Ухвала КАС ВС № 120/923/20-а

УХВАЛА 19 липня 2021 року Київ справа №120/923/20-а адміністративне провадження №К/9901/23423/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Данилевич Н.А., суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 29 червня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслана засобами поштового зв`язку 24.06.2021 ). В березні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Представником Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України разом із відзивом на позовну заяву, було подано заяву про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду, визначених ст. 122 КАС України. Дана заява обґрунтована тим, що предмет судового розгляду даної справи стосується обставин, які пов`язані із наслідком видачі ДАК "Укрресурси" наказу від 06.09.2017 року № 06/17 про звільнення позивача та видачі йому трудової книжки, та стосовно яких, на думку позивача, не здійснювався належний контроль з боку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в плані додаткових заходів індивідуального характеру при виконанні Рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року. При цьому заявник вказує, що про обставини видання ДАК "Укрресурси" наказу № 06/17 від 06.09.2017 року зі зміненою датою звільнення та отримання позивачем трудової книжки позивач дізнався у вересні 2017 року. Тобто, саме з цього часу у позивача виникли підставі для звернення до суду із даним позовом. Однак, такий позов був поданий позивачем лише в 2020 року, тобто з пропуском визначеного статтею 122 КАС України шестимісячного строку. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про залишення адміністративного позову без розгляду було задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року було залишено без змін. Оскаржуючи вказані судові рішення, скаржник вказав, що суди помилково застосували до спірних правовідносин приписи ч. 5 ст.122 КАС України, оскільки позивач не перебував на публічній службі, а мав трудові відносини з суб`єктом господарювання, яким є Компанія. Крім того, зазначав, що порушення його прав з боку відповідачів мало триваючий характер. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відповідності до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Скаржником подано заяву про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, яке обґрунтовано тим, що з 24.01.2021 по 20.06.2021 скаржник перебував у селі у родичів, бо там ліс, корова та город, природа і менше людей. Разом з тим, приїхавши 15.02.2021 до міста задля покладання вінків та квітів до пам`ятного обеліску воїнам-афганцям, захворів на Covid 2019, після чого 20.02.2021 був госпіталізований до лікарні, що підтверджується листком непрацездатності серії АЛА №169422 (звільнення від роботи з 20.02.2021 по 11.03.2021, графа листка непрацездатності «Продовжує хворіти» підкреслена). Вказує, що перебував у диспансері протягом березня - травня 2021 року, а в кінці травня поїхав в село, що позбавило можливості вчасно подати касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, оскільки позивач повернувся до міста Вінниці лише 20 червня 2021 щоб подивитись футбол та повторно здати необхідні аналізи. Просить визнати вказані факти, обставинами непереборної сили. Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до ч. 2 ст.328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії. Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Законодавче обмеження строку на касаційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень скаржник вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, проте ухвалою від 18 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 120/923/20-а було повернуто особі, яка її подала. Разом з тим, вдруге скаржник звернувся до суду касаційної інстанції лише 24.06.2021 (засобами поштового зв`язку). Доказів, які б свідчили про поважність пропуску позивачем строку для звернення до Суду із вказаною касаційною скаргою за період з 12.03.2021 по 24.06.2021, останнім надано не було. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення є неповажними. Також, колегія суддів дійшла висновку, що вказані скаржником підстави не можуть бути визнані Судом поважними в силу відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджали скаржнику в передбачені законодавством строки звернутись до суду з метою ефективного захисту своїх прав. Отже, причини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені. Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Згідно із частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з вказаною касаційною скаргою та доказів поважності причин його пропуску. Керуючись статтями 329, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова