LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854522/4030/21

від 20.07.2021 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/4030/21 Головуючий в 1 інстанції: Кузнецова В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д.. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С. апелянта - ОСОБА_1 представника апелянта адвоката Янковського Р.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: 05.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, в якому просив: - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000317 від 24 лютого 2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а до відповідальності він притягнутий без достатніх правових підстав. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неврахування судом першої інстанції факту відсутності в одного із інспекторів перевірки службового посвідчення, що не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції . Вказав апелянт також на ненадання судом першої інстанції оцінки доводам, викладеним в позовній заяві. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сою» (ЄДРПОУ 30586931) відноситься до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, видами діяльності відповідно до КВЕД є збирання безпечних відходів, збирання небезпечних відходів, оброблення та видалення безпечних відходів, оброблення та видалення небезпечних відходів, будівництво житлових приміщень. Відповідно до положень ст. ст. 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідачем виданий наказ від 10.02.2021 року №138 та направлення від 10.02.2021 року № 84пр на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: охорони атмосферного повітря; поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами; використання та охорони земель; охорони і раціонального використання водних ресурсів ТОВ «Союз» (а.с. 73-74, 76-77). Підставою для проведення перевірки стало колективне звернення мешканців с. Великий Дальник Біляївського району Одеської області від 22.01.2021 року щодо необхідності проведення перевірки ТОВ «Союз» у зв`язку із забрудненням повітря та видане Погодження Державної екологічної інспекції України від 03.02.2021 № 4.1/224ПГ (а.с. 71-72, 75). За результатом позапланового заходу державного нагляду (контролю) складений акт №42 від 12.02.2021 року, відповідно до якого встановлено, що 11.02.2021 року з метою проведення позапланової перевірки ТОВ «Союз» держінспектори без перешкод зайшли в офісне приміщення. Юрист ТОВ «Союз» не надавши своє посвідчення та не представившись, ознайомився з направленням та наказом на проведення позапланової перевірки. У присутності директора ТОВ «Союз» - позивача, держінспекторам відмовлено у проведенні позапланової перевірки. Причину відмов ТОВ «Союз» надішлють у письмовому вигляді. Фахівці ТОВ «Союз» не зареєстрували дані службових посвідчень держінспекторів у журналі перевірок (а.с. 19-31). Також, 12.02.2021 року державним інспектором Корольовою Н.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 000317 (а.с. 38-39), на підставі якого, 24.02.2021 року була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення №000317 (а.с. 42-43) Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач всупереч вимогам ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з формальних причин здійснив не допуск посадових осіб Державної екологічної інспекції до проведення позапланової перевірки чим створив перешкоду для виконання покладених державою на екологічну інспекцію обов`язків. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Згідно із статтею 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80 - 83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. Згідно з ст. 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП та п. 3.2 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №264 від 05.07.2004 року) справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення. Статтею 188-5 КУпАП визначено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч. 3 ст. 6). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч. 4 ст. 6). Статтею 7 цього Закону унормовано, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1 ст. 7). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7). У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. 3 ст. 7). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (ч. 4 ст. 7). Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч. 5 ст. 7). Права суб`єкта господарювання визначені ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу. Обов`язки суб`єкта господарювання встановлені ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. З огляду на наведене, та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач всупереч вимогам ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з формальних причин здійснив не допуск посадових осіб Державної екологічної інспекції до проведення планової перевірки чим створив перешкоду для виконання покладених державою на екологічну інспекцію обов`язків. Апеляційний суд зазначає, що не допуск до проведення перевірки обумовлений відсутністю посвідчення лише у одного державного інспектора ( ОСОБА_2 ), проте як інший інспектор (Церна АС.) мав при собі посвідчення та пред`явив його, що учасниками справи не оспорюється, та було підтверджено представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Як зазначено в частині 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення був призначений на 24.02.2021р. о 10.00 у приміщенні Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) за адресою: м. Одеса, вул. Шевченко,

12. Крім того, разом з протоколом на адресу позивача направлено повідомлення від 12.02.2021 р. №715/2.3. про розгляд адміністративної справи (а.с. 40, 41). Відповідно до матеріалів справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 24.02.2021 року (а.с. 42), про що позивачу було направлено повідомлення, яке було вручене позивачу лише 27.02.2021 року (а.с. 41, 129), тобто вже після фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем було вирішено питання стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності достовірної інформації щодо належного сповіщення відповідача про такий розгляд. Так, апеляційний суд зазначає, що здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення без наявності факту своєчасного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, безпосередньо до початку розгляду такої справи, є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки при цьому, відповідач своїми діями навмисно та свідомо позбавляє позивача прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині застосованого заходу стягнення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 24.02.2021 року №000317 має бути скасована з надісланням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст.ст. 2-12, 72-78, 272, 286, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року у справі № 522/4030/21 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000317 від 24 лютого 2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП, та надіслати справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , на новий розгляд до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. В решті позовних вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»