Ухвала КЦС ВС № 298/1460/19

Ухвала 12 липня 2021 року м. Київ справа № 298/1460/19 провадження № 61-10070ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», на постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив постанови, що винесені приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д. М., про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні від 25 вересня 2019 року № 60141085, а також про звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, а саме земельну ділянку 0,08 га, що у с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області скасувати та зупинити стягнення за виконавчим провадженням ВП № 60141085 від 25 вересня 2019 року, також стягнення судового збору за виконавчим листом від 16 вересня 2011 року № 2-126/11. Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2019 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Коцура Ю. І. задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП № 60141085 від 25 вересня 2019 року до вирішення скарги по суті. 16 червня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати. Однак, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимогу про скасування постанови Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року заявник не зазначає яке саме рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Крім того, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржуване судове рішення він не отримував. Проте, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження указаних обставин. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати первинного отримання копії оскаржуваного судового рішення. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Аналіз причин, указаних у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваної постанови апеляційного суду. Таким чином, заявнику слід надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. На підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути поштовий конверт, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати до суду разом із відповідними доказами. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Разом з цим, заявник зазначає, що він звільнений від сплати судового збору. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги фізичною особою на ухвалу суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270 грн. Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду у розмірі 454 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. У зв`язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції, а саме: належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення; виправлену касаційну скаргу із чітко викладеними вимогами касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи та документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян