. 02.06.2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII та новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII (далі Закон від 02.06.2016 або Закон №1402-VIII), які набрали чинності 30.09.2016 року. Відповідно до ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Частиною 1 ст.142 Закону №1402-VIII, визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.5 ст.142 Закону №1402-VIII). Згідно з ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2 ст.135 Закону №1402-VIII). Частина 3 цієї ж статті встановлює базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, зокрема для судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII). Аналіз норм діючого законодавства України, що регулює питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці дозволяє суду дійти висновку про те, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування. Неможливо звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, і відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (рішення від 24.06.1999 року №6-рп/99, від 20.03.2002 року №5-рп/2002; від 01.12.2004 року №19-рп/2004; від 11.10.2005 року №8-рп/2005; від 18.06.2007 року №4-рп/2007; від 22.05.2008 року №10-рп/2008; рішення №3-рп/2013 від 03.06.2013 року, від 08.06.2016 року №4-рп/2016; від 27.02.2018 року № 1-р/2018). Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді. Водночас, у Розділі XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівського винагороди та, відповідно, розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. А саме п.25 передбачає, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Так, ч.3. ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI (Закон втратив чинність, крім положень, зазначених у п.п.7, 23, 25, 36 розділу XII Закону №1402-VIII від 02.06.2016, на підставі Закону №1402-VIII) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат" (ч.3 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року з урахуванням Рішення КСУ №11-р/2018 від 04.12.2018 року). При цьому, посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1 (п.1 ч.4 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року). Аналіз п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення дозволяє виділити дві категорії суддів з різними умовами отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: (а) судді, які: пройшли кваліфікаційне оцінювання; за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після 30.09.2016; пропрацювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. На цих суддів поширюється дія Закону від 02.06.2016 і вони мають право (набудуть після настання усіх передбачених Законом умов) на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років додатково два відсотки грошового утримання судді. (б) судді, які вийшли у відставку після набрання чинності Законом від 02.06.2016 року, тобто після 30.09.2016 року. Для цих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону від 07.07.2010 року. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Фактично розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Разом з тим, суд враховує, що Рішенням КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020 року положення п.25 розділу ХІІ Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). При цьому КСУ вказав, що запровадження згідно із положеннями п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч.1 ст.126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Частиною 2 ст.152 Конституції України закріплено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що положення Закону №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (опубліковано в Офіційному віснику України від 24.03.2020 - 2020 р., № 23, стор.306, стаття 901). Отже, з дня ухвалення КСУ рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність права ОСОБА_1 на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За правилами ст. 142 Закону №1402-УІІІ розрахунковою величиною, якої є прожитковий мінімум, для призначення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідно мати 20 років обов`язкового стажу, що надає право на 50% від суддівської винагороди діючого судді, та 20 років додаткового стажу для отримання 90% від суддівської винагороди діючого судді, всього 40 років. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Господарського суду Одеської області №08-29/6199/2020 від 24.07.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 134002,50 грн. (а.с. 15). Між тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, який обрахований в розмірі 50% від грошового утримання діючого судді (а.с.162). Підставою застосування саме 50% під час перерахунку пенсії позивачу стало те, що відповідач вважає, що стаж позивача на посаді судді складає 19 років 2 місяці 22 дні. Проте, колегія суддів звертає увагу, що постановою Київського районного суду міста Одеси від 14.10.2013 року по справі №520/12491/13-а та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2020 року № 420/3264/20 та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.20210 по справі № 420/9118/20 судами встановлено стаж роботи судді ОСОБА_1 - 33 роки 8 місяців та 9 днів. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів не приймає доводи апелянта про відсутність необхідного стажу у позивача та посилання Пенсійного фонду на те, що рішеннями суду не було зобов`язано зарахувати позивачу стаж роботи 33 роки 8 місяців 9 днів, оскільки зазначене спростовано зазначеними рішеннями суддів. В свою чергу колегія суддів втановила, що відповідачем вже після відкриття Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі №420/3264/20 було прийнято рішення №951060840927 від 15.05.2020 року яким протиправно зменшено стаж роботи на посаді судді з 33 років 8 місяців та 9 днів до 19 років 2 місяці 22 днів, тобто зазначене спростовує доводи відповідача про відсутність такого сажу, оскільки сам відповідач рахував такий стаж позивача на виконання рішень суду - 33 роки 8 місяців 9 днів. Також судом встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі № 420/3264/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951060840927 від 15.05.2020 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судці у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 76% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області №08-29/1257/2020 від 26.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таким чинном, колегія суддів зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2021р. №951060840927, яким позивачу ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії та зменшено її до рівня 50% заробітної плати грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді є протиправним та вірно скасовано судом першої інстанції. Щодо доводів позивача про наявність у нього права на перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 90 % слід зазначити наступне. На момент виходу позивача у відставку, право на відставку надавав обов`язковий судовий стаж 20 років у розмірі 80 % від суддівської винагороди діючого судді на період відставки, обчисленої із розміру мінімальної заробітної плати на той час - 10 мінімальних заробітних плат, а право на отримання 90% від суддівської винагороди надавав додатковий стаж 5 років (2% за кожний повний рік роботи), всього - 25 років. Разом з тим, зі зміною базової величини з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум та відсотків, що враховуються за наявністю обов`язкового стажу на відставку, на підставі ст. 142 Закону №1402 -VIII, врахуванню підлягають: при стажі роботи на посаді судді 20 років - 50 відсотків від суддівської винагороди діючого судді; при роботі на посаді судді понад 20 років - два відсотка за кожний повний рік роботи. Колегія суддів зазначає, що базовими розрахунковими величинами для визначення права на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання діючого судді та його перерахунки судді у відставці згідно частині 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій України і статус суддів» № 1402 - VIII є судовий стаж та прожитковий мінімум в кратному обчисленні, тому саме з цих базових величин необхідно виходити при здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання судці у відставці. Конституційний Суд України в своїх рішеннях постійно підкреслює, зокрема, в рішенні від 19.11.2013 року справа № 1-1/20133 те, шо відставка судді є особливою формою звільнення з посади, яка обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді (п. 3.1. зазначеного рішення). Судовий стаж є основоположною, постійною і незмінною величиною, та має відповідати (кореспондувати) принципу правової визначеності, а саме: передбачуваності дій законодавця, якості та чіткості закону, стабільності у правовій системі і судовій практиці, що є основним елементом верховенства права. Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.06.2018 р. у справі 9901/382/18 зазначила, що на день набрання чинності вказаним Законом №2453-VI діяла ст. 43 Закону Україні від 15.12.1992року №2862- XII «Про статус суддів», положеннями частин першої та четвертої якої передбачалося, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, мав право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку із закінченням строку повноважень. На час набрання чинності Закону №2453-VI діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів». Згідно з підпунктом 3-1 пункту 3 цієї постанови до стажу роботи, який надав судді право на відставку, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховувався, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. На день набрання чинності згаданим Законом діяла стаття 43 Закону «Про статус суддів», положеннями частин першої та четвертої якої передбачалося, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, мав право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку із закінченням строку повноважень. До стажу роботи, що давала право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховувався також час роботи на посадах суд дів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років (з урахуванням змін, унесених Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів»). Беручи до уваги, що судовий стаж як на період відставки, так і на період перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, є незмінною величиною, то як вже зазначалось вище, стаж роботи позивача - судді ОСОБА_1 складає 33 роки 8 місяців та 9 днів. Отже, з урахуванням вказаних вище приписів ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання позивача має складати 76 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50%+13х2 (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років)). При цьому колегія суддів зазначає, що визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII (50 і більше) не призводить до порушення ст. 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання позивача, визначеного на підставі норм Закону №1402-VIII, є більшим, ніж розмір його довічного грошового утримання, визначеного на підставі Закону від 07.07.2010 №2453-VI, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утриманні позивачу у розмірі 76 %. Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України. Також, вірним є висновок суду першої інстанції про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.02.2021 року № 2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій щодо судді у відставці ОСОБА_1 , оскільки таке рішення прийняте на підставі рішення від 17.02.2021 року №951060840927, яке скасовано судом у цій справі. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року залишити без змін. Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець